В Кіровоградській області залізничники відновили можливість проїзду поїздів по дільниці, пошкодженій внаслідок ворожого обстрілу вночі проти 3 вересня. Про це інформує Укрзалізниця.

Впродовж дня залізничники намагались якомога швидше скоротити затримки рейсів за рахунок зміни маршрутів поїздів і призначення додаткових вагонів та електропоїздів для підвозу пасажирів до їх рейсів. Повідомляється, що низка поїздів по обігу продовжує прямувати із затримками.

Які наслідки обстрілу для залізничного руху?

Зранку 3 вересня через російський обстріл та пошкодження залізничної інфраструктури в Кіровоградській області затримувались понад 20 поїздів. Постраждали четверо залізничників. Через російський обстріл Кіровоградської області низка приміських залізничних маршрутів були змінені або скасовані.

Всі деталі про затримки рейсів можна оперативно дивитись на сайті Укрзалізниці.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Державна податкова служба України повідомила про виявлення окремих закладів харчування, які демонструють нереально низькі виторги. Аналіз діяльності суб’єктів господарювання у сфері громадського харчування, зокрема ресторанів, кафе та барів, показав, що деякі з них декларують до 50 тисяч гривень на місяць.

Чому такі показники викликають занепокоєння?

На думку податкової служби, такі виторги є економічно необґрунтованими. “Навіть невеликий заклад зазвичай потребує мінімум трьох працівників – кухаря, офіціанта та бармена. При цьому відповідно до законодавства заробітна плата кожного з них не може бути меншою за 8 тисяч гривень”, – зазначають у ДПСУ.

Окрім витрат на оплату праці, власники закладів зобов’язані придбати ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем, утримувати приміщення, закупити продукти та сплачувати податки. Деякі ресторатори декларують лише безготівкові операції або готівкові розрахунки, які складають незначну частину – до 5% від загального виторгу.

Які наслідки для бізнесу?

“При задекларованих виторгах у розмірі до 50 тисяч гривень жоден заклад не зміг би реально функціонувати”, – переконана податкова служба. Вони підкреслюють, що це шкодить не лише бюджету держави, а й самому бізнесу, адже ризикові заклади потрапляють під посилений контроль.

ДПСУ також наголошує, що податковий контроль здійснюється з урахуванням рішення РНБО про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки. Контроль здійснюється виключно за наявності високих ступенів ризику.

Нагадаємо, що більшість ресторанів в Україні працюють через фізичних осіб-підприємців. За словами голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в Україні налічується 68 тисяч ФОПів у ресторанному бізнесі та лише близько 3200 юридичних осіб.

Вітчизняні заклади громадського харчування у першому півріччі 2025 року зафіксували зростання виторгу на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Попри позитивну динаміку, відвідуваність ресторанів і кафе знизилася на 9%. Винятком стали суші-заклади, які змогли утримати рівень відвідуваності 2024 року.

В останні роки ціни на продовольчі товари в Україні зблизилися з рівнем цін у країнах Європейського Союзу. У 2024 році лідери серед ресторанів та готелів збільшили свій сукупний дохід на 10%, який сягнув 28,22 млрд грн.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Що відомо про конкурс на концесію?

Віце-премʼєр Олексій Кулеба підписав наказ про створення конкурсної комісії для визначення переможця у конкурсі на концесію двох терміналів у Чорноморському морському порту. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

“Порт Чорноморськ — запускаємо конкурс публічно-приватного партнерства. Україна вперше після початку повномасштабного вторгнення запускає публічно-приватне партнерство у портовій сфері”, – написала вона у Telegram.

“Віце-премʼєр Олексій Кулеба підписав наказ про створення конкурсної комісії. Наступні етапи — підготовка документації, оголошення міжнародного конкурсу і визначення переможця. До проєкту ввійшли Перший та Контейнерний термінали порту”, – повідомила Свириденко.

Які інвестиції очікуються?

“За останній рік на зустрічах з іноземними інвесторами щоразу звучав інтерес саме до цього порту. Уже понад 40 провідних міжнародних портових операторів та інвесторів заявили про готовність долучитися”, – зазначила вона.

“Це може стати найбільшою інвестицією в історії українських портів — сотні мільйонів доларів у модернізацію та понад $1,1 млрд надходжень до бюджетів протягом 40 років”, – підкреслила очільниця уряду.

Які переваги публічно-приватного партнерства?

“Формат ППП вигідний для держави тим, що держава зберігає право власності, а інвестор модернізує та управляє. Це сигнал світу, що Україна відкрита до інвестицій і гарантує прозорі правила для бізнесу”, – наголосила вона.

Нагадаємо: Кабінет міністрів України в проєкті Програми дій уряду анонсував оголошення концесійного конкурсу щодо двох терміналів в морському порту Чорноморськ, один з яких – контейнерний. До 30 грудня 2025 року планується оголосити концесійний конкурс щодо 40 контейнерного та першого терміналу в морському порту Чорноморськ та ухвалити рішення про доцільність проекту концесії поромного комплексу.

Як повідомлялося, Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни. Про підготовку до передачі трьох терміналів порту “Чорноморськ” у концесію уряд заявив у 2023 році.

“Концесія – це зрозумілий механізм для міжнародних інвесторів, а тому розраховуємо на широку географію портових операторів”, – заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Національний банк України наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, проте вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Чи зміниться курсоутворююча валюта?

“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність”, – сказав він.

“Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – додав перший заступник голови Нацбанку.

Які зміни відбуваються в міжнародних резервах?

За його словами, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.

“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зауважив представник центробанку.

Ніколайчук зазначив, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.

“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – підсумував перший заступник голови Нацбанку.

Нагадаємо: Станом на 1 серпня цього року частка доларових активів у резервах скоротилася до 73,5% з 77,9% місяць тому, 82,7% – два місяці тому та 89,9% – рік тому. Одночасно частка євро зросла до 17,5% з 13,9% на початку липня та з 10,1% – на початку червня цього року та 2,5% – рік тому.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.