Правоохоронці викрили закарпатця, який на постачанні будівельних матеріалів заробив 23 мільйони гривень, навіть не зареєструвавши ФОП. Про це у Facebook повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.

Прокуратура забезпечила відшкодування понад 4,5 млн грн податкових зобов’язань, умисно несплачених закарпатцем. Досудове розслідування проводили детективи територіального управління Бюро економічної безпеки у Закарпатській області.

Як він організував постачання будматеріалів?

За матеріалами слідства, 48-річний житель м. Свалява організував постачання будівельних матеріалів для новобудов у м. Сваляві та курортному селі Поляна. “Перед клієнтами він позиціонував себе в ролі торгового представника, який просуває та продає товари чи послуги оптових постачальників. Увесь прибуток від діяльності він отримував готівкою, не декларуючи доходи та умисно ухиляючись від сплати податків”, – говориться у повідомленні.

Які наслідки його дій?

“За цей період фігурант фактично отримав понад 23 млн грн доходу, що призвело до ненадходження до бюджету понад 4 мільйони 540 тисяч гривень податків, в тому числі військового збору”, – повідомляє прокуратура.

У ході досудового розслідування правоохоронцями забезпечено відшкодування підозрюваним усієї суми повністю, говориться у повідомленні. Закарпатцю повідомлено про підозру за умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Але прокурором скеровано провадження до суду з клопотанням про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності “у зв’язку з повним відшкодуванням збитків”.

Нагадаємо: Раніше детективи територіального управління БЕБ у Київській області забезпечили відшкодування 4,9 млн грн збитків, завданих держбюджету. Бюро економічної безпеки під час моніторингу публічних закупівель виявило порушення у тендері вартістю 49 млн грн.

Детективи Бюро економічної безпеки викрили керівників приватного підприємства та посадовця газовидобувної компанії у незаконному заволодінні понад 5 млн грн державних коштів під час капітального ремонту свердловин у Полтавському районі.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) завершило досудове розслідування щодо посадовців АТ “Полтаваобленерго”, які організували схему з ухилення від сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 49,5 мільйонів грн.

У російській Думі пенсіонерам рекомендують не покладатися на державу і “стати самостійними”. Лише 17% росіян вірять, що виплат вистачить для нормального життя. Про це йдеться у публікації на сайті Служби зовнішньої розвідки України.

Чому пенсія не є гарантією гідної старості?

“У сучасній Росії пенсія не є гарантією гідної старості, а радше символом бідності та виживання. Лише 17% росіян вірять, що державних виплат вистачить для нормального життя, тоді як переважна більшість (76%) переконані у протилежному”, – йдеться у повідомленні.

“Щоб не залишитися за межею виживання, росіяни змушені думати про накопичення ще в молодості”, – зазначає СЗРУ. Близько 30% вважають, що відкладати гроші на старість потрібно починати до 25 років. Кожен четвертий називає оптимальним періодом 25–35 років, а ще 14% – 36–45 років.

Які додаткові способи заробітку планують росіяни?

При цьому дві третини опитаних (65%) уже зараз планують додаткові способи заробітку у пенсійному віці. Серед них 40% готуються до фізично посильної роботи, 33% хочуть продовжити працювати за спеціальністю, 28% – розраховують лише на власні заощадження. Частина людей відверто планує прохарчуватися продуктами з власних городів (21%) чи сподіватися на допомогу дітей (15%).

СЗРУ звертає увагу на ставлення до цього питання у російському парламенті. Зокрема, депутатка Госдуми від “Єдиної Росії” Ірина Родніна порадила пенсіонерам “стати самостійними”. За її словами, вони не мають покладатися на державу, адже пенсія – це лише “допомога по старості”, а не повноцінний дохід.

Нагадаємо: Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту. Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви. Економіка Росії має серйозніші проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.

Співвласник monobank Олег Гороховський у відповідь на пост Гетманцева про ймовірне підвищення податків на банки зазначив, що такий крок уповільнює українську економіку. Про це Гороховський повідомив на своєму Telegram-каналі.

Які наслідки підвищення податків для банків?

У своєму дописі Гороховський коментує ініціативу Гетманцева у бюджеті 2026 року підвищити податок на прибуток для банків з 25% до 50%. Гетманцев зазначає, що це рішення буде тимчасовим, при цьому буде заборонено враховувати збитки банків минулих періодів. Гетманцев впевнений, що такий захід дозволить залучити до держбюджету 2026 року додатково 30 млрд грн.

“Короткий екскурс, як працює банківська система, у вільний від пильної уваги Гетьманцева час. Для того, щоб кредитувати економіку, банки повинні мати власний капітал, який в умовах війни формується виключно з нерозподіленого прибутку після податків. Більше прибутку —> більше капітал —> більше можливостей кредитувати економіку —> більше прибутку у компаній за рахунок залучення ресурсів або кредитування банками споживання —> більше податків від бізнесу”, – зазначив співвласник monobank.

Чому високі податки шкодять економіці?

Гороховський зазначив, що високі податки на банки призводять до вимивання банківського капіталу та уповільненню економіки. Він додав, що “з урахуванням частки держбанків в Україні, які й так весь прибуток віддають державі у вигляді дивідендів”, ця ініціатива найболючіше вдарить у приватний банківський сектор, який “не має надприбутків і який основні доходи отримує від кредитування реального сектора економіки”.

Нагадаємо: Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку.