Національна установа розвитку, створення якої передбачає відповідний законопроєкт на базі Фонду розвитку підприємництва, забезпечуватиме надання фінансової та іншої підтримки мікробізнесу, малим та середнім підприємствам. Про це йдеться у порівняльній таблиці, опублікованій на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт “Про Національну установу розвитку” до другого читання пройшов комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. До нього внесли низку правок. Національна установа розвитку забезпечить розроблення, реалізацію (тобто, супроводження та адміністрування) та аналіз ефективності програм і проектів розвитку або підтримки суб’єктів підприємництва, підтримку яким надає Національна установа, говориться у документі.

Які фінансові інструменти будуть залучені?

У законопроекті йдеться про залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти. “Важливо підкреслити, що законопроєкт передбачає створення фінансової установи з особливим статусом, але це саме фінансова установа, а не банк з відповідними інструментами. Хоча установу вже охрестили ‘банком банків’, – зазначив у коментарі ЕП голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

“Головна мета – це прибрати бюрократичні проволочки і дозволити установі працювати напряму з фондами ЄС. Ми зможемо вигравати на тендерах у ЄС, які забезпечують гранти. Тобто, йдеться про системну роботу на міжнародному рівні”, – пояснив він.

Яка роль Національної установи розвитку?

“Ця установа буде справді дуже схожа на німецьку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau), яка була створена у 1948 році в межах Плану Маршала і виявилася ефективною”, – додав він. “До винесення законопроєкту на голосування у другому читанні цей досвід детально проаналізував Deloitte і зробив відповідні оцінки для створення аналогу в Україні. До того ж, потрібно було виписати добре, як буде регулювати діяльність нової установи НБУ, як здійснюватиметься контроль над діяльністю тощо”, – зазначив Гапон.

“Національна установа розвитку не буде працювати напряму з підприємцями. Це більше про роботу безпосередньо з банками. Сьогодні ми саме так і працюємо: визначаємо категорії, які можуть отримати пільгові кредити, умови, залучаємо міжнародне фінансування. Уряд зі свого боку також ухвалює відповідні постанови. Але хто саме отримає кредит – це вирішує вже сам банк”, – зазначив він у коментарі ЕП.

“Міжнародне фінансування дозволяє створити ‘подушку безпеки’ для банків тощо. Адже вони мають справу з високими ризиками. Особливо, якщо малому бізнесу важко забезпечити заставу тощо. А мета законопроєкту – створити сприятливі умови саме такому бізнесу на прифронтових територіях, який не має таких умов, які має більш масштабний бізнес”, – підкреслив голова Правління Фонду.

Гапон також нагадав, що у червні 2024 року уряди України та Німеччини оголосили про старт ініціативи “Візія: ФРП 2.0” та підписали відповідні документи щодо її впровадження. Це є частиною пакету допомоги для розвитку сучасної та сталої інфраструктури підтримки малих та середніх підприємств в Україні.

Ініціатива спрямована на трансформацію Фонду розвитку підприємництва в стійку, надійну та незалежну установу для залучення та впровадження проєктів міжнародної та державної підтримки у сфері забезпечення доступу МСП до фінансування відповідно до найкращих світових стандартів та практик.

Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через KfW виділило грант у розмірі 1 млн євро для фінансування комплексної реформи ФРП із залученням консультаційної компанії Deloitte.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку. Голова парламентського Данило Гетманцев зазначив, що така державна спеціалізована інституція матиме статус ‘банку банків’ та ‘чіткий мандат на відновлення й структурну трансформацію економіки’. У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції.

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік, за якими до кінця року на оборону буде спрямовано додаткові 324,7 млрд грн. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Свириденко уточнила, що з цієї суми понад 310 млрд грн отримає загальний фонд, з яких більше 301 млрд грн піде на потреби Міністерства оборони. Зокрема, 202 млрд грн буде виділено на грошове забезпечення військовослужбовців, 100 млрд грн — на закупівлю озброєння, передусім безпілотних літальних апаратів (БПЛА) усіх типів, включаючи FPV на оптоволокні, дронів-перехоплювачів, діпстрайк-дронів, а також 8 млрд грн — на інші військові видатки, такі як військові перевезення, пальне та експлуатаційні витрати.

Чому ухвалено такі зміни?

За словами Прем’єр-міністра, рішення продиктоване динамікою фронту та постійно змінними умовами бойових дій. “Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті й лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу”, — зазначила вона.

Які джерела фінансування?

Глава уряду уточнила, що основне джерело фінансування збільшених видатків — це 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Також уряд має майже 30 млрд грн додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах і скорочення непріоритетних видатків.

“Отже, закупівлю дронів допоможуть профінансувати заморожені російські активи. За це ми вдячні нашим партнерам з ЄС та країнам G7. Тепер наступний крок — за народними депутатами. Сподіваємося на оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді, щоб забезпечити підтримку Сил оборони України”, — підсумувала Свириденко.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн — ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.

Акції компаній Франції та євро знизилися, а вартість запозичень різко зросла в понеділок, після того, як “свіжий” уряд пішов у відставку за 12 годин після призначення. Про це повідомляє агентство Reuters. Це стерло з біржових майданчиків мільйони доларів і посилило невизначеність щодо другої за величиною економіки єврозони.

Що стало причиною відставки уряду?

Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню неочікувано подав у відставку президентові Емманюелю Макрону лише за кілька годин після оголошення складу кабінету — зробивши його найкоротшим за тривалістю в сучасній історії Франції.

Паризький індекс CAC 40 обсягом близько $3 трлн впав більш ніж на 1,5%, ставши найгіршим індексом у Європі. Акції великих банків обвалилися: BNP Paribas, Societe Generale та Crédit Agricole втратили 4-5%. Євро, яке досі витримувало більшість політичних потрясінь у Франції за останній рік, подешевшало на 0,7% — до $1,1665.

Які наслідки для економіки?

“Тривожно, що новий кабінет протримався лише 12 годин”, — сказала аналітикиня Danske Bank Кірстіне Кунджбі-Нільсен. “Схоже, у парламенті немає готовності ухвалити бюджет, тож, на мою думку, дохідності підуть угору, а на парі євро/долар збережеться тиск у короткостроковій перспективі”.

Середні за капіталізацією французькі акції теж постраждали — індекс впав на 2,6% і прямує до найбільшого денного зниження з квітня. Інші європейські ринки також не залишилися осторонь: широкий STOXX 600 просів на 0,3%, німецький DAX — дещо слабший.

Нагадаємо: Неочікувана відставка “нового” французького уряду сталася після того, як і союзники, і опоненти пригрозили повалити новий уряд. Лекорню заявив, що за таких умов він не зможе виконувати свою роботу.