Виконавчий директор “Спілки молочних підприємств України” Арсен Дідур повідомив, що за умов повної вільної торгівлі частка експорту української молочної продукції до ЄС може перевищити 50%. Цю інформацію він озвучив під час щорічного експортного форуму “Український експорт: крізь терни до ЄС”.

Яка частка експорту молочки до ЄС зараз?

За словами Дідура, за 8 місяців цього року частка ЄС в експорті молочної продукції становила 47%, тоді як 53% йшли в інші країни світу. Це пов’язано з тим, що 6 червня закінчилися умови автономних торговельних преференцій, і за півтора місяця молочна продукція вичерпала квоти, які випливають з угоди про асоціацію з ЄС.

Що буде далі з експортом?

“Зараз ми можемо постачати тільки ті позиції, які не підпадають під квоти. Тому ми змушені переправляти експорт на інші країни”, – зазначив Дідур. Він також додав, що українська молочна продукція та партнери в ЄС виступають за повну лібералізацію ринку молочної продукції. “Якщо в нас буде зона вільної торгівлі з ЄС, суттєва частка українського експорту, 50 і вище відсотків, йтимуть до ЄС”, – стверджує він.

Однак, якщо квоти залишаться, частка ЄС в експорті України становитиме 30-35%.

Нагадаємо, що 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився, і для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Ці заходи двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року. Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році.

В Україні вже цього року розпочне працювати нова електронна система, куди виробники та імпортери вноситимуть повну інформацію про кожен косметичний засіб. Про це повідомив керівник ДП “Електронне здоров’я” Олександр Ємець під час eHealth Day.

“Система електронної нотифікації інформації про косметичну продукцію – це євроінтеграційна вимога і крок до побудови прозорого та безпечного ринку косметики в Україні за європейськими стандартами. Ми підводимо наші реєстри та системи під стандарти Євросоюзу. Це полегшить українським виробникам косметики виходити на європейський ринок, адже вони будуть стандартизовані відповідно до вимог і правил ЄС”, – зазначив Ємець.

Чому важлива електронна система?

Він також підкреслив, що досі в Україні не було єдиної бази, де б збиралася інформація про всю косметику на ринку. Зокрема, креми, шампуні, помади та інші засоби просто потрапляли на полиці магазинів без централізованого обліку, що ускладнювало контроль за якістю та безпечністю продукції.

Які зміни чекають на виробників?

За його словами, з появою системи електронної нотифікації інформації про косметичну продукцію для кожного косметичного засобу створюється своєрідний “електронний паспорт”. Виробники будуть зобов’язані внести кожен свій продукт у цю систему, перш ніж він потрапить до споживача.

Нагадаємо, що у кінці 2024 року повідомлялося, що ціни на косметику внутрішніх виробників в Україні зростуть на 20-50% через гармонізацію із законами ЄС.

Депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є аграрне лобі в ЄС. Про це вона повідомила під час щорічного експортного форуму “Український експорт: крізь терни до ЄС” від ЕП та ЄП.

Чому аграрне лобі впливає на торгівлю?

Карлсбро зазначила, що різниця між торгівлею сталлю та агропродукцією полягає у тому, що в органах ЄС працює сильне аграрне лобі, яке впливає на рішення щодо торгівлі аграркою з Україною. “Ми розібрались зі сталлю, але моя амбіція була вищою, досягти більшої лібералізації з Україною, але фермерське лобі у Брюсселі диктує торгові умови”, – підкреслила вона.

Які наслідки для України та ЄС?

Вона додала, що Україна і ЄС отримують вигоду від вільної торгівлі, і європейські фермери також отримують багато. “Коли ми говоримо про аграрку, ми маємо велике фермерське лобі у ЄС, яке диктує умови… Ми повинні мати більше сміливих політиків, які говорять правду”, – зазначила Карлсбро.

Нагадаємо, що 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України.