Найбільше бізнесів, які працюють у сфері лісового господарства та лісозаготівлі, зосереджено у Житомирській (1157), Рівненській (1151), Івано-Франківській (1074), Вінницькій (1058) та Закарпатській (976) областях. Про це йдеться в дослідженні YC.Market з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

Ці регіони традиційно мають розвинену лісову інфраструктуру, значну частку лісистих територій, а також історично сформований кластер деревообробних підприємств. Натомість найменше зареєстрованих суб’єктів у цій сфері — в Тернопільській (291), Кіровоградській (398), Миколаївській (461), Полтавській (510) та Сумській (578) областях. Це може бути зумовлено як меншою часткою лісових ресурсів, так і відсутністю глибокої переробки деревини на місцях, підкреслюють аналітики.

Які регіони мають найбільше зареєстрованих компаній?

За їхніми словами, якщо аналізувати саме кількість зареєстрованих компаній, то перше місце поділяють 3 регіони з однаковою кількістю компаній – 311:

• м. Київ — завдяки статусу ділової столиці та наявності офісів великих деревообробних компаній і холдингів;
• Київська область – регіон із розвиненою логістикою, складською інфраструктурою та зручним виходом на експорт;
• Закарпатська – завдяки значним лісовим ресурсам Карпат, географічному розташуванню з доступом до європейських ринків та давнім традиціям деревообробки в регіоні.

Натомість найменше компаній у цій сфері зареєстровано у Кіровоградській (55), Тернопільській (69), Полтавській (92), Сумській (97) та Миколаївській (99) областях.

“Вочевидь, на це впливає кілька факторів: зокрема, близькість деяких з регіонів до лінії військових дій. Окрім того, ці регіони мають обмежену лісову площу, що прямо впливає на низький попит на створення підприємств у лісовій сфері”, – пояснюють експерти.

Де зареєстровано найбільше ФОПів у лісовій сфері?

Водночас найбільша кількість ФОПів, зареєстрованих за КВЕДом “Лісове господарство та лісозаготівлі”, зосереджена в Рівненській (980), Житомирській (971), Вінницькій (886), Івано-Франківській (844) та Хмельницькій (696) областях. Це регіони з високим рівнем місцевої підприємницької активності та доступом до лісових ресурсів, йдеться в дослідженні.

Натомість найменше ФОПів у цій сфері зареєстровано у Тернопільській області (222), м. Києві (292), Кіровоградській (343), Миколаївській (362) та Полтавській областях (418). Ймовірно, низький попит на підприємництво в лісовій сфері пов’язаний з відсутністю масштабних лісових угідь або високим рівнем урбанізації (як у випадку з Києвом), пояснюють аналітики.

“Загалом, впродовж 2024–2025 років сфера лісового господарства та лісозаготівлі в Україні демонструє поступове відновлення та стабілізацію. Дані щодо реєстрацій та припинень суб’єктів господарювання свідчать про вихід галузі з періоду спаду та перехід до фази зростання”, – підкреслюють експерти.

Нагадаємо: Спеціалізована екологічна прокуратура Національної поліції України спільно з Нацполіцією та ДБР викрили масштабну схему розкрадань деревини.

Перебої в роботі аеропортів ЄС, які останніми днями впливали на автоматизовані системи реєстрації пасажирів, були спричинені атакою програмою-вимагачем. Про це повідомило агентство ЄС з кібербезпеки.

Кілька найбільших аеропортів Європи і в понеділок продовжували відчувати збої після того, як хакери вивели з ладу автоматизовані системи реєстрації, що надаються компанією Collins Aerospace (яка належить RTX), порушивши роботу десятків рейсів і вплинувши на тисячі пасажирів, починаючи з п’ятниці.

Що відомо про розслідування?

“Правоохоронні органи залучені для розслідування” шкідливого програмного забезпечення, яке блокує дані, вимагаючи викупу за їхнє розблокування, йдеться в заяві агентства ENISA, яке не уточнило, звідки відбувається атака.

Які наслідки кібератак для компаній?

За останні місяці жертвами кібератак ставали уряди та компанії, зокрема виробник автомобілів класу люкс Jaguar Land Rover, який через це був змушений тимчасово зупинити виробництво. Директор з аналізу кіберзагроз британської компанії Sophos Рейф Піллінг зауважив, що зловмисники частіше націлюються на відоміші компанії, адже такі атаки привертають більше уваги, проте загалом їхня кількість не зростає.

“Руйнівні атаки стають більш помітними в Європі, але помітність не обов’язково означає збільшення частоти”, – сказав він агентству Reuters. “Дійсно масштабні та руйнівні атаки, які впливають на фізичний світ, і далі залишаються радше винятком, аніж правилом”.

Опитування близько 1 000 компаній, проведене німецькою галузевою асоціацією Bitkom, показало, що програми-вимагачі – тобто шкідливе ПЗ, яке блокує дані, вимагаючи викуп, – є найпоширенішим видом кібератак. Кожна сьома компанія зізналася, що змушена була заплатити викуп.

У серпні 2025 року в Україну ввезено 14,5 тисяч тонн товарів, що сприяють відновленню енергетичної інфраструктури, на понад 6,55 млрд грн. Про це інформує Державна митна служба.

Йдеться, що серед імпортованої продукції – парові та гідравлічні турбіни, електрогенераторні установки, акумулятори великої ємності, інвертори та інші види обладнання, що необхідні для забезпечення стабільності енергосистеми.

Які пільги були надані?

Як зазначає митниця, імпорт здійснювався із застосуванням законодавчо встановлених пільг зі сплати митних платежів. Загальний обсяг наданих пільг лише у серпні становив понад 1,41 млрд грн.

Як змінилися обсяги імпорту?

За даними ДМС, обсяги імпорту енергетичного обладнання залишаються практично на рівні аналогічного періоду 2024 року. Для порівняння: торік у серпні в Україну було ввезено 15,05 тисяч тонн аналогічних товарів на суму понад 6,73 млрд грн, при цьому надано пільг зі сплати митних платежів майже на 1,4 млрд грн.

Нагадаємо: ЄС направив понад 156 000 тонн гуманітарної допомоги через Механізм цивільного захисту. У відповідь на масштабне руйнування енергетичної інфраструктури України ця підтримка включає енергетичне обладнання, таке як 9 342 генератори, 6 917 трансформаторів та мільйони енергозберігаючих світлодіодних ламп.