Наприкінці минулого тижня українські тепличні комбінати пропонували огірки на продаж по 35-55 грн/кг, що в середньому на 14% дорожче, ніж тижнем раніше. Про це повідомляє EastFruit.

Чому зросли ціни на огірки?

Зростання цін у даному сегменті учасники ринку аргументують досить обмеженою пропозицією тепличних огірків за умов підвищеного попиту. Вибірки у комбінатах помітно знизилися після погіршення погодних умов. Також підтримку цін надає відсутність конкуренції з боку імпортної продукції.

Як ціни порівнюються з минулим роком?

За даними аналітиків, тепличний огірок в Україні все ж таки пропонується до продажу в середньому на 23% дешевше, ніж за аналогічний минулорічний період. При цьому оператори ринку зазначають, що чергове підвищення цін на місцевий огірок може призвести до різкого збільшення постачання імпортної продукції.

Нагадаємо: В середині вересня українські виробники тепличних огірків підняли відпускні ціни. Вони продають ці овочі десь за 25-45 грн/кг, що в середньому на 19% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.

Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) оголосив про інвестицію в IT-холдинг “Fintech-IT Group” (розробника екосистеми mono) у розмірі понад 1 мільярд доларів. Про це повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

UMAEF є корпорацією штату Делавер, діяльність якої здійснюється під наглядом Державного департаменту США. Фонд також очолює консорціум американських приватних інвесторів.

Хто стоїть за Fintech-IT Group?

Fintech-IT Group заснували Олег Гороховський та Михайло Рогальський. До складу холдингу входять компанії “Фінтек Бенд”, “Кілобайт1024”, “Шейк-ту-Пей”, “Ей Сі Ді Сі Процессінг” та кілька інших. Холдинг є постачальником програмного забезпечення для “УніверсалБанку” в межах проєкту monobank.

Що означає статус “Єдинорога”?

Представник UMAEF увійде до складу ради директорів Fintech-IT Group. Поняття “Єдинорог” вживають, коли приватний стартап досягає вартості 1 мільярд доларів США.

Нагадаємо, що співвласник monobank Олег Гороховський у відповідь на пост Гетманцева про ймовірне підвищення податків на банки зазначив, що такий крок уповільнює українську економіку.

В Україні за останні чотири роки кількість справ про рейдерство зменшилася у 3,4 раза. Про це повідомляє Опендатабот. У 2024 році було відкрито 168 кримінальних проваджень щодо рейдерства, що на 36% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Яка динаміка відкриття справ?

Якщо у 2023 році, в середньому, щомісяця відкривалося 33 справи, то цьогоріч — лише 21. За даними Опендатабот, абсолютна більшість проваджень пов’язана з підробленням документів (ст.205-1 ККУ). Цьогоріч було відкрито 134 такі справи, що складає 80% від загальної кількості.

Яка ситуація з підозрами та судами?

Підозру вручено менш ніж у половині справ (62), а до суду направлено лише 40% (53). Крім того, за протидію господарській діяльності (ст.206 ККУ) зареєстровано 23 провадження — на 42% менше, ніж торік. Проте жодної підозри не вручено, і жодна справа не потрапила до суду.

Ще менше справ відкрито за протиправне заволодіння майном підприємства (ст.206-2) — лише 11, що більш ніж удвічі менше, ніж торік. Підозру вручено лише в одному випадку, а до суду не дійшло жодної справи, як зазначається в дослідженні.

Водночас Офіс протидії рейдерству, куди звертаються постраждалі із відповідними скаргами, розглянув 830 звернень за той же період. Це також на 40% менше, ніж торік. Найчастіше скарги стосувалися нерухомості — 676 (81%), ще 154 випадки були пов’язані з бізнесом.

Згідно з дослідженням, якщо у 2023 році більшість скарг подав бізнес, то цьогоріч ситуація змінилася. У 2024 році половину скарг подали люди (411). Компанії зверталися 232 рази (28%), органи місцевого самоврядування — 162 (20%). Решту скарг подали державні органи та суб’єкти реєстрації.

Переважна більшість скарг (818 із 830) розглядалася колегіально. З них 247 було задоволено (30%), 243 — відхилено (30%), а ще 328 залишили без розгляду (40%). 10 скарг щодо бізнесу та 2 щодо нерухомості було задоволено одноособовими рішеннями цьогоріч.

Нагадаємо, що в Україні торік було зафіксовано 323 справи — на 11% менше, ніж у 2023 році, та у 1,8 раза менше, ніж у 2021 році.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) частково задовольнила апеляційну скаргу Міністерства юстиції України щодо стягнення в дохід держави активів колишнього народного депутата Володимира Олійника. Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.

Йдеться про апеляційну скаргу Мін’юсту на рішення Вищого антикорупційного суду від 4 вересня 2025 року. Рішенням суду першої інстанції було частково задоволено позовну заяву Мін’юсту до Олійника про застосування санкцій.

Раніше суд відмовив у частині стягнення в дохід держави частки корпоративних прав в компанії “Е.С.П. ТЕХНОЛОГІЇ”, яка належить дружині колишнього парламентаря Людмилі Олійник. Нинішнім рішенням у дохід держави стягнуто частку корпоративних прав в ТОВ “Е.С.П. ТЕХНОЛОГІЇ”, 6 об’єктів нерухомого майна, які знаходяться в місті Черкаси, об’єкт нерухомості в Київській області, та прогулянкове судно.

“Постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку”, – зазначає Міністерство юстиції.

Хто такий Володимир Олійник?

Володимир Олійник – колишній народний депутат України VII скликання від політичної “Партії регіонів”. Він є одним із засновників організації антиукраїнського спрямування так званого “Комітету спасіння України”. Міністерство юстиції нагадує, що Олійник активно бере участь в російських пропагандистських програмах та публічно підтримує наративи російської пропаганди з метою формування спотвореної позиції на події, які відбуваються в Україні.

Які наслідки санкцій?

За даними міністерства, Олійник виїхав до Росії, де подав позов до Дорогомиловського районного суду Москви щодо визнання подій в Україні 2014 року державним переворотом і в грудні 2016 року отримав відповідне рішення.

Нагадаємо, що з травня 2022 року указами Президента України введено в дію 110 рішень РНБО про застосування та зміну персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. За даними Опендатабот, у санкційному списку РНБО перебувають 197 компаній. Попри санкції, частина з них продовжує демонструвати значні фінансові результати.