29 вересня більша частина Афганістану опинилася без доступу до інтернету. Рух “Талібан” здійснив масштабне блокування мережі, що торкнулося всіх регіонів країни, включно зі столицею Кабулом, практично паралізувавши комунікації громадян із зовнішнім світом.

За інформацією міжнародної служби моніторингу інтернету NetBlocks, перші серйозні перебої в роботі мережі зафіксували близько 16:00 за місцевим часом. Трафік знизився з приблизно 100% до 30% від звичайного рівня. Уже о 16:47 рівень підключень впав до 14%, а станом на 18:13 доступ до мережі в країні майже повністю зник.

У NetBlocks відзначили, що нині Афганістан перебуває в умовах тотального відключення інтернету, а проблеми зачепили й телефонні мережі, що значно ускладнює спілкування громадян та роботу підприємств. Експерти пояснюють, що блокування інтернету є частиною заходів Талібану щодо запровадження “моральних” обмежень у країні.

Чому відбулося блокування інтернету?

Протягом ранку відключення відбувалося поступово, зачіпаючи кілька провайдерів одночасно. Такі дії істотно обмежують доступ населення до інформації та можливість підтримувати контакти з зовнішнім світом.

Раніше The Associated Press повідомляло, що в Афганістані, контрольованому Талібаном, заборонили кабельний інтернет у кількох провінціях під приводом “запобігання аморальності”. Першим обмеження торкнулося Балху, де без Wi-Fi залишилися державні установи, організації та житлові будинки, проте мобільний інтернет працює.

Представник регіонального уряду Хаджі Аттаулла Заїд підтвердив відключення та додав, що буде створено альтернативу для задоволення необхідних потреб населення. За даними інших видань, блокування вже поширилося на кілька інших провінцій, а відключення кабельного інтернету є частиною ширшої кампанії Талібану з посилення цензури.

Які наслідки блокування?

Нагадаємо, на північному сході Афганістану стався землетрус магнітудою 6,0. Внаслідок стихії загинули щонайменше 250 людей, ще близько 500 отримали поранення у провінції Кунар. Багато будівель було зруйновано, рятувальники проводили пошуки тих, хто вижив, проте точні масштаби трагедії залишалися невідомими.

Окрім цього, повідомлялося, що Дональд Трамп хотів повернути під свій контроль військову базу Баграм в Афганістані, однак уряд Талібану відкинув його пропозицію.

Вчені з Інституту фізики плазми Китайської академії наук (ASIPP) у Хефеї досягли значного прогресу у створенні постійного магнітного поля, яке досягає 351 000 гаусс. Це значення в 700 000 разів перевищує геомагнітне поле Землі, яке має напруженість всього близько 0,5 гаусс.

Яке значення має сильне магнітне поле?

На думку дослідників, ця розробка сприятиме комерціалізації передових надпровідних наукових приладів. Зокрема, спектрометри ядерного магнітного резонансу, які використовуються в медичній візуалізації та хімічному аналізі, потребують надзвичайно сильних магнітних полів для своєї роботи. Інші сфери, такі як термоядерні магніти, космічні електромагнітні двигуни, надпровідний індукційний нагрів та технології магнітної левітації, також виграють від цієї технології.

Які технічні труднощі довелося подолати?

Вчені зіткнулися з численними технічними викликами, такими як концентрація напруг, ефекти струму, що екранує, та багатопольові зв’язки в умовах низьких температур і сильних полів. Подолавши ці труднощі, дослідники змогли значно поліпшити механічну стабільність та електромагнітні характеристики магніту. Під час випробувань магніт був намагнічений до 35,1 тесла і підтримував стабільну роботу протягом 30 хвилин, що підтвердило надійність нового підходу.

Ця розробка не лише зміцнює позиції Китаю в глобальних дослідженнях термоядерного синтезу, але й відкриває нові можливості для розвитку технологій майбутнього.

Для довідки: гаусс — одиниця магнітного потоку, названа на честь Карла Фрідріха Гауса, еквівалентна 10-⁴ Тесла. Тесла (Тл) — одиниця індукції магнітного поля, що дорівнює індукції однорідного магнітного поля, в якому на 1 метр довжини провідника з струмом 1 ампер діє сила 1 ньютон.

Дослідники з Сеульського національного університету (Південна Корея) досягли значного прогресу у поліпшенні продуктивності та стабільності цинк-іонних акумуляторів на водній основі, модифікувавши одну молекулу в електроліті.

Нова формула електроліту дозволила досягти середньої кулонівської ефективності 99,96% і підтримувати стабільну роботу до 600 циклів зарядки-розрядки цинк-іонних акумуляторів.

Які переваги водних цинк-іонних акумуляторів?

Водні цинк-іонні акумулятори (AZIB) мають численні переваги перед літієвими аналогами, включаючи безпеку, економічну ефективність та електрохімічні властивості металевого анода Zn. Проте їхня ефективність часто знижується на межі розділу електрода і рідкого електроліту. Молекули води в електроліті можуть розкладатися, а цинк осідати нерівномірно, утворюючи дендрити, які можуть призводити до коротких замикань.

Як вдосконалили електроліт?

Для вирішення цієї проблеми дослідники зосередилися на розробці співрозчинника для електроліту. Модифікований співрозчинник на основі фосфату, діетил(дифторметил)фосфонат (DEDFP), був створений шляхом заміни етоксильної групи в триетилфосфаті (TEP) на дифторметильну групу. Цей електроліт демонструє виняткову стабільність під час заряду-розряду, зберігаючи 70% ємності протягом 486 циклів.

Молекула DEDFP активно відштовхує молекули води від поверхні електрода, що є важливим для запобігання розкладанню води — основної причини газоутворення та зниження ефективності у водних системах. Під час тестування електроди, цикльовані в системі DEDFP, демонстрували стабільні профілі напруги та морфологію навіть за високих густин струму.

Цинкова батарея на основі DEDFP продемонструвала гідне збереження ємності — 65,4% протягом 300 циклів, що підтверджує потенціал технології для практичного застосування.

У Північно-Західному педагогічному університеті Китаю розробили компактну ядерну батарею ‘Чжулонг-1’, здатну пропрацювати 100 років без підзарядки і втрати потужності. За словами вчених, вона безпечна, стабільна і неймовірно довговічна, враховуючи період напіврозпаду 5730 років. Подробиці про це відкриття повідомило видання Futura.

Що таке ‘Чжулонг-1’?

‘Чжулонг-1’ є продовженням ідеї ядерної батареї BV100 компанії Betavolt, що обіцяла 50 років роботи. Цього разу фізики використовували вуглець-14 замість нікелю-63. Повільний радіоактивний розпад використовується для отримання енергії, а суцільна оболонка з карбіду кремнію запобігає витоку радіації і служить шаром перетворення енергії.

Випробування показали, що ‘Чжулонг-1’ має щільність енергії в 10 разів вищу, ніж у літій-іонного акумулятора. Батарея може працювати за температури від -100°C до +200°C, з деградацією менше 5% за 50 років. З періодом напіврозпаду 5730 років його теоретичний термін служби простягається на тисячоліття, після чого залишиться лише нешкідливий матеріал.

Які можливості ‘Чжулонг-1’?

Однак поточний прототип виробляє лише нановат енергії, і цього недостатньо для живлення телефону або автомобіля. На думку вчених, батарея буде дуже корисною для пристроїв, які потребують мало електрики, але постійно. Наприклад, за їхньою допомогою можна зробити кардіостимулятори, які служать все життя, або невеликі промислові датчики, які не потребують заміни батарейок.

Науковці вже працюють над ‘Чжулонг-2’, нова версія буде розміром з монету і дешевшою в масовому виробництві. Акумулятори на основі вуглецю-14 можуть живити супутники десятиліттями, хоча й не забезпечать електромобілям вічну роботу. Наразі лише Китай має достатньо промислових потужностей для виробництва цієї радіоактивної речовини та розвитку технології.

Раніше писали, що китайська компанія Betavolt створила ядерну батарейку з монету. Дослідники оцінили, чи зможе технологія живити смартфони та інші гаджети в майбутньому. У 2024 році компанія зі США Infinity Power представила свою ядерну батарейку. Вона має ККД понад 60%, тоді як інші методи перетворення радіоізотопної енергії показують ефективність менше 10%.