У 2026 році місцевий борг Запоріжжя зросте з 1,8 млрд до 2,1 млрд грн. Чверть цієї суми складають зобов’язання “Міжнародного аеропорту Запоріжжя” та “Запоріжелектротрансу”. Про це йдеться у проєкті рішення міськради “Про Прогноз бюджету Запорізької міської територіальної громади на 2026–2028 роки”.

У документі передбачено поступове зростання доходів бюджету громади. Якщо у 2025 році доходи склали 11,4 млрд грн, то у 2026 році – вже 12,2 млрд, у 2027-му – 12,8 млрд, а у 2028-му перевищать 13,2 млрд грн.

Які фактори впливають на динаміку бюджету?

Заступниця директора департаменту фінансової політики міськради Світлана Тимошенко зазначила, що на динаміку впливає кілька ключових факторів. З 2025 року частка ПДФО, що зараховується до місцевого бюджету, зменшиться з 64% до 60%. Водночас із 2027 року громади почнуть отримувати ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців.

Зростання також забезпечать підвищення соціальних стандартів, зокрема мінімальної зарплати, індексація плати за землю та акцизний податок із пального. Водночас єдиний податок знижується через релокацію підприємств.

На що підуть бюджетні кошти?

У структурі бюджету залишається боргове навантаження: у 2026 році місцевий борг зросте до 2,1 млрд грн. За видатками найбільша частка традиційно припаде на освіту – близько 4 млрд грн. Значні кошти закладено і на житлово-комунальне господарство. На медицину планується спрямувати 400 млн грн.

Серед пріоритетів публічних інвестицій у прогнозі названо модернізацію муніципальної інфраструктури, підтримку освіти, медицини, соціальної сфери, ЖКГ, цифрових сервісів, а також розвиток культури, спорту, транспорту, безпеки та екології.

Джерела покриття – це як власні доходи міського бюджету (600 млн грн у 2026 році, 370 млн – у 2027-му та 380 млн – у 2028-му), так і субвенції з держбюджету, зокрема на укриття й відновлення, а також місцеві запозичення.

Фінансисти також врахували прогноз інфляції: 8,6% у 2026 році, 5,9% у 2027-му та 5,3% у 2028-му. Мінімальна зарплата зростатиме з 8 688 грн у 2026 році до 10 059 грн у 2028-му, а прожитковий мінімум для працездатних осіб — із 3 288 грн до 3 667 грн.

Нагадаємо: У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. За даними сервісу аналізу ринків VKURSI Market BI, негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств.

Раніше повідомлялося, що попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену. 13 серпня уряд ухвалив перший пакет рішень для підтримки прифронтових регіонів. Уряд повідомляв, що розробляє програму, яка охоплює 238 громад у 10 областях — це 6,6 млн українців, серед яких 3,7 млн вразливі групи населення.

Уночі на 4 жовтня російські війська здійснили атаку на Чернігівщину. Про це повідомили в “Чернігівобленерго”, зазначивши, що під час дронової атаки було пошкоджено кілька важливих об’єктів електропостачання.

В результаті атаки аварійні відключення торкнулися близько 50 тисяч споживачів. Енергетики охарактеризували цю атаку як “акт геноциду населення Чернігівщини”. Чернігівська обласна військова адміністрація наразі не повідомляє про влучання.

Яка ситуація з електропостачанням в області?

Водночас в області працює графік погодинного відключення електропостачання. “Його принцип передбачає відключення три через три (три години світло у черги є і три – немає). Робимо все можливе, щоб додаткових відключень, попри ситуацію, не було”, – зазначають енергетики.

Що відбувається в інших регіонах?

Нагадаємо, раніше росіяни здійснили найбільш масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру України. Внаслідок цієї атаки значна частина обʼєктів була пошкоджена, а частина руйнувань виявилася критичною. У Полтавській області в результаті російської атаки вночі 3 жовтня зупинили роботу низка об’єктів газовидобутку.

Також у “Сумиобленерго” повідомляють, що через удари РФ по критичній інфраструктурі знеструмлені Конотопський (частково) та Шосткинський райони Сумщини.

Європейський Союз готує правові підстави для зупинки танкерів так званого “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Про це у Telegram повідомив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. “Наші минулорічні санкційні пропозиції можуть трансформуватися в рішення”, – зазначив він.

Які судна можуть бути затримані?

Відповідно до статті 110 Конвенції ООН з морського права, щонайменше 16 суден “без прапору” можуть бути вже затримані. “У новому, 19-му пакеті санкцій ЄС планує додати ще 120 нафтотанкерів із тіньового флоту Росії, збільшивши його “чорний список” до 568 суден. Частина з них формально вже не заходить у порти ЄС, але продовжують використовувати Балтійське море для транспортування”, – зазначив Єрмак.

Яке значення має міжнародне право?

“Використання механізму міжнародного права і готовність країн НАТО забезпечити його виконання – це ключовий сигнал для Кремля: його спроби обходити санкції не працюють”, – підкреслив керівник Офісу президента. Він додав, що обмежувати можливості Росії потрібно швидше. “Москва вже веде гібридну війну проти Європи, і тут питання швидкості грає суттєву роль”, – зазначив Єрмак.

Нагадаємо, військовий розвідувальний корабель Росії “Янтарь” здійснив тримісячний рейс уздовж узбережжя Європи в пошуках критичних енерго- та інтернет-кабелів Європи. Він обладнаний сучасними системами спостереження для картографування і можливого перехоплення підводних кабелів між країнами НАТО.

Національна прокуратура Фінляндії висунула звинувачення капітану танкера Eagle S і двом його помічникам у справі про пошкодження підводних кабелів у Фінській затоці. В серпні 2025 року танкери, що перебувають під санкціями ЄС, США, Великої Британії, перевезли 43,6% морської нафти РФ. Такі дані наводить Моніторингова група “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”.

Тіньовий флот зараз становить близько 17% усіх активних нафтових танкерів у світі. На початку 2025 року у флоті налічувалося 940 суден, що на 45% більше, ніж роком раніше, говориться у дослідженні S&P Global Market Intelligence. The New York Times пише, що Росія зуміла обійти західні санкції, створивши “тіньовий флот” нафтових танкерів. За оцінками, близько 17% від усіх діючих суден такого класу використовується для перевезення російської нафти. Також повідомлялося, що російська влада зуміла зареєструвати в Норвегії страхову компанію, яка видала підроблені документи для десятків суден російського “тіньового” флоту.