Обсяг ІТ-експорту з України у серпні 2025 року

У серпні 2025 року обсяг ІТ-експорту з України склав $540 мільйонів, що на $15 млн (або 2,7%) менше, ніж у липні, коли було $555 млн. Про це повідомляє DOU.UA.

Торік у серпні показник українського ІТ-експорту був одним з найменших — $507 млн. Загалом за вісім місяців 2025 року обсяг ІТ-експорту становить $4305 млн, що більше, ніж $4259 млн за аналогічний період 2024 року.

Які показники ІТ-експорту у попередні роки?

Для порівняння: у 2023 році серпневий показник був $566 млн, а в 2022 році — $621 млн. Восьмий місяць 2021 року приніс $594 млн, – йдеться у повідомленні.

Яка динаміка ІТ-вакансій в Україні?

У січні цього року обсяг експорту IT-послуг знизився до рівня нижче $500 млн, що є першим таким випадком після стабільного перевищення цієї позначки протягом усього 2024 року. Зазначимо, що після першого місяця показник не опускався нижче $535 млн.

Нагадаємо: Від початку повномасштабної війни в Польщі відкрилися 610 українських IT-компаній. Згідно з даними Опендатабот, упродовж 5 років до повномасштабної війни у Польщі в середньому відкривалося 76 компаній у рік. А з 2022 по 2024 роки середня річна кількість зросла до 195 компаній.

У січні 2024 року на DOU з’явилося 6445 IT-вакансій – це найбільший показник від початку повномасштабного вторгнення. У порівнянні з груднем, кількість пропозицій зросла на 1861, що пов’язано із поверненням компаній до активної роботи після свят та акцією на платформі DOU. Також це на 1400 вакансій більше, ніж було у січні 2023 року.

Вибух акумулятора в Південній Кореї паралізував онлайн-сервіси

Що стало причиною вибуху в Теджоні?

26 вересня в центрі Національної служби інформаційних ресурсів у Теджоні стався вибух літій-іонного акумулятора, який паралізував багато онлайн-сервісів уряду Південної Кореї. Подія продемонструвала фахівцям по всьому світу, наскільки вразливою є критична інфраструктура через недосконалість технології зберігання енергії.

За даними влади, загоряння сталося, коли фахівці центру від’єднали акумуляторний модуль ДБЖ для перенесення в підвал. Один з осередків вибухнув, що призвело до теплового пробою на акумуляторному стелажі. Виявилося, що модулі були вироблені компанією LG Energy Solution у 2014 році, а їх використовували більш ніж через рік після закінчення рекомендованого 10-річного терміну служби.

Які наслідки вибуху для урядових систем?

Пожежники зіткнулися з великими обмеженнями під час боротьби з вогнем, адже у серверних приміщеннях не можна вільно використовувати воду. Палаючий літій загасити дуже важко. Для ліквідації пожежі було задіяно понад 200 пожежників і понад 60 одиниць техніки. Спочатку використовували вуглекислий газ та обмежене розпилення, а потім вдалися до методів охолодження, запобігши поширенню тепла, не заливаючи при цьому приміщення.

Пожежа тривала майже 22 години, внаслідок чого було знищено 384 акумуляторні модулі, а близько 96 систем зазнали прямих пошкоджень. Через це аварійно відключилися 647 державних систем, що становить близько третини від загальної кількості в Південній Кореї. Відключення торкнулися служб мобільної аутентифікації, електронної пошти, сервісу онлайн-підпису документів, служби GPS-відстеження екстрених служб 119 та поштових послуг.

Які заходи вживає уряд Південної Кореї?

Президент Південної Кореї Лі Дже Мен назвав подію “цифровим Перл-Харбором”. Уряд пообіцяв прискорити децентралізацію центрів обробки даних, запровадити обов’язкове подвійне резервне копіювання критично важливих систем та посилити правила безпеки під час роботи з літієвими акумуляторами. Серед запланованих заходів – впровадження більш ефективних систем управління акумуляторами, термодатчиків, а також розміщення сховищ ДБЖ окремо від серверних залів.

Міжнародні організації та експерти звернули увагу на пожежу в Теджоні та її руйнівні наслідки, що знову викликало обговорення про посилення стандартів зберігання даних у критично важливій інфраструктурі. За підрахунками експертів, через літієві батареї у світі щорічно трапляються від 10 000 до 12 000 пожеж.

Подібні випадки сталися і в Україні. Наприклад, у червні 2024 року акумулятор вибухнув у квартирі під Києвом, внаслідок чого квартира повністю згоріла, а чоловік отримав опіки.

Укренерго має виплатити Енергоатому 215 млн грн

Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” зобов’язаний виплатити АТ НАЕК “Енергоатом” 215 млн грн за рішенням суду. Це стало відомо з рішення Господарського суду Києва, ухваленого 15 серпня.

З цієї суми основна заборгованість становить 144,76 млн грн, 3% річних – 14,03 млн грн, інфляційні втрати – 55,69 млн грн, а витрати по сплаті судового збору складають 847,8 тис грн.

Як уточнило видання Еxpro, спочатку “Енергоатом” вимагав стягнути з “Укренерго” понад 400 млн грн боргу за договором про участь у балансуючому ринку. Після часткових розрахунків і уточнень позовні вимоги були зменшені.

Які зобов’язання не виконані?

Суд встановив, що у 2023–2024 роках “Енергоатом” постачав “Укренерго” балансуючу електроенергію, проте останнє не розрахувалося в повному обсязі. Частину боргу (понад 30,9 млн грн) “Укренерго” сплатило вже в ході процесу, що стало підставою для закриття провадження у цій частині.

Що далі з виконанням рішення?

Водночас суд підтвердив наявність простроченого зобов’язання на 144,7 млн грн. В межах справи “Укренерго” звернулось із клопотанням про відстрочення виконання рішення, мотивуючи це складним фінансовим становищем підприємства та критичною роллю в роботі енергосистеми під час воєнного стану. Клопотання було задоволено частково, виконання рішення Господарського суду міста Києва відстрочено на 6 місяців до 15.03.2026.

Нагадаємо, що Господарський суд Донецької області у серпні зобов’язав АТ “ДТЕК Донецькі електромережі” заплатити ПрАТ “НЕК “Укренерго” 5,11 млн грн, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Київхліб запустив нові виробничі лінії в Україні

Компанія ‘Київхліб’ оголосила про запуск нових виробничих ліній у Київській та Полтавській областях. Як повідомляє пресслужба компанії, вже встановлено та запущено дві нові виробничі лінії, а ще дві планують запустити до кінця року.

Загальний обсяг інвестицій в модернізацію та запуск нових виробничих ліній на 8 підприємствах групи в Києві, Київській та Полтавській областях протягом 2024-2025 років склав близько 400 млн грн. Це дозволило значно наростити виробничі потужності групи.

Які обсяги виробництва хлібобулочної продукції?

Середньодобове виробництво хлібобулочної продукції складає 310-320 т на добу при загальному обсязі ринку хлібобулочних виробів в Україні 2,4 млн т, зазначили в компанії.

Які результати експорту продукції?

З початку 2025 року ‘Київхліб’ експортував понад 2000 тонн продукції, що на 33% перевищує показники минулого року.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що мережа мінімаркетів ‘Київхліб’ перезапускає магазини самообслуговування. Це рішення було прийнято для запобігання можливому зупиненню роботи магазинів через брак персоналу. У жовтні 2024 року компанія ‘Київхліб’ закрила 5 з 6 своїх автономних магазинів без касирів у Києві через низку проблем, включаючи зловмисників та часті відключення електроенергії.

В Азербайджані збудують першу ГАЕС за участю України

Група українських фахівців долучилася до розробки проєкту першої в Азербайджані гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) потужністю 1000 МВт. Про це йдеться у релізі Азербайджансько-Української енергетичної асоціації.

Вартість проєкту ГАЕС оцінюється у 1,8 млрд дол. Він передбачає використання Мінгячевірського водосховища як нижнього басейну і може стати основою для ефективної інтеграції сонячної та вітрової генерації в енергосистему країни.

Які переваги матиме співпраця?

В асоціації наголошують, що програма будівництва ГАЕС в Азербайджані має вивести двостороннє співробітництво Києва та Баку на новий стратегічний рівень. Так, в Україні власними силами зводять кілька ГАЕС із часткою постачання вітчизняного обладнання не менше 70%.

Які перспективи для українських компаній?

Якщо українські компанії (зокрема, державний холдинг “Українські енергетичні машини”) приєднаються до азербайджанського проєкту, то можуть отримати значні експортні контракти. Професор Юрій Ландау зазначив, що нині у світі спостерігається справжній бум сонячної та вітрової енергетики – і при цьому провідні країни активно будують ГАЕС. “Це пояснюється тим, що нестабільну відновлювану енергетику можна ефективно використовувати лише в поєднанні з балансуючими потужностями, серед яких ГАЕС є найефективнішими”, – прокоментував він.

Нагадаємо: Україна у липні здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор.