В Україні кількість учасників небанківського фінансового ринку в серпні зменшилася з 799 до 791. Кількість банків залишилася незмінною – 60. Про це йдеться на сайті Національного банку України.

Які зміни відбулися на ринку?

За даними НБУ, упродовж серпня з реєстрів примусово було виключено сім фінансових установ: п’ять фінансових компаній, одного ризикового страховика та один ломбард. Ще дві кредитні спілки та одного страхового брокера було виключено з реєстрів за ініціативою заявників. Водночас було включено до реєстрів два страхових брокери.

Крім того, у серпні НБУ анулював примусово ліцензії трьом фінансовим компаніям, одному ризиковому страховику та одному ломбарду. Було анульовано добровільно (на підставі поданої заяви) ліцензії двом фінансовим компаніям та двом кредитним спілкам.

Скільки установ працює на ринку?

Станом на 1 вересня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:

• 418 фінансових компаній (було 423),
• 50 страховиків non-life (було 51),
• 10 life-страховиків (кількість не змінилася),
• один страховик зі спеціальним статусом,
• 104 ломбарди (було 105),
• 88 кредитних спілок (було 90),
• один лізингодавець (кількість не змінилася),
• 45 страхових брокерів (було 44),
• 74 колекторських компанії (кількість не змінилася).

На платіжному ринку діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася) та 10 міжнародних (кількість не змінилася). Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють 17 платіжних установ (кількість не змінилася), 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (кількість не змінилася), один банк ‒ емітент електронних грошей (кількість не змінилася) та один оператор поштового зв’язку (кількість не змінилася).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (кількість не змінилася) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (було 31), інформує НБУ.

Нагадаємо: В Україні у липні кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася з 812 до 799.

9 вересня Кабінет міністрів затвердив новий Порядок організації та проведення атестації посадових осіб митних органів. Про це інформує Міністерство фінансів. Новий Порядок передбачає проведення одноразової атестації згідно з чинним законодавством.

Основна мета – підтвердити, що посадові особи митних органів мають кваліфікацію, яка відповідає високим стандартам, необхідним для їхньої ефективної роботи, зазначили у відомстві.

Які етапи включає процес атестації?

Процес атестації складатиметься з трьох етапів:

• тестування на знання Конституції України, митного та антикорупційного законодавства;
• тест на логіку та здатність працювати з інформацією;
• співбесіда, під час якої комплексно оцінюється професійна компетентність та доброчесність.

Весь процес атестації, включно з тестуванням та співбесідою, буде фіксуватися за допомогою безперервної відео- та аудіофіксації. Результати кожного етапу будуть оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Держмитслужби.

Які наслідки за відмову від атестації?

Згідно з новим Порядком, відмова від проходження атестації або її неуспішне проходження є підставою для припинення державної служби. Як повідомляє міністерство, журналісти та представники медіа можуть бути присутні на будь-якому етапі проведення атестації. Для цього необхідно буде акредитуватися, подати повідомлення і письмове зобов’язання про нерозголошення даних. Кількість присутніх визначатиметься площею приміщення, але не може бути менше, ніж дві особи.

Нагадаємо: За січень-серпень митні органи виявили 6 437 порушень митних правил на 7,7 млрд грн.

Аграрії півдня Росії, де зосереджено значну частину збору озимих зернових в країні, вже вдруге стикаються з умовами посухи. Витрати на посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали та добрива зросли на 15-20%. Про це повідомляє російське інформагентство “Интерфакс”.

“Витрати на зимову посівну кампанію у 2025 році зросли на всіх основних напрямках у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Вартість паливно-мастильних матеріалів (ПММ) зросла на 10-15%, ціни на добрива – в залежності від виду, зросли на 20%”, – зазначили в агрохолдингу “Степ” (Краснодарський край).

Також на 13-13% зросла вартість насіння, а витрати на утримання вітчизняної техніки, комплектуючих до неї та трудовитрати також зросли. Загальне зростання собівартості посівної оцінюється на рівні не менше 15%. “Тривожать ціни на ПММ – фізичних обсягів дизельного пального не вистачає, а те, що є в наявності – розпродають за спекулятивними цінами”, – додали аграрії.

У ІП Гусейнов (Ростовська область) повідомили, що подорожчало не лише паливо, але й запчастини на сільгосптехніку – ціни на них зросли в 2-3 рази. “Закупили нову техніку – посівний комплекс, комбайни. Якість нової техніки не відповідає стандартам, які були навіть 3-5 років тому. Все йде на здешевлення витрат на цю техніку, а ціна на неї не знижується, навпаки, техніка стає дорожчою. Субсидії також урізають”, – повідомили в агрокомплексі “Лабінський” (Краснодарський край).

У Міністерстві сільського господарства та продовольства Дагестану також підтвердили зростання вартості пального. Внаслідок підвищення цін на пальне, оплати на залучені трудові ресурси та інші витрати очікується збільшення витрат на 15-20% на проведення осінньої посівної кампанії.

Нагадаємо, що окупаційна влада РФ перетворила вкрадене українське зерно на глобальний бізнес, і нині його закуповують 70 країн світу, зокрема Єгипет, Туреччина та Іран. З Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до РФ вивезли близько 2,5 млн тонн пшениці нового врожаю.

Раніше повідомлялося, що Росія відновила поставки зерна до Сирії, у тому числі краденого українського збіжжя. Кремль планує збільшити відсоток вкраденого зерна з окупованих областей України від загального врожаю РФ, адже в самій Росії цього року через посуху, санкції та обмежений доступ до техніки зберуть “компактний урожай”.

Також раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.