Логістична компанія MOST Logistic запустила новий регулярний сервіс: тричі на місяць між портом Ґданськ та Україною курсуватиме контейнерний поїзд. Про це повідомили у MOST Logistic.

Які переваги нового сервісу?

Сервіс UA–PL-UA Rail Shuttle передбачає, що потяги йтимуть з Baltic Hub у Ґданську до Mostyska-II на польсько-українському кордоні, далі – термінал MOST Logistic та “остання миля” по Україні, і в зворотному напрямку. “Контейнери долають шлях від Ґданська до кордону лише за 2 дні завдяки прямому потягу без зупинок. Для порівняння, у більшості операторів цей час становить від 7 до 10 днів”, – зазначають у компанії.

Які плани на майбутнє?

Також планується додатково скоротити терміни, замінюючи залізничне плече на автодоставку у радіусі до центральної України. Клієнт може одразу розстафірувати контейнер і відправити вантаж тентом, залишити його на складі під митним контролем для поступових відвантажень або завезти товар партіями й сформувати контейнер для експорту, зазначають у MOST Logistic.

“Реалізація сервісу стала можливою завдяки стратегічному партнерству з польськими терміналами. У планах компанії також порти Німеччини, Бельгії та інших європейських країн”, – говориться у повідомленні.

MOST Logistic — міжнародна транспортно-логістична компанія, що виконує інтермодальні та мультимодальні перевезення автотранспортом, залізницею і морем по Україні та ЄС. Компанія має власний логістичний термінал та елеватор на польському кордоні, мережу складів-партнерів, пропонує митне оформлення, сертифікацію, перевалку у портах Європи та України, здійснює негабаритні вантажоперевезення.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що дочірня компанія контейнерної компанії Mediterranean Shipping Company придбала 50% українського оператора інтермодальної логістики N’UNIT та 25% у терміналі “Мостиська”. Транскордонний термінал “Мостиська драй порт” у 2021 році почала будувати компанія “Лемтранс” з партнером поблизу залізничної станції “Мостиська-2” за кілька кілометрів від кордону України та Польщі. МТД може відвантажувати вантажі на колії двох стандартів – 1520 на 1435 мм (європейський).

Національне агентство з розшуку та менеджменту активів визначило переможців конкурсів на відбір управителів для арештованих активів ТОВ “Термінал Карпати”. Корпоративні права та статутний капітал ТОВ “Термінал Карпати” та офісна будівля в селі Свобода переходять онсорціуму “Укртранслогістика”.

Криза на російському авторинку суттєво вдарила по автомобільних салонах: з початку року до 1 вересня кількість точок продажів і шоурумів у країні скоротилася на 9% — до 7284. Про це повідомляє The Moscow Times.

Які міста найбільше постраждали?

У містах-мільйонниках закриття салонів відбувається ще швидшими темпами. Найбільше скорочення зафіксовано в Ростові-на-Дону, де кількість точок зменшилася на 29,3%, до 94. Воронеж зазнав зменшення на 18,8%, до 65 точок, а Волгоград і Самара — на 18,3% (до 58) та 18,2% (до 117) відповідно. Також у Красноярську зафіксовано зменшення на 17,2%, до 96.

Яка ситуація на найбільших ринках?

Скорочення торкнулося і найбільших ринків: у Москві кількість салонів зменшилася на 11,1%, до 706, а в Санкт-Петербурзі — на 17,6%, до 365. Видання зазначає, що це не межа, оскільки близько третини дилерів відчувають серйозні фінансові труднощі або знаходяться на межі припинення діяльності. Про це повідомив президент асоціації “Російські автомобільні дилери” Олексій Подщеколдін.

За його словами, недостатній попит на нові автомобілі призводить до збитків і нестачі прибутку, що, в свою чергу, збільшує витрати продавців. “У Росії регіональні дилери зараз продають всього по 220–250 машин на рік, у столиці — близько 400. Для порівняння, в США цей показник становить близько 1000 автомобілів на рік. При такому низькому рівні продажів багато російських дилерів виявляються нерентабельними, що призводить до їх масового закриття”, — пояснив експерт.

Нагадаємо, що масове виробництво нового седана Lada Iskra розпочнеться не раніше березня-квітня 2026 року. “АвтоВАЗ” не зміг запустити його масове виробництво у 2025 році.

Чому не відбулися торги?

У Одесі скасували торги на реконструкцію причалу №7 морського порту, вартість яких перевищує 539 мільйонів гривень. Аукціон не відбувся через те, що жодна компанія не подала пропозицію. Про це повідомляє Prozorro.

Які були вимоги до учасників?

У серпні Одеська філія ДП “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) оголосила відкриті торги на виконання будівельних робіт з реконструкції причалу. Завершити роботи планувалося до 31 грудня 2027 року. Однак, на етапі приймання пропозицій виникли питання до вимог, зокрема, щодо необхідності надання чинного Свідоцтва про визнання учасника процедури закупівлі, що видане Регістром судноплавства України або іншим кваліфікаційним товариством.

Потенційні підрядники зазначали, що отримання цього документа займає щонайменше місяць, що фактично обмежує доступ до торгів. Також компанії нарікали на вимогу підтвердити досвід виконання робіт з улаштування залізничних колій із класом наслідків СС3. Учасники вказували, що існують обмеження у наданні аналогічних договорів через неможливість підтвердити досвід за контрактами, виконаними у портах, які нині залишаються тимчасово окупованими.

Що далі з реконструкцією?

АМПУ у відповідь на зауваження зазначила, що всі вимоги встановлено для підтвердження кваліфікації та технічної спроможності учасників, тому змінювати умови не планують. Подати пропозиції мали до 9 вересня 2025 року, проте жодна компанія не подала заявку, внаслідок чого торги були скасовані.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Одеському морському порту планується реконструкція причалу за понад 539 млн гривень. Також Україна залучає понад сто мільйонів доларів власних коштів на реалізацію важливих проектів у портах, впроваджує нові технологічні рішення та підвищує рівень захищеності портів Одеської області до 95%. Кабінет міністрів України анонсував оголошення концесійного конкурсу щодо двох терміналів в морському порту Чорноморськ.

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%. Про це йдеться у повідомленні регулятора від 11 вересня. Зазначається, що це рішення дозволить підтримувати належні монетарні умови для стійкості валютного ринку, контрольованості очікувань і приведення інфляції до цілі 5%.

“Номінальна дохідність гривневих інструментів упродовж останніх місяців практично не змінювалася, а в реальному вимірі дещо зросла за рахунок сповільнення інфляції і поліпшення інфляційних очікувань”, – йдеться в повідомленні НБУ.

Які наслідки для населення?

У результаті обсяги вкладень населення у строкові депозити й ОВДП у гривні надалі збільшувалися, а чистий попит на валюту з боку населення залишався стриманим. Забезпечення привабливості гривневих заощаджень і стійкої ситуації на валютному ринку залишаються важливими чинниками контрольованості інфляційних очікувань і подальшого зниження інфляції.

Коли можливе зниження облікової ставки?

Також зазначається, що липневим макроекономічним прогнозом НБУ передбачається початок циклу зниження облікової ставки у IV кварталі 2025 року. Хоча інфляція закріплюється на траєкторії зниження, проінфляційні ризики зберігаються. Національний банк уважно спостерігатиме за розвитком ситуації. У разі реалізації чи посилення проінфляційних ризиків НБУ буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки, а за потреби – вжити додаткових заходів.

Нагадаємо, що Нацбанк у березні підвищив облікову ставку ще на 1 в.п. – до 15,5% річних, а у квітні, червні та липні зберіг її на цьому рівні.