Китай представив новітні безпілотні підводні апарати

Які можливості мають нові підводні дрони?

Китай представив на військовому параді новітні безпілотні підводні апарати, здатні непомітно розгортатися для блокування важливих морських шляхів, автономно ідентифікувати цілі та здійснювати скоординовані атаки. Китайський військовий журнал описав нові підводні безпілотники як “революційні” та “інтелектуальні”. Про це пише газета South China Morning Post.

Повідомляється, що дрони працюють з рівнем шуму нижче 90 децибел, що робить їх непомітними для гідролокаторів. Маневреність повороту з нульовим радіусом також дозволяє їм безперебійно працювати в складних морських умовах.

Які функції виконуватимуть нові апарати?

За даними китайської армії, нові підводні апарати можна інтегрувати з підводними ракетами, інтелектуальними мінами та навіть безпілотними підводними апаратами типу “мати-дочка” для створення багаторівневої ударної мережі. У статті військового журналу також зазначається, що ці пристрої мають “виняткову тривалість роботи” і будуть поєднані з “технологією підводних зарядних станцій”. Окрім ударних місій, вони будуть проводити розвідку, координуючись з БПЛА та надводними дронами за допомогою штучного інтелекту.

Яке значення мають ці технології для військово-морських сил?

Видання також приводить слова командира військово-морських сил Китаю, який стверджує, що нові підводні безпілотники “посилять наступальні можливості мінних блокад і підвищать ефективність протиторпедної оборони, тим самим переосмислюючи правила сучасної військово-морської війни”.

Нагадаємо, раніше китайські вчені представили надміцний корпус із вуглецевого волокна для великомасштабного виробництва підводних дронів. Фокус також повідомляв, що Китай почав розробляти моделі біоміметичних підводних апаратів, призначених для військової розвідки.

Штучний інтелект прогнозує термін служби акумуляторів

Як працює нова система?

Система на базі штучного інтелекту з високою точністю передбачає, скільки ще прослужить літій-іонний акумулятор. Вона дасть змогу продовжити термін експлуатації батарей, а також зробити їх безпечнішими.

Що нового в дослідженні?

Дослідники розробили комплексну модель глибокого навчання, яка аналізує безліч параметрів роботи акумулятора і на їхній основі передбачає його залишковий корисний ресурс (RUL). Щоб усе спрацювало правильно, важливий не стільки сам ШІ, скільки добір та оптимізація даних для його навчання.

Експерти виділили найважливіші змінні, що впливають на деградацію, — температуру, кількість циклів, швидкість зарядки і розрядки — і навчили модель бачити приховані взаємозв’язки між ними. Так званий ансамблевий метод, який об’єднує в собі кілька алгоритмів, дав змогу створити надійну і точну систему, що перевершує наявні аналоги.

Які переваги для користувачів?

Точне передбачення терміну служби акумулятора — це метрика, що дає корисну інформацію. Для користувачів це забезпечить стабільну довгострокову роботу електроніки, чи то смартфон, чи то електромобіль. Система зможе заздалегідь попередити про необхідність заміни батареї, уникаючи раптових поломок.

А виробникам техніки алгоритм допоможе оптимізувати графіки обслуговування, наприклад, у системах зберігання відновлюваної енергії, і знизити витрати на заміну ще робочих акумуляторів. Нарешті, технологія має вирішальне значення для безпеки. Заздалегідь знаючи про ризик виходу АКБ з ладу, можна запобігти її перегріву і загорянню.

Система стане частиною майбутніх розумних систем управління батареями, які стануть ефективнішими за попередні. Раніше повідомлялося, що створено батарею, яка в 6 разів місткіша за літій-іонні. Дослідники показали новий тип акумулятора на основі іонів водню (гідрид-іонів). Технологія не тільки кратно перевершує за ємністю літієві батареї, а й робить зберігання енергії набагато безпечнішим.

Збільшення видатків на оборону: новий законопроєкт

Кабінет міністрів України ухвалив законопроєкт, який передбачає збільшення загального плану видатків у 2025 році на 317 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на потреби сектору безпеки та оборони. Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Відповідно до опублікованого депутатом тексту законопроєкту, план видатків планується збільшити з 4,337 трлн грн до 4,654 трлн грн, що становить приблизно 317 млрд грн. Водночас видатки на сектор безпеки та оборони можуть зрости ще більше, оскільки уряд планує скоротити фінансування деяких інших програм.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Окрім збільшення видатків, законопроєкт також передбачає збільшення плану доходів на 20 млрд грн, а граничного обсягу дефіциту бюджету – на 294 млрд грн. Співрозмовники, ознайомлені зі станом фінансування оборонних видатків, зазначають, що Рада планує проголосувати за зміни до бюджету 21-23 жовтня. Їх необхідно ухвалити до початку листопада, щоб уряд зміг профінансувати виплати військовослужбовцям.

Звідки взяти кошти?

З тексту законопроєкту поки що не зрозуміло, яким чином буде покрито додаткову потребу у фінансуванні оборони. Раніше повідомлялося, що уряд сподівається на підтримку міжнародних партнерів, зокрема ЄС. Очікується, що частину коштів, які Україна отримує за програмою ERA Loans (кредит під заставу заморожених російських активів), Євросоюз дозволить використовувати на фінансування оборонних потреб.

Крім цього, джерелом фінансування додаткових оборонних видатків може стати скорочення інших бюджетних програм. У тексті закону про Держбюджет уряд пропонує внести статтю, яка дозволить Кабміну у листопаді-грудні 2025 року ухвалювати рішення про скорочення видатків одних програм, натомість переспрямовуючи їх на фінансування Міноборони.

Нагадаємо, що спроба внести цю статтю, яка дозволить уряду самостійно переглядати видатки бюджету, вже була під час розгляду попередніх змін до бюджету на 2025 рік, але тоді її відхилив парламент.

Чому виникла потреба в збільшенні видатків?

На початку вересня вже повідомлялося, що уряд повинен буде збільшити видатки оборони на приблизно 300 млрд грн до кінця 2025 року. Ця потреба пов’язана із суттєвим зростанням видатків на забезпечення військовослужбовців. Зокрема, суттєво збільшилися видатки на виплату одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі військового, яка наразі становить 15 млн грн і виплачується родичам загиблого.

З вересня Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ змінили порядки виплати ОГД. Раніше ця сума виплачувалася частинами: спочатку 3 млн грн, а решту 12 млн грн – протягом наступних 40 місяців. Тепер 3 млн грн виплачують одразу, а решту 12 млн грн розстрочують на 80 місяців.

Ростсельмаш зменшить виробництво на 30% у 2025 році

Найбільший в Росії виробник сільськогосподарської техніки “Ростсельмаш” за підсумками 2025 року скоротить виробництво на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє The Moscow Times.

Зазначається, що всього за рік буде випущено 2700 комбайнів і 800 тракторів. У зв’язку з різким скороченням виробництва підприємство з серпня працює тільки три дні на тиждень.

Чому скорочується виробництво?

За словами власника компанії Констянтина Бабкіна, висока ключова ставка Центробанку РФ і низькі доходи аграріїв не дозволяють нарощувати обсяги випуску техніки, а програми держпідтримки повною мірою не компенсують такий попит.

Які наслідки підвищення податків?

Нагадаємо: Підвищення податків, яке уряд Росії запланував на 2026 рік, і яке покриватиме витрати на війну проти України, прискорить інфляцію.

Як правильно поєднувати м’ясо та рибу в раціоні?

Яка ідеальна добова норма споживання білка?

За словами професора Олега Швеця, універсальна добова норма білкового продукту має становити 150-200 г. Цю порцію слід щодня чергувати між м’ясом і рибою. Тобто, якщо сьогодні ви їли м’ясо, завтра бажано включити в меню рибу, і навпаки. Таке чергування забезпечує організм повним спектром незамінних амінокислот, вітамінами та мікроелементами, які потрібні для підтримки імунітету й енергії. Цей підхід є основою сучасного здорового харчування і легко вписується у щоденне меню, не вимагаючи кардинальних змін.

Як часто можна їсти червоне м’ясо?

Сучасні дієтологічні рекомендації дуже суворі щодо червоного м’яса (яловичина, свинина, баранина). Професор Швець наголошує: цей вид м’яса рекомендовано вживати не частіше, ніж один раз на тиждень. Найкращим варіантом, який можна сміливо включати у свій раціон кілька разів на тиждень, є птиця (курятина, індичатина). Це більш легке та дієтичне м’ясо, багате на легкозасвоюваний білок.

Скільки риби потрібно їсти щотижня?

На противагу м’ясу, риба має з’являтися на вашому столі в кількості мінімум дві-три порції на тиждень. І тут не варто зациклюватися на дорогому лососі. Головне – регулярність. “Риби бажано їсти щонайменше дві-три порції на тиждень. Це може бути різна риба: і морська – оселедець, скумбрія чи лосось як дорожчий варіант, і прісноводна риба – короп, товстолоб тощо”, – говорить експерт.

Які консерви варто мати вдома?

В умовах війни важливо також мати певний запас продуктів, які дозволять протриматися в автономному режимі. Швець радить не нехтувати консервами, але підходити до їх вибору вкрай уважно. Це важливий елемент сучасної продовольчої безпеки. Прийнятний варіант – це консерви “без надлишку солі, і краще без олії, соусу чи маринаду”. “Наприклад, рибні консерви у власному соку або м’ясні без зайвих інгредієнтів. Такі продукти зберігають більшість своїх поживних властивостей і при цьому є довготривалими. Вони можуть стати у пригоді не лише в критичні моменти, а й як швидкий, збалансований варіант обіду чи вечері”, – резюмував дієтолог.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.