Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, розпочала попереднє дослідження щодо можливих зловживань на оптовому енергетичному ринку у серпні-вересні 2025 року. Про це повідомляє прес-служба регулятора.

Як зазначає НКРЕКП, дослідження проводиться “за результатами моніторингу ринкової поведінки учасників оптового енергетичного ринку та на підставі відповідних повідомлень щодо можливих зловживань на оптовому енергетичному ринку НКРЕКП”.

Які причини дослідження?

Відповідно до пункту 3.3 Порядку розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.09.2023 № 1756, НКРЕКП здійснює попереднє дослідження по факту істотних коливань цін на ринку “на добу наперед” у серпні та вересні 2025 року.

Що відбувається на ринку?

За даними “Економічної правди”, протягом останніх тижнів на оптовому ринку електроенергії України відбувалися підозрілі дії окремих учасників ринку, що могли мати ознаки змов та маніпуляцій. У цей період спотові ціни на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку різко обвалилися, при цьому баланс попиту та пропозиції залишився незмінним. Це може свідчити про ймовірну штучну природу такого падіння.

Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії. Про це йдеться на сайті президента України.

Повідомляється, що Україна застосувала санкції до 47 фізичних та 81 юридичної особи, які постачають Росії електроніку, видобувають вугілля на тимчасово окупованих територіях і виконують ремонтні роботи на шахтах, а також залучені до функціонування тіньового флоту РФ.

Зокрема, серед них є компанії, що вже перебувають під санкціями США: один із найбільших у Росії постачальників вугілля “Стройсервіс” і російська вугледобувна й переробна компанія “Російська енергія”.

Які ще обмеження були запроваджені?

Як зазначає ОП, Україна також застосувала санкції проти 37 фізичних і 35 юридичних осіб, які причетні до постачання та впровадження ІТ-рішень для російського ВПК, залучені до процесів постачання, розробки, виробництва та обслуговування засобів РЕБ, телекомунікації, електронних компонентів та обладнання для російського ВПК і силових структур та пов’язані з постачанням імпортного обладнання та складників в обхід санкцій.

Зокрема, це “Сітронікс КТ”, яка розробляє комплексні ІТ-рішення для російського ВПК, “СІНТО” – постачальник ІТ-рішень, один із найбільших російських системних інтеграторів, “Балтінфоком” – виробник комп’ютерів і програмного забезпечення, який співпрацює із силовими структурами РФ, група компаній “Бі Пітрон”, що технічно переоснащує російські військові підприємства, “Точна механіка” – білоруський виробник деталей та обладнання для авіаційної, автомобільної і космічної промисловості Росії.

Що відомо про санкції Великої Британії?

Нагадаємо: Велика Британія наклала санкції на фінансові мережі, які використовуються Росією для ухилення від наявних західних санкцій, включно з киргизькими крипто-мережами.

Офіційний курс євро до гривні у четвер, 11 вересня, зменшиться на 5 копійок і становитиме 48,24 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України (НБУ).

Своєю чергою, курс долара подорожчає на 9 копійок. Офіційні курси валют на четвер, 11 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,21 грн (41,12 грн станом на 8 вересня);
• 1 євро – 48,24 грн (48,29 грн станом на 8 вересня).

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Впровадження повної заборони на експорт автомобільного бензину призвело у серпні до припинення відвантажень з морських портів Росії. Минулого місяця також не було зафіксовано постачань білоруського палива, яке зазвичай відвантажується через порти Усть-Луга і Санкт-Петербург. Про це з посиланням на дані консалтингової групи “А-95” пише Enkorr.ua.

Чому зменшились обсяги постачань?

“Це свідчить про те, що обсяги Мозирського й Новополоцького НПЗ споживалися на внутрішньому ринку Білорусі або постачалися в країни ЄАЕС, зокрема в Росію, де спостерігається дефіцит високооктанового палива”, – говориться у повідомленні.

Водночас на початку вересня танкер з 35 тис. т білоруського бензину був відвантажений з термінала “Транснєфті” в Усть-Лузі у напрямку Гвінеї.

Які цифри свідчать про падіння експорту?

“За 8 місяців морський експорт бензину з російських портів становив 1,28 млн. Це значно менше ніж у попередні роки. Наприклад, у січні-серпні 2023 року з портів відвантажили 4,3 млн т”, – зазначають аналітики. Найбільші обсяги були відвантажені з терміналів в Усть-Лузі (606 тис. т) і Санкт-Петербурзі (169 тис. т). Також великі партії впродовж року відвантажувалися з Архангельська (155 тис. т) і Мурманська (139 тис. т).

Основними напрямками постачань російського й білоруського бензину були Лівія (251 тис. т) й Бразилія (235 тис. т). Також великі обсяги були продані в Іран (96 тис. т) і Гану (94 тис. т). При цьому 208 тис. т вантажів не мало кінцевого пункту призначення.

Нагадаємо: дефіцит бензину в Росії, який наприкінці серпня фіксували у Забайкаллі, Примор’ї, на Курилах та в тимчасово окупованому Криму, у вересні поширився ще на 10 регіонів. Паливна криза, що охопила Росію після ударів безпілотників по найбільших нафтопереробних заводах, дійшла до окупованих регіонів України. Раніше повідомлялося, що на початку серпня, попри посилення атак дронів на нафтопереробні заводи, постачання мазуту з Росії досягли найвищого рівня з початку великої війни.