15 жовтня відбудуться торги з продажу 11 спеціальних дозволів на користування надрами. Про це повідомляє Державна служба геології та надр України.

Участь у торгах візьмуть ділянки з покладами вапняку, глини, піску, бурштину, пухких осадових порід піщано-валунного складу, а також підземних вод мінеральних. Загальна початкова вартість лотів становить 51 399 776,92 гривні. Торги проходитимуть на платформі Прозорро.

Які ділянки виставлені на аукціон?

На десяті аукціони 2025 року виставлені ділянки: Виноградарська, Глиниця, Долина, Журавлинка, Кам’янецька, Мельницька-3, Пісочне, Садова 76, Стара Границя, а також Сосонське родовище та низка свердловин на ділянці Хмелева.

Яка мета проведення аукціонів?

Голова Служби Олег Гоцинець підкреслив, що надання спеціальних дозволів на користування надрами через електронні аукціони гарантує чесні конкурентні змагання всіх учасників торгів. Переможцем стає той, хто запропонує найвищу ціну за лот, що дозволяє встановити ринкову вартість спецдозволу.

Нагадаємо, що Державна служба геології та надр України також оголосила проведення аукціонів на чотири ділянки надр із покладами газу, нафти та конденсату. Крім того, запущено Державний реєстр нафтових та газових свердловин з інформацією про понад 12,5 тисяч об’єктів.

13 серпня стало відомо, що Кабінет міністрів планує оголосити новий конкурс для інвесторів на укладення угод про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах двох нафтогазових ділянок в Україні – Свічанської та Межигірської.

Раніше у Державній службі геології та надр України повідомили, що з 1991 року видано 11 тисяч спецдозволів, з яких приблизно 300-200 можна вважати “сплячими”, в основному це стосується нафти і газу.

Німецький виробник озброєння Rheinmetall оголосив про плани побудувати завод з виробництва артилерійських снарядів у Латвії. Про це повідомляє пресслужба компанії. “Компанія Rheinmetall продовжує розширювати свої потужності з виробництва боєприпасів і зараз планує побудувати в Латвії сучасне підприємство з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – йдеться у заяві.

Яка роль Латвії у виробництві боєприпасів?

Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сілінья підписала меморандум про взаєморозуміння з представниками Rheinmetall. Оборонне підприємство буде експлуатуватися Rheinmetall Waffe Munition GmbH (51%) та Латвійською державною оборонною корпорацією (49%). Вироблені боєприпаси мають забезпечити постачання для Національних збройних сил Латвії, а також посилити безпеку ланцюгів постачання та бути доступними для країн-партнерів.

Коли розпочнеться будівництво заводу?

Початок будівництва заплановано на весну 2026 року, а виробництво має розпочатися приблизно через рік. Наприкінці 2024 року Rheinmetall отримала замовлення від Литви на будівництво заводу з виробництва боєприпасів для артилерійських снарядів. Будівництво заводу, яке має розпочатися за кілька тижнів на території Байсогала в центрі Литви, за розмірами та конструкцією буде аналогічним до заводу, запланованого для Латвії.

Нагадаємо, що генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер висловив розчарування тим, що, на його думку, надмірна українська бюрократія уповільнює будівництво вітчизняного заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.

Росія вдарила по об’єкту критичної інфраструктури Чернігова. Про це у Facebook повідомив голова Чернігівської ОВА Дмитро Брижинський. В чому полягає атака? “Ворог здійснив атаку на об’єкт критичної інфраструктури Чернігова. На місці виникла пожежа, яку наразі локалізують рятувальники”, – розповів він.

Брижинський повідомив, що жертв немає. Але внаслідок атаки близько 30 тисяч абонентів Чернігова та Чернігівського району залишилися без електропостачання. Які наслідки атаки? “Наразі організовуються відновлювальні роботи”, – додав він.

“У районах, які були знеструмлені, знижений тиск в мережах водопостачання. Покращення тиску в мережах водопостачання очікується після відновлення електроживлення”, – зазначив Брижинський.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що зранку 25 вересня на околиці Ніжина в Чернігівській області зафіксовано влучання близько 14 ударних БпЛА по об’єкту критичної інфраструктури. Через відсутність електропостачання водопостачання забезпечуватиметься генераторами за наступним графіком: ранок – з 09 до 11 год; вечір – з 18 до 20 год.

Внаслідок чергової російської атаки знову залишився без електропостачання мікрорайон Корабел в Херсоні.

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц висловив підтримку використанню заморожених російських активів для фінансування України та закликав Європейський Союз розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро. Про це повідомляє Financial Times.

Мерц аргументує, що такий крок дозволить не лише забезпечити фінансування військових дій України, але й продемонструє стійкість ЄС проти російської агресії. Нагадаємо, що минулий канцлер соціал-демократ Олаф Шольц виступав проти використання заморожених активів для фінансування військових дій.

Які пропозиції висуває Мерц?

Фрідріх Мерц зазначив, що кредит повинен бути використаний виключно для фінансування військового обладнання, а уряди ЄС мають приймати рішення про закупівлі спільно з Києвом. Його заклик прозвучав у той час, коли Європейська комісія розглядає варіанти використання російських активів на суму 194 млрд євро, які зберігаються в Euroclear, центральному депозитарії цінних паперів Бельгії.

Мерц підкреслив, що ЄС повинен знайти правовий механізм для використання цих активів, заявивши, що необхідно “систематично і масово підвищувати вартість агресії Росії”.

Які ризики бачать уряди ЄС?

Уряди країн ЄС, включаючи Німеччину, довгий час чинили опір конфіскації активів, посилаючись на фінансові та юридичні ризики. Вони висловлювали занепокоєння, що такий крок може підірвати довіру до євро як резервної валюти та спровокувати ескалацію військових дій з боку Росії.

Мерц зазначив, що ЄС може надати безвідсоткову позику на суму майже 140 млрд євро “без втручання у права власності”, додавши, що ця позика буде погашена лише після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час війни. “Зараз я виступаю за мобілізацію фінансових ресурсів у масштабах, які забезпечать військову стійкість України на кілька років”, – підкреслив він.

Кошти, за словами Мерца, повинні бути спрямовані виключно на придбання військового обладнання, а не на покриття загального бюджету України. Згідно з його пропозицією, спочатку кредит буде гарантований державами-членами, а потім забезпечений за рахунок коштів з наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028 рік.

Нагадаємо, що ЄС може надати Україні так звану “репараційну позику” обсягом до 130 млрд євро, але остаточний розмір фінансування буде визначено після оцінки потреб України у 2026-2027 роках, яку проведе МВФ.