Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав розгляд справи щодо 155 суб’єктів господарювання, які входять до складу п’яти найбільших аптечних груп. Про це йдеться у повідомленні на сайті АМКУ.

Які аптечні мережі під підозрою?

Розгляд справи стосується п’яти найбільших аптечних мереж на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, які підозрюються у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. За наявною в АМКУ інформацією, станом на липень 2025 року, п’ятірка найбільших аптечних мереж, а саме: “Аптека ‘АНЦ'”, “Аптека ‘Доброго дня'”, “Аптека ‘9-1-1′”, “Аптека ‘Подорожник'”, “Аптека ‘Бажаємо здоров’я'”, контролює 64% роздрібного товарообігу та володіє 42% усіх аптечних точок, що в сукупній кількості становить 7742 торгові точки.

Які наслідки можуть бути для ринку?

Сукупна частка вищезазначених аптечних мереж на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів є досить значною. Вбачається, що ці групи аптек мають ознаки ринкової влади та можливість відчутно впливати на умови обороту товару на ринку.

За даними АМКУ, з лютого 2025 року простежуються тенденції до зменшення обсягів реалізації лікарських засобів виробництва трьох вітчизняних виробників шляхом обмеження їх наявності в точках реалізації ТОП-5 найбільших аптечних мереж. При цьому попит на проаналізовані лікарські засоби трьох вітчизняних виробників протягом досліджуваного періоду був відносно стабільним та не мав тенденції до значного зменшення.

Натомість зменшення споживання населенням вказаних лікарських засобів було пов’язано із вдаваним зменшенням присутності їх у мережевих аптеках. Такі узгоджені дії аптечних груп, які полягають в обмеженні обсягів реалізації лікарських засобів трьох вітчизняних виробників, можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Нагадаємо, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) провела перевірки у найбільшої мережі аптек “Подорожник” на предмет відповідності ліцензійним умовам. АМКУ також наклав штраф на двох дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ “БаДМ” і СП ТОВ “Оптима-Фарм, ЛТД” – на загальну суму понад 4 млрд грн за антиконкурентні дії.

З травня 2022 року указами Президента України введено в дію 110 рішень РНБО про застосування та зміну персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

“Санкції застосовано приблизно до 17 800 осіб, з них санкції у вигляді блокування активів — до близько 15 000 осіб“, – зазначила директорка Департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України Олена Вакуленко.

Які дії вживає Мін’юст?

Міністерство юстиції у взаємодії з компетентними органами виявляє та розшукує активи осіб, на яких накладено санкцію у вигляді блокування активів. Воно перевіряє наявність підстав для застосування до них санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави.

У межах цієї роботи, за словами Олени Вакуленко, Мін’юст направив понад 22 000 запитів до суб’єктів зовнішньої взаємодії та опрацював майже 18 000 відповідей.

Які результати судових позовів?

Станом на сьогодні Міністерством юстиції до суду подано 79 позовних заяв про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб. За результатами їхнього розгляду у 72 справах ухвалено судові рішення (деякі серед них оскаржуються або переглядаються за нововиявленими обставинами), ще 7 справ перебувають на розгляді в суді першої інстанції.

За рішеннями Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАКС, що набрали законної сили, санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави застосовані до 87 підсанкційних осіб. Йдеться, зокрема, про активи, що належали російським олігархам, депутатам, колаборантам та компаніям, пов’язаним із військово-промисловим комплексом рф.

Нагадаємо: За даними Опендатабот, у санкційному списку РНБО перебувають 197 компаній. Попри санкції, частина з них продовжує демонструвати значні фінансові результати. Бюро економічної безпеки виявило, що компанії російського підсанкційного олігарха Костянтина Григоришина досі постачають електроенергію для державних установ. Лише цього року з двома афілійованими з олігархом компаніями укладено 734 таких договори.

За даними БЕБ, цьому олігарху належить 100 % частки у статутному капіталі обох підприємств через кіпрську компанію. Бізнесмен має одночасно громадянство України, Кіпру та РФ, а з початку 2025 року перебуває під санкціями РНБО.

Президент Сербії Александр Вучич заявив, що російські власники NIS AD – головної нафтокомпанії країни і єдиного нафтопереробника – готові продати частку в компанії, щоб уникнути санкцій США. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Вучич підтвердив, що “Газпром” може продати 11,3% акцій NIS і дозволити компанії почати імпорт нафти, видобутої в США. Ці пропозиції покликані зняти застереження Офісу з контролю за іноземними активами США (OFAC). “Газпром” і його нафтовий підрозділ разом володіють близько 56% компанії.

Чи приймуть це американці?

“Питання в тому, чи приймуть це американці”, – сказав Вучич, додавши, що хоча Росія може шукати компроміс, позиція США, ймовірно, відображає ширші політичні міркування. Запровадження санкцій США проти НПЗ нещодавно відклали. Уперше про них оголосили в січні попередньою адміністрацією Байдена. Набрання чинності заходів не відбулося через шість відтермінувань за адміністрації Дональда Трампа.

Які наслідки для НПЗ NIS?

НПЗ NIS у Панчеві, на схід від Белграда, наразі імпортує нафту через трубопровід Janaf сусідньою Хорватією – членом ЄС, на відміну від Сербії, і побоюється можливого припинення постачань, якщо OFAC не надасть чергове відтермінування або не скасує заходи. Сербія пропонувала викупити частку росіян у NIS – компанії, яку продала “Газпрому” 2008 року, – але прагне уникнути примусового поглинання. NIS є критично важливою для ринку палива Балканської країни і залишається одним із найбільших наповнювачів бюджету.

Нагадаємо: Сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському “Газпрому”, майже втратила можливість постачати нафту на сербський ринок через санкції США.

Національний Банк України 30 вересня за результатами тендеру уклав угоду з ТОВ “Автоберег” на постачання легкових автомобілів на загальну суму 5,33 млн грн. Про це повідомляється з посиланням на систему “Прозорро”.

Протягом місяця у Київ доставлять два чорні повнопривідні мінівени Hyundai Staria 2.2 CRDi 8AT 4WD на сім місць 2025 року випуску, кожен з яких коштує 2,67 млн грн. Це найвища комплектація 7-Top.

Які характеристики матимуть нові автомобілі?

Автомобілі будуть обладнані дизельним двигуном, автоматичною коробкою передач та різними системами безпеки, включаючи систему відеомоніторингу “сліпих” зон, фронтальні та бокові подушки безпеки, а також шторки безпеки для водія та переднього пасажира. Крім того, вони матимуть клімат-контроль, передні та задні парктроніки, систему кругового огляду, а також підігрів не лише переднього, а й середнього ряду сидінь.

Звук буде забезпечений преміальною акустикою BOSE, що включає 11 динаміків, підсилювач і сабвуфер. Додатково передбачено комплект із п’яти одиниць зимової гуми та набір автомобіліста в сумці-органайзері.

Чому тендер пройшов без конкуренції?

Фірма “Автоберег” отримала замовлення без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не подав заявки. Київським дилером Hyundai “Автоберег” є Олексій Кондрачук.

Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань (ДБР) 8 липня уклало угоду з ТОВ “Едем авто” на постачання чотирьох спецавтомобілів на базі Hyundai Staria на загальну суму 8,65 млн грн. Кожен автомобіль коштував 2,16 млн грн і розрахований на 9 місць разом з водієм.