Третього жовтня уряд України ухвалив рішення, яке унормовує соєво-рапсове мито. Відтепер виробники, які експортують власно вирощені сою та ріпак, будуть звільнені від сплати експортного мита в розмірі 10%. Про це повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на власні джерела.

Які умови для звільнення від мита?

Процедура звільнення від мита передбачає, що виробники повинні внести дані про свої посіви до бази Державного аграрного реєстру (ДАР), зазначивши площі та врожайність (не більше 3,5 т/га для сої та ріпаку). Крім того, їм необхідно зареєструвати особистий кабінет на сайті Торгово-промислової палати (ТПП), завантажити скан-копії необхідних документів та подати електронну заявку.

ТПП розглядатиме подану інформацію та видаватиме експертний висновок для митниці протягом 1-2 днів, який підтверджуватиме статус виробника. Висновки ТПП видаватимуться окремо на кожну партію продукції.

Що з поверненням сплаченого мита?

Щодо повернення вже сплаченого мита, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький наголосив, що це можливо лише після внесення змін до законодавства, які вже подані, але потребують окремої політичної дискусії.

Нагадаємо, що міжнародний бізнес, об’єднаний Американською торговельною палатою в Україні, наголошує на необхідності термінового скасування експортних мит на сою та ріпак. Раніше Європейська Бізнес Асоціація закликала Уряд і Верховну Раду скасувати вивізне мито на сою та ріпак і передбачити механізм відшкодування вже сплаченого мита після набрання чинності Законом №4536-IX.

Українська зернова асоціація також звернулася до керівництва держави із закликом переглянути рішення щодо запровадження експортних мит на сою та ріпак, яке призвело до блокування експорту та створило кризову ситуацію в агросекторі. Зазначається, що після запровадження мит експорт сої та ріпаку фактично заблоковано, а на складах зупинилося близько 500 тис. т продукції, що призводить до значних фінансових втрат – до 50 – 60 дол. на тонні.

Світові ціни на продовольчі товари в вересні 2023 року знизилися, оскільки падіння цін на цукор і молочні продукти компенсувало новий максимум цін на м’ясо. Про це повідомила в п’ятницю Продовольча і сільськогосподарська організація ООН.

Індекс цін на продовольство ФАО, який відстежує кошик продовольчих товарів, що торгуються на міжнародному ринку, у вересні склав в середньому 128,8 пункту, що нижче за переглянутий показник 129,7 у серпні. Індекс зріс на 3,4% порівняно з тим самим місяцем минулого року, хоча і знизився майже на 20% порівняно з рекордним рівнем у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Які фактори вплинули на ціни на цукор?

Разом із цим, індекс цін на цукор досяг мінімуму з 2021 року. За словами ФАО, падіння цін на цукор відображає поліпшення прогнозів щодо поставок, оскільки виробництво в Бразилії перевищило очікування, а в Індії та Таїланді прогнози врожаю є сприятливими.

Які зміни відбулися на ринку молочних продуктів?

Індекс цін на молочні продукти агентства знизився на 2,6% у порівнянні з попереднім місяцем, що, в свою чергу, було спричинено різким падінням цін на масло на тлі збільшення прогнозів виробництва в Океанії. Індекс цін на зернові культури ФАО знизився на 0,6% порівняно з серпнем, при цьому ціни на пшеницю впали третій місяць поспіль через великі врожаї та стриманий міжнародний попит.

Ціни на кукурудзу також знизилися, частково під тиском тимчасового призупинення експортних податків в Аргентині. Індекс цін на рис агентства також продемонстрував місячне падіння через зменшення обсягів замовлень покупців з Філіппін та Африки. Ціни на рослинну олію впали на 0,7%, оскільки зниження котирувань пальмової та соєвої олії компенсувало зростання цін на соняшникову та рапсову олію.

Натомість індекс цін на м’ясо ФАО зріс на 0,7% до нового рекордного рівня через підвищення котирувань яловичини та баранини.

Міністерство фінансів Росії запропонувало ввести податок на додану вартість (ПДВ) на закордонні товари, які продаються через маркетплейси. Про це повідомляє російське медіа RTVI.

Згідно з проектом поправок до Податкового кодексу, з 2027 року ставка податку становитиме 5%, з 2028 року — 10%, з 2029 року — 15%, а до 2030 року досягне 20%. Платниками податку стануть іноземні продавці та російські маркетплейси, що реалізують імпортну продукцію.

Які зміни чекають на споживачів?

Наразі при замовленнях з-за кордону вартістю до 200 євро в Росії додаткові збори не стягуються, а при перевищенні цього ліміту сплачується мито в розмірі 15% від суми перевищення. Спочатку передбачалося, що податок торкнеться тільки замовлень вартістю до 200 євро, але в поточній версії законопроєкту його дія поширена на всі транскордонні покупки.

Які нові правила подачі декларацій?

Планується, що декларації можна буде подавати в електронному вигляді, а Федеральна податкова служба РФ отримає доступ до даних митниці про замовлення для контролю дотримання мита.

Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту. Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви. Економіка Росії має серйозніші проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.