Прокуратура направила до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього голови Державної міграційної служби та інших осіб у розкраданні 88 млн грн бюджетних коштів. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Йдеться про розкрадання 88 млн грн бюджетних коштів під час реконструкції будівлі у центрі Києва для облаштування в ній центрального офісу ДМС України. Прокурор САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт за обвинуваченням колишнього голови ДМС України, його колишнього заступника, ексначальника управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС, інженера та підприємця, який є громадянином РФ.

Яка схема розкрадання була використана?

За даними слідства, у 2015 році ДМС України отримала від держави будівлю в центрі Києва для облаштування в ній центрального офісу. Бізнесмен, який перебував у дружніх стосунках із представниками ДМС України та іншими можновладцями, організував тривалу схему розкрадання бюджетних коштів.

Зокрема, ексголова ДМС України сприяв бізнесмену в укладанні із підконтрольними йому компаніями договорів щодо виконання проєктних та будівельних робіт шляхом спотворення результатів торгів і забезпечив здійснення оплати за невиконані роботи та ненадані послуги.

Коли завершилось досудове розслідування?

Рішення про завершення досудового розслідування у справі прокурор САП ухвалив ще 5 вересня 2024 року. З того часу сторона захисту ознайомлювалась зі матеріалами, додали у САП. Документування злочинної діяльності здійснювалося за участю працівників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції.

Зазначимо, що з січня 2015 року посаду голови Державної міграційної служби обіймав Максим Соколюк. З цієї посади його звільнили восени 2021 року.

Нагадаємо: Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі щодо заволодіння коштами АТ “Укрзалізниця” на суму понад 15 млн грн. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання необґрунтованими активів на понад 7 млн грн, які належать родині колишнього голови Дарницької районної державної адміністрації м. Києва. Вищий антикорупційний суд наклав арешт на дві земельні ділянки та два житлових будинки на території Київської області. Аналіз доходів та видатків посадовця встановив, що він не міг придбати ці активи за рахунок законних джерел. Правоохоронці викрили схему заволодіння та подальшої легалізації 18 га землі державної власності ринковою вартістю понад 160 млн грн. До реалізації оборудки причетні колишній народний депутат України від Партії Регіонів та підконтрольні йому дві особи, столична забудовниця та інші.

Харківське комунальне підприємство “Салтівське трамвайне депо” уклало угоду з ТОВ “Мавел Україна” на постачання 85 вживаних низькопідлогових автобусів на суму 229,98 млн грн. Цю інформацію підтверджують дані системи “Прозорро”.

Компанія зобов’язалася поставити автобуси VDL Citea LLE120.225 по 2,7 млн грн з Нідерландів до кінця травня 2026 року. Як зазначає видання Alltrans.ua, всі автобуси раніше експлуатувалися компанією Arriva, мають дві пасажирські двері та 40 посадкових місць. Передбачено також систему кондиціонування салону.

Поставки автобусів плануються партіями не менше 15 одиниць після попередньої заявки від депо. У 2025 році заплановано освоїти 100 млн грн, а в 2026 році – ще 129 млн грн.

Власником “Мавел Україна” є Роман Шкребець. Нагадаємо, що Салтівське трамвайне депо є основним автобусним перевізником міста, має у власності понад 230 автобусів, з яких 150 — Karsan, придбані у 2021 році, а решта — гуманітарна допомога, отримана починаючи з 2022 року.

26 вересня в Чернігові зупинились тролейбуси внаслідок відключення електроенергії. Про це повідомляє КП “Чернігівське тролейбусне управління”.

Чому зупинилися тролейбуси?

“До уваги жителям Чернігова! Узвʼязку з відключенням електроенергії рух тролейбусів по місту тимчасово призупинено”, – йдеться в повідомленні. Зазначається, що рух буде відновлено відразу після подачі світла.

Які наслідки атаки на інфраструктуру?

Нагадаємо: 25 вересня Росія вдарила по об’єкту критичної інфраструктури Чернігова. Жертв немає, але внаслідок атаки близько 30 тисяч абонентів Чернігова та Чернігівського району залишилися без електропостачання. Крім цього, зранку 25 вересня на околиці Ніжина в Чернігівській області зафіксовано влучання близько 14 ударних БпЛА по об’єкту критичної інфраструктури. Через відсутність електропостачання, водопостачання забезпечувалось генераторами.