Вранці 7 жовтня російські військові здійснили атаку ударними дронами на аграрне підприємство в Чернігівській області. Про це повідомив голова Новогород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Сільверстов.

За його словами, влучання сталося по одному з приміщень підприємства, де зберігалося зерно. Внаслідок атаки кількома ударними дронами виникла пожежа. На щастя, попередньо інформації про постраждалих немає.

Які ще атаки відбулися в цей день?

Нагадаємо, що в ніч на 7 жовтня росіяни також атакували Україну двома балістичними ракетами “Іскандер-М/KN-23”, 152-ма ударними безпілотниками типу Shahed, а також безпілотниками інших типів.

У жовтні Індія та Китай планують відновити пряме авіасполучення після п’яти років перерви, що виникла спочатку через пандемію, а потім через політичну напруженість між двома країнами. Про це повідомляє ЦТС.

26 жовтня індійський лоукостер IndiGo відновить щоденні рейси між Колкатою на сході Індії та Гуанчжоу на півдні Китаю. Інші маршрути, зокрема Делі – Гуанчжоу, будуть відкриті за умови отримання регуляторних дозволів та наявності слотів.

Чому прямі рейси були призупинені?

Прямі рейси між Індією та Китаєм були призупинені ще з початку пандемії COVID-19 у 2020 році. “Після послаблення пандемічних обмежень у всьому світі рейси між Індією та Китаєм так і не відновилися. Це сталося через політичну напруженість, спричинену прикордонними суперечками та різким погіршенням двосторонніх відносин”, – зазначає сайт.

Які переваги відновлення рейсів?

Увесь цей час між Індією та Китаєм здійснювалися рейси через треті країни, такі як Сінгапур, Бангкок, Гонконг тощо, що збільшувало час та вартість подорожей. Повернення прямих рейсів скоротить час подорожі та потенційно знизить вартість авіаквитків.

Рейси відновлюються, але обидві сторони стежитимуть за завантаженістю авіалайнерів, перш ніж розширювати операції далі.

Нагадаємо, що наприкінці серпня президент Китаю Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрілися вперше з моменту повернення Дональда Трампа до влади. Як повідомляло агентство Bloomberg, президент США підштовхнув давніх азійських суперників до більш глибокої співпраці в умовах економічних наслідків торгової війни США.

Моді оголосив про відновлення прямих авіарейсів між двома країнами, зазначивши, що у відносинах за минулий рік ситуація стабілізувалася після відведення солдатів з точок напруження на кордоні. Раніше повідомлялося, що Китай та Індія прагнуть поліпшити свої відносини, що є останнім знаком потепління між азіатськими суперниками, які намагаються нормалізувати свої стосунки на тлі непередбачуваної торговельної політики США.

Ціни на нафту у вівторок продовжили зростання, адже менше від очікуваного збільшення видобутку ОПЕК+ у листопаді зменшило побоювання щодо надлишку пропозиції. Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на Brent піднялися на 23 центи, або на 0,35%, до $65,70 за барель. Американська WTI додала 21 цент, або 0,34%, до $61,90. Обидва контракти в попередню сесію зросли на понад 1% після того, як Організація країн-експортерів нафти разом із Росією та низкою менших виробників – так званий альянс ОПЕК+ – вирішили збільшити сукупний видобуток на 137 тис. бар./добу з листопада.

Чому ОПЕК+ обрав обережний підхід?

Крок виявився менш агресивним, ніж очікував ринок, що свідчить про обережність групи в нарощуванні своєї частки на світовому ринку нафти на тлі прогнозів надлишку пропозиції в четвертому кварталі та наступного року, зазначають аналітики ING.

“Минулого тижня Brent втрачала близько $5 за барель через очікування більшого зростання пропозиції, тому помірне відновлення виглядає логічним”, – сказав Ан Фам, старший аналітик LSEG. “Поки що ринок здатний увібрати додаткові обсяги, і ми ще не бачимо переходу передньої частини кривої в контанго”, – додав він.

Які фактори впливають на ціни на нафту?

Цього року ОПЕК+ підвищила свої цільові показники видобутку більш ніж на 2,7 млн бар./добу – це близько 2,5% світового попиту. Геополітичні чинники також підтримують ціни: конфлікт між Росією та Україною впливає на енергетичні активи і створює невизначеність щодо поставок російської нафти.

На НПЗ “Кириші” в Росії після атаки дронів і подальшої пожежі 4 жовтня зупинили найпродуктивнішу установку перегонки CDU-6; на відновлення, за даними двох галузевих джерел, може знадобитися близько місяця.

Водночас на нафту тисне зростання видобутку як у країн ОПЕК+, так і поза альянсом. До того ж будь-яке уповільнення попиту через слабке економічне зростання, спричинене тарифами США на імпорт, може посилити надлишок, кажуть аналітики.