Україна досягла значного прогресу у формуванні та реалізації антикорупційної політики. Про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.

“За результатами комплексної оцінки України в межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відзначили зусилля України у цій сфері в 91,9 бала зі 100 можливих”, – говориться у повідомленні.

“Це один з найвищих результатів серед усіх учасників, який водночас демонструє суттєве зростання порівняно з попередньою оцінкою (у 2023 році) — 53 бали”, – звертає увагу нацагентство.

Які сфери оцінювалися?

Предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами. Це “Антикорупційна політика”, “Конфлікт інтересів та декларування активів”, “Захист викривачів”, “Доброчесність у бізнесі”, “Прозорість публічних закупівель”, “Незалежність судової влади”, “Незалежність прокуратури”, “Спеціалізовані антикорупційні органи”, “Відповідальність за корупційні правопорушення”.

Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу, зазначає НАЗК. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу.

Які подальші кроки України?

“Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків”, – говориться у повідомленні. “Україна вибудувала системний та сучасний підхід до антикорупційної політики, який відповідає міжнародним стандартам та сприяє підвищенню довіри суспільства й партнерів”, – підкреслюють у нацагентстві.

“Водночас необхідно забезпечити стабільність та сталість цієї політики, а також належне ресурсне забезпечення її реалізації в довгостроковій перспективі”, – говориться у повідомленні.

Серед викликів, які постають перед Україною у сфері антикорупційної політики, є забезпечення високого рівня реалізації заходів Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.

Нагадаємо: Україна планує приєднатися до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2026 році. Протягом жовтня–початку листопада 2025 року відбудуться публічні громадські обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.

У серпні Національне агентство з питань запобігання корупції виявило 46 корупціогенних факторів у проаналізованих нормативно-правових актах. Раніше повідомлялося, що уряд схвалив три антикорупційні законопроєкти: спецперевірки НАЗК, цивільна конфіскація в ВАКС, зміни до Кодексу про адмінправопорушення і КПК.

Зокрема, схвалено ініційований самим нацагентством законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації порядку проведення спеціальної перевірки під час дії воєнного стану в Україні”. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що у серпні завершило 96 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом, порушення виявили у кожній з перевірених декларацій.

Детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області спільно з Службою безпеки України (СБУ) викрили посадовця військової частини та його спільників у заволодінні бюджетними коштами під час закупівлі дронів для потреб Збройних Сил України.

За даними слідства, привласнення бюджетних коштів організував начальник фінансово-економічної служби однієї з військових частин. До реалізації злочинної схеми він залучив знайомого фізичної особи-підприємця (ФОП), який, у свою чергу, залучив ще двох підприємців. Ці підприємці через підконтрольні фірми створили видимість конкуренції під час публічних закупівель. Насправді ж переможець тендеру був визначений заздалегідь.

Така схема дозволила закуповувати дрони та комплектуючі до них за завищеними цінами. За даними слідства, вартість придбаного обладнання була завищена майже на 2 мільйони гривень.

Які звинувачення висунуті підозрюваним?

Детективи БЕБ повідомили організатору схеми про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 3 статті 27, 5 статті 191, 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а також виконавцям — частинами 5 статті 27, 5 статті 191.

Підозрюваним обрано запобіжні заходи — застава та домашній арешт. Обвинувальний акт скеровано до суду.

Що відомо про інші випадки розкрадання?

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки також викрило експосадовця, який обіймав посади керівника квартирно-експлуатаційних управлінь в двох областях та директора підрядної організації у заволодінні бюджетними коштами, що були виділені на забезпечення потреб ЗСУ в електричній енергії.

До Миколаєва доставили шість нових тролейбусів, які мають до 20 кілометрів автономного ходу. Про це повідомив директор комунального підприємства “Миколаївелектротранс” Юрій Сметана.

Яка сума гранту на придбання тролейбусів?

“У межах домовленостей із Данією підписали грантову угоду на придбання дев’яти одиниць електротранспорту. Загальна сума гранту складає 3,9 мільйона євро”, – зазначив він.

Коли очікується прибуття інших тролейбусів?

“Наразі шість тролейбусів вже доставили до міста, ще три прибудуть через один-два тижні. Зараз транспорт готують до виходу на маршрут”, – додав Сметана.

Раніше Миколаїв вже отримав дев’ять нових тролейбусів за грантовою угодою від Данії. Міський голова Олександр Сєнкевич тоді зазначив, що вартість одного тролейбуса становить близько 300 тисяч євро, і місто не змогло б самостійно профінансувати таку покупку.

Нагадаємо, що раніше Тернопільська міська рада погодила придбання за кредитні гроші орієнтовно 8-9 нових автобусів для комунального підприємства “Міськавтотранс”. Також повідомлялося, що Київ отримав 30 нових сучасних пасажирських автобусів. Це перша партія, до кінця 2025 року столиця очікує прибуття ще 30 автобусів.

Комунальне підприємство “Київпастранс” планує до 1 жовтня 2026 року придбати 40 низькопідлогових тролейбусів довжиною 11,9 м-12,7 м. Очікувана вартість – 1 млрд грн. Харківське комунальне підприємство “Салтівське трамвайне депо” замовило ТОВ “Мавел Україна” 85 вживаних низькопідлогових автобусів за 229,98 млн грн. У Львові уклали угоду з місцевим виробником “Електрон” про закупівлю 48 нових автобусів для громадського транспорту міста.

У Москві за підозрою у вбивстві затримали мільярдера Ібрагіма Сулейманова. Про це повідомляє видання “Медуза” з посиланням на російське агентство ТАСС та на близькі до російських силовиків телеграм-канали.

У чому звинувачують Сулейманова?

Сулейманова підозрюють у вбивстві, скоєному 2004 року, а саме – вбивстві колишнього голови Федеральної служби фінансового оздоровлення та банкрутства Георгія Таля. Крім того, його перевіряють на причетність до вбивства голови профспілкового комітету авіакомпанії “Внуковские авиалинии” Геннадія Борисова, скоєного у 1999 році.

Хто такий Ібрагім Сулейманов?

Російська газета “Комерсант” називає Сулейманова “тіньовим” мільярдером. Ібрагім Сулейманов і його брат Расул у 2024 році були бенефеціарами великої IT-компанії “Сирена-тревел”, яка є найбільшим постачальником IT-рішень для авіагалузі. У його ключовому портфелі – система Leonardo, яка забезпечує управління розкладом перельотів та продажами авіаквитків. Через сервіси “Сирена-тревел” продається 80% авіаквитків у Росії.

Сулейманов був партнером мільярдера і члена Ради Федерації Сулеймана Керімова в “Росавіаконсорціумі” – акціонера “Внуковских авиалиний” і Транспортно-клірингової палати, а також – заступником голови Російської футбольної прем’єр-ліги. У 2007 році Сулейманова засудили майже до 11 років позбавлення волі за звинуваченням у шахрайстві та відмиванні грошей. Також Сулейманов є зятем Платона Лебедєва, колишнього керівника “Менатепа” і бізнес-партнера Михайла Ходорковського.