Вчені заявили про необхідність вжиття заходів щодо зниження вмісту срібла у фотоелектричних елементах на основі TOPCon і гетеропереходів. До 2030 року для виготовлення сонячних панелей знадобиться 40% світового запасу срібла.

Нові дослідження, проведені вченими з Гентського університету (Бельгія) та компанії Engie Laborelec (Франція), показують, що світова фотоелектрична промисловість вимагатиме 14 000 тонн срібла на рік, водночас світова пропозиція становитиме лише 34 000 тонн.

Дослідники вважають, що срібло буде в дефіциті. З огляду на дані за окремими технологіями, такими як PERC, TOPCon, гетероперехід (HJT), зворотний контакт (BC) і тандем, вони розробили два сценарії. Згідно з базовим сценарієм, зростання світових виробничих потужностей фотоелектричних систем становитиме більш ніж 1 ТВт/рік до 2030 року. Згідно з прискореним сценарієм, зростання виробництва фотоелектричних систем становитиме до 1,3 ТВт/рік до 2030 року.

Який попит на срібло очікується?

Вчені очікують, що зростання попиту на срібло становитиме або 3% у річному обчисленні завдяки зростанню ВВП, або більш ніж на 3% за рахунок конкуруючого промислового попиту. Аналіз показав, що загальний попит на срібло, за прогнозами, досягне 48 000-52 000 тонн на рік до 2030 року, при цьому пропозиція буде достатньою для досягнення лише 34 000 тонн на рік.

Які наслідки для фотоелектричної галузі?

Згідно з прогнозами, попит на срібло у фотоелектричній галузі зросте в 1,6-2,3 раза до 10 000-14 000 тонн на рік до 2030 року внаслідок зростання споживання срібла в нових конструкціях комірок, таких як TOPCon і HJT. У результаті попит на срібло може скласти 29-41% від прогнозованої пропозиції у 2030 році. Вчені заявили, що необхідно знизити вміст срібла в сонячних елементах TOPCon і HJT.

Раніше повідомлялося, що сонячним електростанціям знайшли заміну. Згідно з дослідженням Корейського інституту морського судноплавства, вертикально розташовані “сонячні дерева” можуть генерувати енергію нарівні з традиційними сонячними електростанціями.

У Китаї розробили інноваційні “сонячні” вікна, які можуть ефективно генерувати чисту енергію, залишаючись прозорими. Розробка здатна в рази перевершити традиційні панелі в деяких аспектах.

Дослідники з Нанкінського університету в Китаї створили безбарвний і прозорий сонячний концентратор (CUSC), який можна наносити прямо на звичайні вікна, пише Noticias Ambientales. Технологія використовує плівки з холестеричних рідких кристалів (CLC), невидимих для людського ока. Ці кристали перенаправляють сонячне світло до країв скла, де розташовані високоефективні фотоелементи, що перетворюють його на електрику.

Яка ефективність нових вікон?

На відміну від інших подібних рішень, у цій реалізації зберігається висока прозорість (64,2%) і природна передача кольорів зовнішнього оточення. Це означає, що вікно, як і раніше, виконує звичну функцію, але з додатковою перевагою — вироблення енергії без модулів, що займають зайвий простір.

Що стосується ефективності, потенціал виглядає багатообіцяюче. Прототип діаметром всього 2,5 сантиметра зміг живити невеликий вентилятор. Результати моделювання показують, що двометрова панель здатна збільшити інтенсивність уловлюваного сонячного світла в 50 разів. Це дасть змогу скоротити потребу в експлуатації традиційних сонячних панелей на дахах на 75%.

Де можна використовувати нові технології?

Завдяки сумісності з уже наявним склом і масштабованому виробництву, віконні панелі чудово підходять для енергетичної модернізації щільно забудованих міст. У деяких регіонах місце для стандартних панелей обмежене. Технологію можна застосовувати і в сільськогосподарських теплицях, а в перспективі — оснащувати нею портативну електроніку зі скляними покриттями. Таким чином, “пасивні” поверхні неважко перетворити на елемент, що генерує енергію, що напевно приживеться в інфраструктурі міст майбутнього.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі досягли рекордного ККД завдяки одній молекулі. Міжнародна команда дослідників знайшла простий спосіб підвищити ефективність і стабільність модулів. Покриття поверхні всього однією молекулою дало їм змогу досягти ККД у 33,1%.