Європейський Союз дотримується своїх планів щодо поступової відмови від російської нафти до 2028 року, при цьому США не тиснуть на ЄС щодо цього питання. Про це заявив глава енергетичного відомства ЄС Ден Йоргенсен в інтерв’ю Reuters.

Йоргенсен сказав, що він не відчував тиску з боку Вашингтона щодо перенесення цього терміну. “Путін не тільки використовує енергетику як зброю проти нас і шантажує держави-члени, але ми також фактично опосередковано допомагаємо фінансувати війну Путіна, і це потрібно зупинити. І якщо президент Трамп погодиться з цим, то це буде лише вітальною підтримкою, тому що це, безумовно, наша головна мета”, – сказав він в інтерв’ю.

Які кроки вживає ЄС?

Оскільки президент США Дональд Трамп прагне покласти край війні Росії з Україною, він у четвер закликав європейських лідерів припинити купувати російську нафту, повідомив представник Білого дому, не уточнюючи дату. Європейський Союз веде переговори щодо законодавчих пропозицій про поступове припинення імпорту російської нафти і газу до 1 січня 2028 року.

Які обсяги імпорту російської нафти?

Угорщина і Словаччина імпортують близько 200 000-250 000 барелів російської нафти на день, що еквівалентно близько 3% попиту на нафту в ЄС. Закупівлі російського газу ЄС залишаються набагато більшими. За даними ЄС, цього року Європа планує закупити близько 13% газу з Росії, що менше, ніж приблизно 45% до повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Нагадаємо: У п’ятницю 5 вересня президент США Дональд Трамп під час розмови з учасниками засідання “коаліції рішучих” у четвер заявив, що Європа має зовсім припинити купувати російську нафту і почати економічний тиск на Китай, щоб посприяти миру в Україні.

Офіційний курс євро до гривні у понеділок, 8 вересня, укріпиться на 3 копійки до 48,16 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України. Своєю чергою, курс долара подешевшає на 13 копійок.

Які офіційні курси валют на 8 вересня?

Офіційні курси на понеділок, 8 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,21 грн (41,34 грн станом на 5 вересня);
• 1 євро – 48,16 грн (48,13 грн станом на 5 вересня).

Що відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Вищий антикорупційний суд 5 вересня затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та бізнесменом Сергієм Тищенком. Він обвинувачувався у привласненні у 2014-2015 роках заарештованих “нафтопродуктів Курченка”. Про це повідомили пресслужба ВАКС та ЦПК.

Угоду розглядали в закритому судовому засіданні. Тищенка визнали винуватим у справі про заволодіння арештованими нафтопродуктами олігарха Сергія Курченка на суму 817 млн грн. Йому призначили покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Водночас ВАКС звільнив Тищенка від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Вирок ухвалила суддя Олена Чернова.

У ЦПК нагадали, що у 2024 році НАБУ і САП повідомили про підозру екснардепу Пашинському, бізнесмену Тищенку та іншим у заволодінні нафтопродуктами Курченка на суму 817 млн грн. За версією слідства, у 2014 році суд наклав арешт на 97 тисяч тонн нафтопродуктів, ввезених в Україну з порушенням законодавства.

Яка схема була розроблена?

Тищенко та Пашинський розробили схему заволодіння арештованим майном та створили для цього злочинну організацію, зазначили в НАБУ. Вони домоглися передачі паливно-мастильних матеріалів державному підприємству, на керівні посади в якому призначили підконтрольних осіб. При цьому Пашинський забезпечив контроль за базами зберігання нафтопродуктів підрозділами МВС, діями яких на місцях нібито керували члени злочинної організації.

Куди пішли кошти?

Надалі держпідприємство продало сировину за заниженими цінами підконтрольній організатору схеми компанії. Проте до бюджету кошти так і не надійшли.

Читайте також: Як заробити на вкраденому. Історія конфіскованих нафтопродуктів Курченка Олександр Кацуба: Товариші з “Народного фронту” націоналізували бензин “Нафтогазу”, а не Курченка.

За результатами повторного аукціону з приватизації харківського державного підприємства “Енергосталь” ціна лоту зросла з 5,24 млн грн без ПДВ до 209,11 млн грн. Про це повідомляє Borgexpert.com.

Повторний аукціон з приватизації харківського державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” відбувся у системі “Prozorro.Продажі” 5 вересня. Попередні торги у серпні були зірвані через відмову переможця підписати протокол.

Стартова ціна лоту складала 5,24 млн грн без ПДВ, однак у процесі торгів сума зросла майже у 40 разів — до 209,11 млн грн.

Які деталі об’єкта приватизації?

Об’єкт приватизації включає майновий комплекс площею понад 50 тис. кв. м, розташований у Харкові на проспекті Науки, 9. Також підприємство має шість земельних ділянок загальною площею 6,3 га, які не увійшли до лоту. Станом на 31 березня 2025 року прострочена кредиторська заборгованість “Енергосталі” становила 87,85 млн грн.

Хто став переможцем торгів?

У торгах взяли участь чотири компанії. Перемогла приватна фірма “Гамма-55”, запропонувавши 209 110 100 грн, лише на 100 гривень більше, ніж найближчий конкурент — корпорація “Укрінмаш”. За даними YouControl, “Гамма-55” працює на ринку майже 29 років. Керує компанією Андрій Ясінський, кінцевими бенефіціарами є Ануш і Нуне Данієляни. Основний вид діяльності — оренда та експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна.

Перший аукціон відбувся 12 серпня 2025 року. Тоді ціна піднялася до 600 млн грн (у 57 разів більше за стартову). Переможцем стала харківська компанія “Сандерс Лофт”, однак пізніше вона та ще один учасник відмовилися підписати протокол, що призвело до зриву приватизації. Обидві компанії не були допущені до вересневих торгів.

“Енергосталь” — державний інститут, який займається проєктуванням, інжинірингом та впровадженням інновацій у металургійній промисловості, включно з екологічними та енергозберігаючими технологіями.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Фонд держмайна України провів онлайн-аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства “Український науково-технічний центр металургійної промисловості “Енергосталь” у Харкові. Переможцем стало харківське ТОВ “Сандерс Лофт”, бенефіціаром якого є Алік Хечоян. Воно зі стартовою ціною 10,47 млн грн запропонувало 600 млн грн. Такою ж була пропозиція іншої харківської компанії – “ДАС 2015”. Водночас вона була зроблена кількома хвилинами пізніше.