Бійці зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 12-ої бригади спеціального призначення Національної гвардії України «Азов» активно знищують російські безпілотники, використовуючи нестандартну зброю — перехоплювачі із дробовиками на Торецькому напрямку.

Така зброя, яка набирає популярність у Силах оборони, дозволяє зберігати зенітні дрони для дорожчих та небезпечніших цілей. Бригада опублікувала у Facebook підбірку уражень ворожих БПЛА. Судячи з відео, «Азов» використовує FPV-дрони, оснащені спеціальною системою, яка стріляє дробом прямо у повітрі, не відчуваючи при цьому сильної віддачі. Це дозволяє повторно використовувати коптер, на відміну від «камікадзе», які вибухають для ураження цілей.

Які результати роботи FPV-дробовика?

Бійцям вдалося зафіксувати ураження російського БПЛА «Молния». Цей недорогий ударний безпілотник літакового типу виготовлений з простих матеріалів, але може нести бойову частину вагою до 5 кг або FPV-дрони з вибухівкою.

«На цих кадрах FPV-дробовик як горішки лускає ворожі БПЛА, наближаючись і годуючи їх свинцем з двохстволки з близької дистанції на Торецькому напрямку», — прокоментував український журналіст і військовослужбовець Юрій Бутусов на своєму каналі у Telegram.

Які ще методи використовують військові?

В іншому випадку військові замість дробу використали сітку, яка вилетіла зі ствола та обплутала гвинти FPV-дрона. Ймовірно, таким чином можна знешкоджувати російські перехоплювачі та коптери на оптоволокні.

Раніше повідомлялося про зброю для дронів від VARTA DroneHunter, яка стріляє дробом. Представник компанії розповів, як вона працює і проти яких ворожих БПЛА вже застосовується Силами оборони. Також відомо, що у ЗСУ розробили рішення проти оптоволоконних дронів у вигляді колючого дроту, який обертається. Для роботи системи потрібна конструкція з опорами, механічний блок, акумулятор та контролер. Засіб може працювати по 12 годин на добу, прикриваючи відрізок довжиною 150 метрів.

Що таке натрій-іонна батарея?

У США введено в експлуатацію першу в країні великомасштабну натрій-іонну батарею. Система ємністю 3,5 МВтг, розроблена компанією Peak Energy, покликана стати недорогою і стабільною заміною літій-іонним акумуляторам у сфері зберігання енергії.

Нову батарею встановлено на території тестового центру SolarTAC у Колорадо і вже підключено до міської електромережі. На відміну від літій-іонних аналогів, натрій-іонні акумулятори мають низку переваг, незамінних для стаціонарних систем зберігання, пише Sodium Battery Hub.

Чому натрій-іонні акумулятори кращі?

По-перше, це доступність і ціна. Натрій — один з найпоширеніших елементів на планеті, а його видобуток значно дешевше і екологічніше, ніж у літію, поставки якого контролює Китай. США, своєю чергою, мають найбільші у світі запаси кальцинованої соди — ключового компонента для натрій-іонних батарей, що дає змогу налагодити виробництво всередині країни.

Інші бонуси — безпека і довговічність. Натрій-іонні АКБ не вимагають складних систем охолодження і можуть працювати в широкому діапазоні температур, що знижує їхню вартість і підвищує надійність. За розрахунками Peak Energy, за 20-річний термін служби така батарея втрачає на 33% менше ємності, ніж літій-іонна, що дає економію в $100 млн.

Яка роль систем зберігання енергії?

Системи зберігання енергії відіграють найважливішу роль у сучасних електромережах. Вони накопичують надлишкову електрику від сонячних і вітряних станцій і віддають її в моменти пікових навантажень, запобігаючи наслідкам відключень світла. Ця проблема актуальна не тільки для України: в Іспанії навесні 2025 року стався масштабний блекаут, який зачепив і сусідні країни.

Щоправда, щоб повністю убезпечити енергосистему, акумуляторних установок має бути багато, що обходиться дорого. Наразі батарея в Колорадо працює в рамках пілотного проєкту, а комерційні поставки технології заплановані на 2027 рік.

Раніше повідомлялося про першу у світі зарядну станцію на натрій-іонних батареях. Китайська компанія Bluetti представила портативну натрій-іонну електростанцію під назвою Pioneer Na, яка має потужність 900 ват-годин (Вт-год).

Що стало причиною вибуху в Теджоні?

26 вересня в центрі Національної служби інформаційних ресурсів у Теджоні стався вибух літій-іонного акумулятора, який паралізував багато онлайн-сервісів уряду Південної Кореї. Подія продемонструвала фахівцям по всьому світу, наскільки вразливою є критична інфраструктура через недосконалість технології зберігання енергії.

За даними влади, загоряння сталося, коли фахівці центру від’єднали акумуляторний модуль ДБЖ для перенесення в підвал. Один з осередків вибухнув, що призвело до теплового пробою на акумуляторному стелажі. Виявилося, що модулі були вироблені компанією LG Energy Solution у 2014 році, а їх використовували більш ніж через рік після закінчення рекомендованого 10-річного терміну служби.

Які наслідки вибуху для урядових систем?

Пожежники зіткнулися з великими обмеженнями під час боротьби з вогнем, адже у серверних приміщеннях не можна вільно використовувати воду. Палаючий літій загасити дуже важко. Для ліквідації пожежі було задіяно понад 200 пожежників і понад 60 одиниць техніки. Спочатку використовували вуглекислий газ та обмежене розпилення, а потім вдалися до методів охолодження, запобігши поширенню тепла, не заливаючи при цьому приміщення.

Пожежа тривала майже 22 години, внаслідок чого було знищено 384 акумуляторні модулі, а близько 96 систем зазнали прямих пошкоджень. Через це аварійно відключилися 647 державних систем, що становить близько третини від загальної кількості в Південній Кореї. Відключення торкнулися служб мобільної аутентифікації, електронної пошти, сервісу онлайн-підпису документів, служби GPS-відстеження екстрених служб 119 та поштових послуг.

Які заходи вживає уряд Південної Кореї?

Президент Південної Кореї Лі Дже Мен назвав подію “цифровим Перл-Харбором”. Уряд пообіцяв прискорити децентралізацію центрів обробки даних, запровадити обов’язкове подвійне резервне копіювання критично важливих систем та посилити правила безпеки під час роботи з літієвими акумуляторами. Серед запланованих заходів – впровадження більш ефективних систем управління акумуляторами, термодатчиків, а також розміщення сховищ ДБЖ окремо від серверних залів.

Міжнародні організації та експерти звернули увагу на пожежу в Теджоні та її руйнівні наслідки, що знову викликало обговорення про посилення стандартів зберігання даних у критично важливій інфраструктурі. За підрахунками експертів, через літієві батареї у світі щорічно трапляються від 10 000 до 12 000 пожеж.

Подібні випадки сталися і в Україні. Наприклад, у червні 2024 року акумулятор вибухнув у квартирі під Києвом, внаслідок чого квартира повністю згоріла, а чоловік отримав опіки.