У Києві найменший можливий перший внесок за програмою ‘єОселя’ на найдешевшу квартиру на первинному ринку становить 487 тис. грн. Про це йдеться в аналітиці від ЛУН.

Водночас у Львові мінімальний внесок сягає 618 тис. грн, в Ужгороді — навіть 640 тис. грн. Натомість у багатьох містах центральної та східної України старт значно доступніший: у Харкові — 230 тис. грн, у Сумах — 240 тис. грн, у Запоріжжі — 189 тис. грн. А найнижчий поріг входу в країні показав Кропивницький — лише 128 тис. грн, згідно з дослідженням.

Який попит на пільгову іпотеку?

Що цікаво, попит на пільгову іпотеку не знижується. З початку 2025 року українці оформили понад 4,6 тис. кредитів у межах ‘єОселі’ на суму 8,4 млрд грн. Лише за минулий тиждень — 265 кредитів на 477 млн грн, – зазначають аналітики.

Рейтинг обласних центрів за першим внеском

Рейтинг обласних центрів залежно від суми першого внеску за ‘єОселею’ виглядає наступним чином:

• Ужгород — 640 тис. грн
• Львів — 618 тис. грн
• Київ — 487 тис. грн
• Чернігів — 487 тис. грн
• Полтава — 448 тис. грн
• Чернівці — 442 тис. грн
• Луцьк — 400 тис. грн
• Вінниця — 392 тис. грн
• Рівне — 392 тис. грн
• Дніпро — 383 тис. грн
• Житомир — 356 тис. грн
• Миколаїв — 336 тис. грн
• Одеса — 329 тис. грн
• Івано-Франківськ — 296 тис. грн
• Хмельницький — 293 тис. грн
• Черкаси — 284 тис. грн
• Суми — 240 тис. грн
• Харків — 230 тис. грн
• Запоріжжя — 189 тис. грн
• Кропивницький — 128 тис. грн

Нагадаємо: За програмою ‘єОселя’ держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для переселенців та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат за кредитом у перший рік. Державну іпотечну програму ‘єОселя’ хочуть розширити для молодих сімей з дітьми, запропонувавши зниження ставок.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Одеський припортовий завод (ОПЗ) активно працює над відновленням своїх складських потужностей. Про це повідомив виконуючий обов’язки голови правління-директор заводу Юрій Ковальський. Чому важливо відновити склади?

«Ми наразі відновлюємо склади, аби повернутись на ринок перевалки. До кінця року все відновимо», — зазначив Ковальський. За його словами, після завершення робіт завод планує вийти на рівень перевалки зерна щонайменше 60–80 тисяч тонн щомісяця.

Які плани щодо приватизації заводу?

Коментуючи підготовку ОПЗ до приватизації, Ковальський підкреслив, що головне завдання менеджменту зараз — зберегти функціональність активу та колектив до моменту передачі новому власнику. «Завод у робочому стані, без суттєвих капіталовкладень його можна запустити за 2-3 місяці», — додав керівник заводу.

Нагадаємо, що на засіданні 26 серпня уряд ухвалив рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Аукціонна комісія вже визначила дату проведення електронного аукціону АТ «Одеський припортовий завод», який призначено на 25 листопада 2025 року.

ОПЗ є одним із найбільших хімічних комплексів України. До війни завод виробляв аміак і карбамід, а також експортував добрива. Проте з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково, забезпечуючи киснем і азотом критичні потреби, а також виконуючи функції портового хабу.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спільно з бізнесом запускає новий формат взаємодії для дерегуляції – через платформу ‘Пульс’ і дашборд бізнес-клімату. Про це повідомив керівник міністр економіки Олексій Соболев під час зустрічі представників міністерства з бізнес-асоціаціями та Радою з питань підтримки підприємництва при президентові України.

“Запроваджуємо новий формат взаємодії: усі проблеми акумулюються через платформу ‘Пульс’ і відображаються у дашборді бізнес-клімату. Так уряд може системно реагувати, координувати роботу міністерств, ухвалювати рішення на рівні Міжвідомчої групи та Кабміну”, – повідомив міністр.

Які зміни вже відбулися?

За словами Соболева, за останні роки було переглянуто 1393 інструменти держрегулювання, з яких 456 підлягають скасуванню, а понад 350 уже скасовано. Наразі команда міністерства працює над законопроєктами про ‘єДекларацію’, нагляд і контроль, подальший розвиток ‘єДозволу’ та запуск Регуляторного порталу. Ініціативи спрямовані на швидкість, передбачуваність для бізнесу та зменшення адміністративного тиску.

Хто підтримує цю ініціативу?

До заходу долучилися представники Спілки українських підприємців (СУП), Торгово-промислової палати України (ТПП України), Федерації роботодавців України (ФРУ), Американської торговельної палати в Україні (AmCham), Української ради бізнесу та Ukrainian Food Retail Alliance.

Нагадаємо: ‘Пульс’ є цифровим інструментом, що надає бізнесу можливість оцінювати якість держпослуг і роботу держорганів.

У Вінницькій, Одеській та Полтавській областях планується будівництво нових водогонів, а в Дніпропетровській та Миколаївській областях завершать вже розпочаті об’єкти. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Які переваги має експериментальний проєкт?

Будівництво відбуватиметься за спрощеною процедурою в межах експериментального проєкту, розробленого Агентством відновлення спільно з Міністерством розвитку громад та територій, і ухваленого Урядом. “Механізм експериментального проєкту передбачає не лише скорочення бюрократичних процедур, а й прискорене виділення фінансування – що дозволить починати роботи швидше та у найкоротші строки відновлювати водопостачання й забезпечувати людей питною водою”, – зазначає відомство.

Коли прісна вода замінить солону в Миколаєві?

Нагадаємо, що за два тижні у Миколаєві прісна вода повністю замінить солону в усіх водопровідних системах.