Президент США Дональд Трамп підписав указ про запровадження нижчих мит на імпорт японських автомобілів та інших товарів, які були анонсовані ще в липні. Це дає певне полегшення для економіки Японії, орієнтованої на експорт. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни чекають на японських експортерів?

Формалізація угоди між США та ключовим азійським союзником знижує невизначеність, що тривала з липня, і підтверджує домовленості щодо $550 млрд японських інвестицій у проєкти в США. Нові тарифи на японські авто становитимуть 15% замість нинішніх 27,5% і набудуть чинності через сім днів після офіційної публікації указу.

У документі також уточнюється, що 15% тариф, узгоджений у липні, не буде підсумовуватися з більш високими ставками на товари, наприклад яловичина, а товари з митами нижче 15% будуть вирівняні до цього рівня. Це послаблення діятиме заднім числом із 7 серпня. Крім того, не запроваджуватимуть мита на комерційні літаки та деталі.

Які наслідки для японських автовиробників?

Мита Трампа на глобальні поставки сильно вдарили по японських експортерах, особливо автопрому. Минулого місяця Toyota заявила, що очікує збитків майже на $10 млрд через ці тарифи. “Нарешті”, – написав у X головний торговий парламентер Японії Рьосей Аказава, який десять разів літав до США на переговори. Він назвав підписаний указ “стабільною реалізацією угоди від 22 липня”.

Південна Корея, головний конкурент Японії на ринку експорту, досі чекає на аналогічний указ про зниження мит для своїх виробників Hyundai і Kia. Сеул вивчає наслідки рішення Трампа щодо Японії. На ринках у п’ятницю акції японських автовиробників зросли, тоді як південнокорейських – трохи знизилися.

Toyota подякувала Трампу, зазначивши: “Незважаючи на те, що майже 80% наших авто в США виробляються в Північній Америці, ця угода дає необхідну визначеність”.

Що передбачає угода між США та Японією?

У рамках домовленості Японія зобов’язалася збільшити закупівлі американського рису на 75%, імпортувати більше кукурудзи, сої, добрив, біоетанолу та іншої сільськогосподарської продукції на $8 млрд щорічно. Також Японія купить 100 літаків Boeing і підвищить щорічні витрати на оборону з американськими компаніями з $14 млрд до $17 млрд, повідомив Білий дім.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп оголосив про підписання довгоочікуваної торговельної угоди з Японією, яка здавалася недосяжною для союзників і основних торговельних партнерів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація введе мита на імпорт напівпровідників від компаній, які не переміщують виробництво до Сполучених Штатів. Про це повідомляє агентство Reuters.

З часу повернення в Білий дім у січні Трамп активно використовує загрозу мит як інструмент тиску на торгових партнерів, що викликало волатильність на ринках і посилило глобальну економічну невизначеність.

“Так, я вже це обговорював. Чипи і напівпровідники — ми накладемо мито на компанії, які не заходять у країну. Дуже скоро введемо мито”, — сказав він, не уточнивши точні терміни чи ставку.

За словами Трампа, мита будуть «досить значними, хоча й не надто високими», але компанії, які вже будують або планують будівництво виробництва у США, уникнуть цих заходів. “Якщо вони не заходять у країну — буде мито”, — повторив президент.

Він також зауважив, що “(CEO Apple) Тім Кук у гарному становищі”, оскільки Apple вже оголосила про збільшення інвестицій у США до $600 млрд протягом наступних чотирьох років.

Які компанії уникнуть мит?

Минулого місяця Трамп заявив, що США введуть 100% мито на імпорт чипів, але воно не стосуватиметься компаній, які виробляють у США або вже зобов’язалися це зробити. Серед них — тайванська TSMC, південнокорейські Samsung Electronics і SK Hynix, які вже оголосили про великі інвестиції у виробництво чипів у США.

Які юридичні виклики стоять перед Трампом?

Водночас Трамп стикається з юридичним опором: нижчі суди заблокували більшість його митних заходів, ухвалених на основі закону 1977 року “для надзвичайних ситуацій”. Його адміністрація звернулася до Верховного суду з вимогою відновити повноваження для збереження цих тарифів, які стали ключовою частиною торгової політики президента.

Нагадаємо: Сполучені Штати посилюють обмеження для південнокорейських виробників чипів Samsung та SK Hynix, відкликавши дозволи, які раніше дозволяли їм отримувати американське обладнання для виробництва напівпровідників у Китаї.

Станом на 5 вересня 2023 року, офіційний курс долара до гривні зменшився на 3 копійки, євро – на 7 копійок. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановлено на рівні 41,34 грн, євро – 48,13 грн (на 4 вересня долар – 41,37 грн, євро – 48,20 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,26 – 41,32 грн. Євро – 48,20 та 48,35 грн.

Які курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,10 – 41,60 грн (курс на 4 вересня – 41,10 – 41,60 грн);
• Євро – 47,90 – 48,60 грн (курс на 4 вересня – 47,90 – 48,52 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара виглядають так:

• Приватбанк – 40,90 – 41,50 грн;
• Ощадбанк – 41,25 – 41,50 грн;
• Укрсиббанк – 41,05 – 41,65 грн;
• ПУМБ – 41,10 – 41,70 грн;
• Райффайзен – 41,17 – 41,49 грн.

Готівкові курси євро встановлені на такому рівні:

• Приватбанк – 47,55 – 48,55 грн;
• Ощадбанк – 47,90 – 48,50 грн;
• Укрсиббанк – 47,80 – 48,70 грн;
• ПУМБ – 48,00 – 48,70 грн;
• Райффайзен – 47,80 – 48,47 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою у Приватбанку становить 41,66 грн за долар, у monobank – 41,65 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?