У Харкові на фінансування першої черги онкоцентру виділено понад 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Про це повідомляє “Думка”.

Йдеться про першу чергу будівництва нового центру онкології у Харкові, яку, за даними Prozorro, оцінили у 3 млрд 161 млн грн. Харківський антикорупційний центр звертає увагу, що проєкт угоди дозволяє підряднику отримати авансовий платіж у розмірі до 30% від загальної суми, тобто майже 1 млрд грн.

Де зводять новий онкоцентр?

Новий онкоцентр зводять у лісопарковій зоні в Помірках, на півночі Харкова. Він має вмістити 510 ліжок для пацієнтів. “Будівництво розпочали ще до повномасштабного вторгнення у межах програми ‘Велике будівництво’, однак у лютому 2022 року договір із підрядником було розірвано. Станом на 2025 рік, за даними програми соцекономрозвитку Харківщини, на цей об’єкт вже витратили 190,6 млн грн”, – говориться у публікації.

Які ще проекти фінансуються?

Раніше департамент капітального будівництва Харківської ОВА уклав договір із ТОВ “НВПП ‘Академія'” на коригування проєкту реконструкції онкоцентру, вартість робіт склала 43,22 млн грн. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Харківщина отримає понад 130 млн грн на будівництво підземних відділень лікарні та нового онкоцентру. На зведення інноваційного комплексу підземних відділень у Харківській обласній клінічній лікарні передбачено понад 80,5 млн грн. На будівництво сучасного Обласного центру онкології держава виділила 50 млн грн.

У місті Лозова на Харківщині планують відремонтувати дорогу за 38 млн грн. Громадська організація “Харківський антикорупційний центр” повідомила, що ремонт дороги на одній вулиці за 38 мільйонів – це рекорд на території Харківської області з початку повномасштабної війни.

Раніше на Харківщині під час розслідувань виявили кілька корупційних оборудок, внаслідок яких держава зазнала збитків на суму близько 9 млн грн. Раніше повідомлялося, що для пошкодженого обстрілами, відбудованого і знову розбитого ліцею під Харковом замовили укриття за 145 млн грн за завищеними цінами. А “Наші гроші” стверджують, що ціни базових матеріалів для будівництва укриття у місті Чугуєв Харківської області на 20-60% перевищують ринкові. Раніше повідомлялося, що на Харківщині оголосили торги на будівництво трьох протирадіаційних укриттів у школах очікуваною вартістю понад 100 млн грн кожне. І будівництво квадратного метра двох із них вдвічі дорожче від інших областей.

Попри негативний вплив, спричинений бойовими діями, за останні роки кількість готелів, мотелів та хостелів в Україні демонструє зростання. Про це йдеться в дослідженні агенції диджитал-маркетингу Inweb. Станом на середину 2024 року в Україні працювало 2017 готельних закладів – кількість діючих об’єктів знову зростає, незважаючи на те, що щонайменше 12 великих готелів були зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій.

Які зміни відбулися на ринку готелів?

Аналітики зазначають, що загальний ринок колективних засобів розміщення демонструє спад. За останні роки значних втрат зазнали туристичні бази, табори (-33,5%); пансіонати з лікуванням (-22,5%), оздоровчі заклади (-83,3%), санаторії–профілакторії (-8,5%), бази та пансіонати відпочинку (-24,2%). Проте готельний бізнес виявився найстійкішим: кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів на 10,7%, а хостелів на 28,7%.

Де зосереджені готельні заклади?

Колективні засоби розміщення по території України розподілені нерівномірно. Найбільша концентрація спостерігається в регіонах морського дозвілля та літнього відпочинку: Одеська, Запорізька, Миколаївська та Херсонська області мають 1399 об’єктів або 34,0%. У регіонах ділової, освітньої та виробничої активності, таких як Київ, Дніпро та Харків, функціонує 585 об’єктів або 14,2%. Рекреаційні регіони гірського туризму та відпочинку, зокрема Львівська та Івано-Франківська області, мають 611 об’єктів або 14,8%.

Хоча частка хостелів поки невелика (близько 80 закладів), вони активно з’являються у безпечніших містах, відповідаючи на потребу в доступному житлі для переселенців і волонтерів.

Згідно з дослідженням, структура попиту в Україні змінилася через війну. У 2023-2024 роках найбільше зростання фіксували в західних регіонах: у Львові та Карпатах показники завантаженості готелів сягали 60-70%, що відповідає рівню провідних світових курортів. У Києві та Одесі завантаженість і доходи залишались нижчими. У курортних зонах, зокрема в Карпатах, спостерігалося раннє бронювання (за 30-40 днів), тоді як у містах на сході — значно коротші вікна (1-2 тижні).

Попит концентрується в безпечних регіонах, що забезпечує як зростання заповнюваності, так і підвищення тарифів. Нагадаємо, що за січень-серпень до місцевих бюджетів України надійшло 219,5 млн грн туристичного збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року – це +35,1%, або +57 млн грн.

У межах програми “Доступні кредити 5-7-9%” бізнес з початку року залучив 20,5 тис кредитів на загальну суму 60,3 млрд грн. Про це інформує Міністерство економіки.

Минулого тижня підприємці оформили у 46 уповноважених банках 452 кредити на суму понад 0,8 млрд грн, зазначено у повідомленні.

Які напрямки отримали найбільше кредитів?

Найбільше кредитів від початку 2025 року в межах програми бізнес отримав за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості (16,7 млрд грн), інвестиційні проєкти (16,15 млрд грн) та кредитування у зоні високого воєнного ризику (15,5 млрд грн).

Якщо ж підрахувати всю суму кредитів, яку бізнес отримав від початку дії програми у лютому 2020 року, то підприємці отримали більш ніж 124,9 тис. кредитів на суму понад 426,3 млрд грн. З них у період воєнного стану — 90,2 тис. кредитів на 336,7 млрд грн.

Які регіони лідирують за кредитуванням?

Найбільші обсяги кредитування залучені підприємствами в аграрний сектор, гуртову та роздрібну торгівлю, переробну промисловість, зазначають у Мінекономіки. До десятки лідерів за кількістю взятих кредитів та обсягом кредитування увійшли чотири регіони, що належать до зон високого воєнного ризику: Дніпропетровська, Київська, Харківська, Одеська області.

Програма “Доступні кредити 5-7-9%” є складовою політики розвитку українських виробників “Зроблено в Україні” і спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів за рахунок державних компенсацій або державних гарантій.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики пропонує розширити програму “Доступні кредити 5-7-9%”, зокрема для фінансування ОПК, за рахунок неефективних програм. Раніше повідомлялося, що фінансові установи видали бізнесу та населенню 1,23 трлн грн кредитів станом на початок серпня цього року. Це на 15% більше, ніж рік тому, й на 26% більше, ніж у 2021 році.

Мінекономіки та Міжнародний банк реконструкції та розвитку підписали Угоду про позику на 88 млн доларів за Програмою “Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво” для підтримки малих і середніх підприємств. Також повідомлялося, що у липні банки України видали 871 іпотечний кредит на загальну суму 1,6 млрд грн. Зокрема, 508 кредитів на суму 961,5 млн грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 143 на 275,6 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно; 363 кредити на 646,7 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості.

AstraZeneca оприлюднила в понеділок плани переходу на прямий лістинг своїх акцій у США, оскільки фармацевтична компанія прагне максимізувати прибутки від бурхливого зростання американського фондового ринку. Про це повідомляє Reuters.

Попри вихід на Нью-Йоркську біржу, компанія також залишиться на лондонській. Рішення залишитися у Британії та продовжити лістинг там дещо заспокоїть британських інвесторів після того, як ЗМІ повідомили, що англо-шведський виробник ліків — найдорожча компанія Лондона — розглядає можливість відмови від лістингу у Великобританії на користь США.

Чому AstraZeneca обирає лістинг у США?

Лондонський фондовий ринок скорочується через те, що компанії переїжджають в інші країни, де вони отримують вищу оцінку і доступ до більш глибоких ринків капіталу, зокрема в США. AstraZeneca заявила, що лістингуватиме свої акції на Нью-Йоркській фондовій біржі і відмовиться від поточної структури депозитарних розписок, а торгівля акціями розпочнеться 2 лютого 2026 року.

Які наслідки для акціонерів?

Компанія збереже штаб-квартиру у Великобританії та лістинг у Лондоні і Стокгольмі, а план буде винесений на голосування акціонерів 3 листопада. Акції компанії, що котируються на Лондонській фондовій біржі, в понеділок подорожчали приблизно на 1%, завдяки чому прибуток компанії за рік склав близько 6%.

“Створення глобальної структури лістингу дозволить нам залучити ширше коло глобальних інвесторів”, — сказав Голова AstraZeneca Мішель Демаре. Представник Міністерства фінансів Великобританії привітав рішення AstraZeneca зберегти лістинг у Лондоні.

Нагадаємо: У серпні повідомляли, що акції європейських фармацевтичних гігантів впали після того, як Дональд Трамп надіслав листи 17 компаніям з вимогою знизити ціни на ліки в США, зокрема в рамках програми Medicaid.