Станом на 30 вересня у “Реєстрі прозорості” зареєструвалися 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи. Про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.

“Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні”, – підрахували у агентстві.

Які суб’єкти лобіювання зареєстровані?

Закон України “Про лобіювання” розпочав діяти з початку вересня. НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – “Реєстр прозорості”. Це відкрита публічна платформа, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, зазначає НАЗК.

Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи. Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, зокрема 16 товариств з обмеженою відповідальністю та 8 асоціацій. Ще 5 акціонерних товариств, три адвокатські об’єднання, три спілки об’єднань громадян, дві громадські спілки та два суб’єкта з іншою організаційно-правовою формою.

Які сфери лобіювання є найпопулярнішими?

Найпопулярніші сфери лобіювання: економічний розвиток, регуляторна політика та власність; правова політика; фінансова, банківська, податкова та митна політика – 54 суб’єкти лобіювання; правоохоронна діяльність – 53 суб’єкти; інновації та цифрові трансформації. Цю сферу планують лобіювати 49 суб’єктів; транспорт, зв’язок та інфраструктура – 47 суб’єктів; екологічна політика та природокористування; аграрна та земельна політика – 45 суб’єктів; найменша кількість суб’єктів обрала сферу “Молодь та спорт” – 26 суб’єктів лобіювання, зазначає НАЗК.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії. Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки “адвокація не є лобіюванням”.

Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.

Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж Росія. У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.

Російські війська в останні тижні змінили тактику обстрілів українських енергооб’єктів та зосередилися на масованих атаках не української енергосистеми загалом, а її елементів в окремих регіонах. Про це повідомив керівник “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послами G-7.

“За таких умов, підтримка енергетиків міжнародними партнерами стала ще більш актуальною, зокрема – в контексті посилення стійкості ОЕС України до ворожих атак”, – розповів Зайченко.

За його словами, на більшості підстанцій вже збудовані захисні споруди. “Їхня ефективність вже була доведена десятки разів, коли устаткування лишалось цілим після ворожих влучань. Однак, облаштування захисту все ще триває, і “Укренерго” здійснює ці роботи за грантові та кредитні кошти. Ми вдячні партнерам за всю допомогу, яку вони вже надали. Але зараз – вкрай потрібне продовження підтримки”, – зазначив керівник “Укренерго”.

Яка ситуація з обстрілами енергетичних об’єктів?

Нагадаємо: 8 жовтня внаслідок російських ударів без електроенергії залишилися мешканці кількох областей України.

У Херсоні уклали два підряди на ремонт укриттів загальною вартістю 6,8 млн грн з підприємицею, яка зареєструвалась лише 18 днів тому. Раніше вона була зареєстрована як ФОП, але займалась торгівлею квітами та кормами для домашніх тварин.

Відділ з питань цивільного захисту Херсонської міської ради, очолюваний колишнім правоохоронцем Миколою Прусовим, 2 жовтня уклав два договори на послуги з поточного ремонту найпростіших укриттів для колективного захисту населення. Інформація про це опублікована на Prozorro.

Контракти, вартістю 3,9 млн грн та 2,9 млн грн, підписані з херсонською підприємицею Любов’ю Марущак. За даними системи бізнес-аналітики YouСontrol, Любов Марущак зареєструвалась як ФОП 19 вересня.

Варто зазначити, що Любов Марущак вже була зареєстрована як ФОП у 2020 році, займаючись роздрібною торгівлею квітами та кормами для домашніх тварин, але через кілька місяців припинила цю діяльність. Цього разу основним КВЕДом Марущак вказала “Будівництво житлових і нежитлових будівель”, а до нього обрала ще 38 додаткових – від будівництва доріг і автострад до оптової торгівлі.

Нагадаємо, що для закупівлі та встановлення близько 23 мобільних укритів у Херсонській громаді планують витратити понад 11 мільйонів гривень. Також на Херсонщині планують облаштувати антидроновими сітками 264 кілометри доріг та критичних об’єктів.

Кількість поданих поправок до проєкту державного бюджету 2026 року становить 3339, що на 59% більше, ніж нардепи запропонували для держбюджету-2025. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, передає Інтерфакс-Україна.

“Народні депутати побили 19-річний рекорд по кількості правок в бюджет. До проєкту бюджету-2026 подано 3339 поправок, це більше ніж на 59% більше ніж в минулому році. В Бюджет-2025 було подано 2098 правок”, – розповіла вона.

Які фракції подали найбільше поправок?

За її словами, найбільше поправок (910) подала “Європейська солідарність”. Також багато поправок надійшло від “Слуги народу” (652), МФО “Розумна політика” (470), “Голос” – (437).

Хто є лідерами за кількістю поправок?

Щодо пропозицій від нардепів, то найбільше поправок запропонували Артур Герасимов (фракція “Європейська солідарність”) – 662, Ярослав Железняк (фракція “Голос”) – 254, а також Дмитро Разумков – 254 правки.

Нагадаємо: Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.