Дональд Трамп оголосив, що з 1 жовтня США введуть 100-відсоткове мито на імпорт брендових або запатентованих фармацевтичних товарів. Про це повідомляє Financial Times. Президент США зробив цю заяву в четвер, 25 вересня, у дописі в Truth Social, зазначивши, що винятки будуть надані компаніям, які будують нові виробничі потужності в США.

Фармацевтичні товари звільнені від так званих взаємних мит, про які Трамп оголосив у квітні 2025 року, коли президент розпочав свою торговельну війну. Однак, оголошені Трампом мита не поширюються на генеричні ліки. В п’ятницю ці новини вплинули на акції декількох азіатських фармацевтичних груп. В Японії акції Sumitomo Pharma, яка продає в США ліки для лікування раку простати та сечового міхура, впали на 5%, а акції Otsuka Holdings і Chugai Pharmaceutical, що контролюється Roche, впали відповідно на 4,1% і 2,8%.

Які наслідки для міжнародної торгівлі?

Трамп націлився на фармацевтичну галузь у серії дописів у соціальних мережах. Як йдеться у повідомленні, мита Трампа на брендові ліки та медикаменти можуть ускладнити зусилля компаній та інших урядів щодо захисту свого експорту від мит за допомогою торговельних угод.

Що кажуть японські чиновники?

Головний торговий переговірник Токіо Рьосей Акадзава наполягає, що США надали Японії статус країни з найвигіднішими умовами щодо мит на напівпровідники та ліки, що означає, що вони не будуть вищими за ті, що застосовуються до інших країн або блоків. ЄС заявив, що США погодилися, що мита на фармацевтичні товари не перевищуватимуть 15%, але залишається незрозумілим, як буде розглядатися імпорт японських брендових ліків до США в результаті останнього допису Трампа в соціальних мережах.

Нагадаємо, що індійські чиновники заявили адміністрації президента США Дональда Трампа, що значне скорочення імпорту російської нафти можливе за умови, якщо Вашингтон дозволить відновити закупівлі у постачальників, які перебувають під санкціями — Ірану та Венесуели.

25 вересня Кабінет Міністрів України обрав членів Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду Голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це повідомляє Transparency International Ukraine.

До складу Комісії увійшли:

• Вольф-Тільман Баумерт — керівник відділу з розслідувань економічних злочинів прокуратури м. Вупперталя, Німеччина, експерт Німецького фонду міжнародного правового співробітництва.
• Сергій Бут — голова правління АТ “Прозорро.Продажі”.
• Анжеліка Крусян — учений секретар Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук.
• Валентина Лукʼянець-Шахова — головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблем державотворення та правозастосування навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ.
• Катерина Риженко — заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine.
• Ріта Сімоеш — прокурорка з Португалії, міжнародна експертка у сфері фінансових злочинів, корупції, відмивання коштів і повернення активів, старша спеціалістка з питань повернення активів (політика) в Базельському інституті врядування (ICAR).

Які наступні кроки Конкурсної комісії?

Надалі конкурсна комісія повинна буде визначити та оприлюднити регламент своєї роботи, порядок проведення конкурсу, а також критерії та методику оцінювання кандидатів. Вона також визначає строки проведення конкурсу, після чого це рішення мають опублікувати на сайті Кабміну.

Що відомо про реформу АРМА?

Нагадаємо, у липні Верховна Рада України не підтримала постанову, яка на місяць заблокувала підписання закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів. Раніше повідомлялося, що Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12374-д щодо реформи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Законопроєкт передбачає нові вимоги до голови АРМА, процедуру добору з участю міжнародних експертів, прозорий механізм управління активами, контроль за передачею активів.

Також повідомлялося, що програмою Ukraine Facility на перший квартал 2025 року було передбачено виконання Україною таких “маяків”, як збільшення штату Вищого антикорупційного суду, реформа АРМА та реформа територіальної організації виконавчої влади. Центр економічної стратегії зазначив, що через зрив реформ Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС. “Ціна” реформи АРМА – понад 300 млн євро. Ці кошти потрібні державі для стабільного функціонування і соціальних витрат”, – зазначала також у колонці для ЕП народна депутатка, голова комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.

У серпні середній вік легкових автомобілів на внутрішньому ринку склав 16,1 року. Цей показник суттєво відрізняється залежно від регіону: від 11 років у столиці до понад 19 років на півдні та сході країни. Про це інформує Інститут досліджень авторинку.

Де наймолодші автомобілі в Україні?

Згідно з аналітикою, наймолодші автомобілі зосереджені у місті Київ (11,2 року), а також у Закарпатській та Львівській областях (по 14,7 року). “У столиці це пояснюється вищою купівельною спроможністю та розвитком сегмента нових авто, тоді як на заході діє потужний фактор близькості до кордону — звідти надходить більшість уживаних машин з Європи”, – зазначають експерти.

Де найстаріші автомобілі?

Найстаріший автопарк зафіксовано у Херсонській (19,3 року) та Донецькій (19,2 року) областях, йдеться в дослідженні. Причини — економічні та безпекові: низький рівень відновлення автопарку через бойові дії та часткову окупацію цих територій, пояснюють експерти. Дані з Луганської області та т.о. Криму відсутні.

Скільки автомобілів придбали українці?

Нагадаємо: Впродовж серпня українці придбали понад 2,4 тис. легкових авто, ввезених з Китаю, що на 42% більше, ніж було у серпні 2024 року. Українці у серпні придбали майже 5,1 тис. вживаних легковиків, ввезених із США, що на 6% більше, ніж у липні 2025 року.