Сербський інститут представив новий боєприпас vILA 1

Що таке vILA 1?

Сербський оборонний інститут Vlatacom представив на виставці Partner 2025 у Белграді свій передовий барражуючий боєприпас vILA 1. Система vILA 1 являє собою модульну зброю класу “земля-земля” для ураження цінних цілей на відстані до 300 кілометрів. Її гібридна конструкція розмиває межу між крилатою ракетою та дроном, пише Army Recognition.

Які технічні характеристики vILA 1?

Повідомляється, що vILA 1 несе потужну бойову частину вагою від 300 до 500 кілограмів, залежно від місії. Для різних цілей боєприпас пропонує індивідуальні вибухові ефекти. БПЛА запускається із герметичної труби на позашляховому шасі 8×8, запалюється твердопаливним прискорювачем та підтримується турбореактивним або турбореактивним двигуном. Після зльоту система переходить у фазу крейсерського польоту, досягаючи швидкості 0,75 Маха, з додатковою можливістю барражування.

Які особливості системи наведення?

Однією з ключових особливостей vILA 1 є система автономного наведення. На початку польоту боєприпас використовує навігацію GNSS/INS, а на кінцевій фазі ураження переходить на оптоелектронну головку самонаведення з двостороннім радіозв’язком. Система може розпізнавати, відстежувати та вражати цілі без оператора, використовуючи ШІ.

Експерти зазначають, що такий рівень бортового інтелекту ставить її в рідкісну категорію барражуючої зброї, яка може працювати з напівнезалежною логікою цілевказання. Це раніше спостерігалося у висококласних системах, таких як ізраїльська Harop або американська Switchblade 600, хоча жодна з них не несе боєголовки такого масштабу.

Нагадаємо, компанія “Українська бронетехніка” продемонструвала можливості своїх НРК Protector та безпілотника UB60D на навчаннях у Польщі “Вогняна Буря”.

Фокус також повідомляв, що Збройні сили Російської Федерації почали використовувати в Україні новітні ударні безпілотники БМ-35, оснащені тепловізійними камерами.

Спростили доступ до ліків у фельдшерських пунктах України

В Україні спростили механізм реалізації ліків у фельдшерських пунктах та покращили доступ до лікарських засобів у віддалених населених пунктах. Про це інформує Міністерство охорони здоров’я.

Відтепер скасовано вимогу в Ліцензійних умовах щодо відпуску препаратів за застарілим мінімальним переліком, обов’язковим для ФАПів, що діяв із 2005 року. Як зазначили у відомстві, постачання ліків у фельдшерсько-акушерські пункти буде визначатися не формальним переліком, а реальними потребами громади.

Який новий механізм постачання ліків?

Поточний механізм передбачає, що аптека, яка має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, укладає договір із закладом охорони здоров’я (ФАПом, сільською чи дільничною лікарнею, амбулаторією). Медпрацівники збирають замовлення від пацієнтів і передають їх в аптеку, яка привозить потрібні препарати у ФАП. Відповідно до умов договору, ФАП реалізує ці ліки жителям громади.

Скільки закладів вже підписали договори?

Повідомляється, що такі договори вже мають 755 фельдшерських пунктів та ФАПів, 590 сільських і дільничних лікарень та амбулаторій, а також 49 медичних пунктів.

Нагадаємо: З 30 вересня програма “Доступні ліки” розширюється, відтепер вона містить 705 найменувань. З них 273 – повністю безоплатно для пацієнтів з е-рецептом, решта – з частковою доплатою.

Харків отримав 3 мільярди на онкоцентр

У Харкові на фінансування першої черги онкоцентру виділено понад 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Про це повідомляє “Думка”.

Йдеться про першу чергу будівництва нового центру онкології у Харкові, яку, за даними Prozorro, оцінили у 3 млрд 161 млн грн. Харківський антикорупційний центр звертає увагу, що проєкт угоди дозволяє підряднику отримати авансовий платіж у розмірі до 30% від загальної суми, тобто майже 1 млрд грн.

Де зводять новий онкоцентр?

Новий онкоцентр зводять у лісопарковій зоні в Помірках, на півночі Харкова. Він має вмістити 510 ліжок для пацієнтів. “Будівництво розпочали ще до повномасштабного вторгнення у межах програми ‘Велике будівництво’, однак у лютому 2022 року договір із підрядником було розірвано. Станом на 2025 рік, за даними програми соцекономрозвитку Харківщини, на цей об’єкт вже витратили 190,6 млн грн”, – говориться у публікації.

Які ще проекти фінансуються?

Раніше департамент капітального будівництва Харківської ОВА уклав договір із ТОВ “НВПП ‘Академія'” на коригування проєкту реконструкції онкоцентру, вартість робіт склала 43,22 млн грн. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Харківщина отримає понад 130 млн грн на будівництво підземних відділень лікарні та нового онкоцентру. На зведення інноваційного комплексу підземних відділень у Харківській обласній клінічній лікарні передбачено понад 80,5 млн грн. На будівництво сучасного Обласного центру онкології держава виділила 50 млн грн.

У місті Лозова на Харківщині планують відремонтувати дорогу за 38 млн грн. Громадська організація “Харківський антикорупційний центр” повідомила, що ремонт дороги на одній вулиці за 38 мільйонів – це рекорд на території Харківської області з початку повномасштабної війни.

Раніше на Харківщині під час розслідувань виявили кілька корупційних оборудок, внаслідок яких держава зазнала збитків на суму близько 9 млн грн. Раніше повідомлялося, що для пошкодженого обстрілами, відбудованого і знову розбитого ліцею під Харковом замовили укриття за 145 млн грн за завищеними цінами. А “Наші гроші” стверджують, що ціни базових матеріалів для будівництва укриття у місті Чугуєв Харківської області на 20-60% перевищують ринкові. Раніше повідомлялося, що на Харківщині оголосили торги на будівництво трьох протирадіаційних укриттів у школах очікуваною вартістю понад 100 млн грн кожне. І будівництво квадратного метра двох із них вдвічі дорожче від інших областей.

У США відкрили сонячний годинник “Арка Часу”

Що таке “Арка Часу”?

У США, в місті Г’юстон, була зведена інсталяція під назвою “Арка Часу”, що працює на сонячній енергії. Цей сонячний годинник здатний виробляти до 400 000 кіловат-годин електроенергії на рік. Проєкт, вартість якого становить близько 20 мільйонів доларів, реалізований організацією Land Art Generator Initiative (LAGI) з урахуванням траєкторії руху сонця, що робить його дуже точним.

Які можливості має “Арка Часу”?

Інсталяція займає площу в кілька акрів і розташована в Мейсон-парку. Отвори у формі сонця у верхній частині арки проектують світлові візерунки на землю, створюючи художню картину часу. Таким чином, Мейсон-парк став громадським простором із нульовим споживанням енергії.

Сонячна електростанція “Арка Часу” також стане місцем проведення різноманітних вистав і громадських заходів. Пристрій здатний генерувати 400 000 кВт-год енергії на рік, а конструкція дозволяє збирати сонячну енергію навіть у похмурі дні. Тінь не є перешкодою для фотоелементів, що покривають арку, адже вони розташовані таким чином, що завжди слідують за сонцем.

Яке значення має цей проєкт для Х’юстона?

“Арка Часу” є спробою показати, як Х’юстон може перетворитися з нафтової столиці на центр інновацій, науки та ініціатив у сфері сталого розвитку. Вона забезпечить електрикою Talento Bilingüe de Houston — центр латиноамериканських мистецтв, що є популярною культурною локацією міста.

Раніше повідомлялося, що кулі, які світяться, обіцяють до 2484 МВт*год енергії. Архітектор Сунгі Пак розробив проєкт Starlit Stratus з сонячними сферами, що світяться, який виграв конкурс Generator Initiative в Абу-Дабі (ОАЕ) 2019 року.

Зростання готельного бізнесу в Україні: нові тенденції

Попри негативний вплив, спричинений бойовими діями, за останні роки кількість готелів, мотелів та хостелів в Україні демонструє зростання. Про це йдеться в дослідженні агенції диджитал-маркетингу Inweb. Станом на середину 2024 року в Україні працювало 2017 готельних закладів – кількість діючих об’єктів знову зростає, незважаючи на те, що щонайменше 12 великих готелів були зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій.

Які зміни відбулися на ринку готелів?

Аналітики зазначають, що загальний ринок колективних засобів розміщення демонструє спад. За останні роки значних втрат зазнали туристичні бази, табори (-33,5%); пансіонати з лікуванням (-22,5%), оздоровчі заклади (-83,3%), санаторії–профілакторії (-8,5%), бази та пансіонати відпочинку (-24,2%). Проте готельний бізнес виявився найстійкішим: кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів на 10,7%, а хостелів на 28,7%.

Де зосереджені готельні заклади?

Колективні засоби розміщення по території України розподілені нерівномірно. Найбільша концентрація спостерігається в регіонах морського дозвілля та літнього відпочинку: Одеська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області мають 1399 об’єктів або 34,0%. У регіонах ділової, освітньої та виробничої активності, таких як Київ, Дніпро та Харків, функціонує 585 об’єктів або 14,2%. Рекреаційні регіони гірського туризму та відпочинку, зокрема Львівська та Івано-Франківська області, мають 611 об’єктів або 14,8%.

Хоча частка хостелів поки невелика (близько 80 закладів), вони активно з’являються у безпечніших містах, відповідаючи на потребу в доступному житлі для переселенців і волонтерів.

Згідно з дослідженням, структура попиту в Україні змінилася через війну. У 2023-2024 роках найбільше зростання фіксували в західних регіонах: у Львові та Карпатах показники завантаженості готелів сягали 60-70%, що відповідає рівню провідних світових курортів. У Києві та Одесі завантаженість і доходи залишались нижчими. У курортних зонах, зокрема в Карпатах, спостерігалося раннє бронювання (за 30-40 днів), тоді як у містах на сході — значно коротші вікна (1-2 тижні).

Попит концентрується в безпечних регіонах, що забезпечує як зростання заповнюваності, так і підвищення тарифів. Нагадаємо, що за січень-серпень до місцевих бюджетів України надійшло 219,5 млн грн туристичного збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року – це +35,1%, або +57 млн грн.