Державна служба геології та надр України опублікувала звіт про верифікацію запасів стратегічних і критичних корисних копалин. Про це йдеться на сайті Державної служби геології та надр.

“У межах виконання Плану Ukraine Facility на 2024–2027 роки актуалізовано запаси критично важливих мінералів, за підсумками підготовлено й опубліковано звіт”, – зазначено у повідомленні.

Які дані містить звіт?

На Державному геологічному порталі держслужба опублікувала звіт про верифікацію запасів стратегічних і критичних корисних копалин з урахуванням міжнародних систем класифікації. “Верифікація запасів критичних і стратегічних корисних копалин за міжнародною системою посприяє Україні інтегруватися в глобальну систему управління мінеральними ресурсами”, – наголосив голова Держгеонадр Олег Гоцинець.

“Це не лише підвищує прозорість і достовірність даних, а й робить нашу країну більш привабливою для інвестицій та посилює її роль у забезпеченні сировинної безпеки Європи”, – зазначив він.

Які мінерали охоплює звіт?

Державна комісія України по запасах корисних копалин на завдання Держгеонадр провела перевірку й переоцінку запасів критичних і стратегічних матеріалів та сировини за допомогою міжнародної системи РКООН і підготувала звіт. У документі охарактеризована ресурсна база незаліцензованих родовищ і ділянок надр з покладами алюмінію, бариту, ванадію, германію, графіту, заліза, золота, калійних солей, літію, магнієвих солей, марганцю, нікелю, руд рідкіснометалевих і рідкісноземельних металів, срібла, стронцію, танталу, ніобію, титану, циркону.

Класифікація спрямована на задоволення потреб у різних сировинних секторах і сферах застосування, а також приведена в повну відповідність до принципів сталого управління ресурсами. РКООН – це універсальна система світового рівня, в якій ресурси та запаси класифікують на основі трьох фундаментальних критеріїв.

Нагадаємо, раніше Державна служба геології та надр України повідомила, що ввела в експлуатацію Державний реєстр нафтових та газових свердловин з інформацією про понад 12,5 тисяч об’єктів. Раніше Кабінет міністрів України розширив перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила Мінекономіки та Держгеонадра провести аудит всіх надрокористувачів, які отримали дозволи на стратегічно важливих родовищах.

Також повідомлялося, що запаси титану в Україні можуть становити до 20% світових, і це робить її одним із ключових гравців у видобутку цього стратегічного металу. Представникам США показали в Україні перші родовища, що можуть стати стартовими проєктами для Інвестиційного фонду відбудови України.

Агентству відновлення у проєкті державного бюджету на 2026 рік передбачено 12,8 млрд грн на утримання доріг, що критично недостатньо. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час години запитань до уряду, передає Укрінформ.

Чому сума фінансування є критично недостатньою?

“У бюджеті на 2026 рік Агенції відновлення передбачено 12,8 млрд грн на утримання автомобільних доріг загального користування. Хочу наголосити, що ця сума є критично недостатньою. Сьогодні для нормального функціонування дорожньої галузі нам потрібно у п’ять-шість разів більше коштів”, – сказав Кулеба.

Яке значення мають дороги для країни?

За його словами, сьогодні утримання автодоріг у належному стані є не лише питанням забезпечення логістичних потреб. Автошляхи активно використовуються для евакуації, для роботи екстрених служб, для довезення дітей до шкіл, а вразливих категорій населення – до лікарень. “Ми не можемо допустити, щоб дороги стали слабкою ланкою нашої оборони, нашої економіки. Тому нам потрібні спільні з Радою рішення, щоб закрити цю потребу”, – додав віцепрем’єр-міністр.

Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?

Національна поліція України викрила міжнародний шахрайський call-центр, який під виглядом “юридичної допомоги” привласнював кошти громадян Центральної Азії та Європи.

Зловмисники телефонували мешканцям Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та країн ЄС, представлялися “юристами” та пропонували послуги з “chargeback” (повернення інвестицій) після взаємодії із фейковими онлайн-брокерами. У рекламних оголошеннях вони використовували гасла на кшталт: “Брокер не виплатив зароблені кошти? – Наша юридична компанія допоможе!”. Такі повідомлення створювали у потерпілих ілюзію законного врегулювання проблем та надію на повернення грошей.

За попередніми даними, жертвами діяльності шахрайського call-центру стали понад 4,5 тисячі громадян, а сума завданих збитків сягає понад 186 мільйонів гривень. Операцію з викриття провели слідчі Головного слідчого управління спільно з оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції.

Які методи використовували шахраї?

Правоохоронці встановили структуру та механізм роботи злочинної організації, а також ідентифікували всіх її учасників — громадян України. Для реалізації шахрайської схеми зловмисники застосовували розвинені інструменти соціальної інженерії: надсилали підроблені листи й документи, телефонували від імені «податкових» чи “судових” органів, використовували технологію Deepfake під час відеозв’язку, аби приховати свої справжні обличчя.

Як шахраї маніпулювали жертвами?

Вони змушували жертв здійснювати повторні платежі під приводами нібито верифікації, сплати податків, судових зборів або комісій. Контакти потенційних клієнтів надходили через таргетовану рекламу, а всі взаємодії фіксувалися у CRM-системі. Шахраї підтримували зв’язок із потерпілими протягом місяців і навіть років, входили у довіру та переконували їх продавати майно, брати кредити чи звертатися по допомогу до родичів.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів підозрюваним і встановлення можливих нових фігурантів. Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора. Заходи з викриття проводилися у співпраці з Департаментом протидії кіберзлочинності Республіки Казахстан.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що київські детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, які ошукували іноземців під виглядом інвестиційних компаній. Держспецзв’язку попередило про нову шахрайську схему під виглядом служби підтримки Facebook. Шахраї виманюють у користувачів дані та зламують акаунти. Також повідомлялося, що шахраї використовують імʼя Державної податкової служби та представників регіональних управлінь нібито для залучення коштів на потреби ЗСУ.