Україна та Японія синхронізували санкції проти Російської Федерації. У списку – керівники й компанії, які працюють на російську воєнну машину, постачають зброю тощо. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у Телеграмі.

“Предметно координуємося з партнерами. Цінуємо, що українські пропозиції щодо санкцій враховуються партнерами, коли вони готують свої пакети. І обовʼязково беремо санкції наших партнерів для впровадження в українській юрисдикції”, – написав Зеленський.

Він зазначив, що фактично санкції проти Росії за цю війну “вже стали глобальною формою взаємодії, яка відновлює реальну силу справедливості”. І Росія відчуває наслідки санкцій світу.

Які санкції були введені?

“Ми синхронізували санкції з Японією – я підписав відповідний указ. У списку санкцій керівники й компанії, які забезпечують прибутками російську воєнну машину, постачають зброю, критичні компоненти, обладнання”, – наголосив Зеленський.

За його словами, тільки від червня цього року Україна ухвалила вісім санкційних пакетів і синхронізувала санкції із США, Канадою, Великою Британією, Японією та всі пакети санкцій Євросоюзу.

Які наслідки санкцій?

“Загалом 281 фізична і 633 юридичні особи, і це значимі особи. Працюємо й для того, щоб були нові санкційні кроки, зокрема розраховуємо на 19-й пакет санкцій Євросоюзу”, — повідомив Зеленський.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Японія надасть кредит на суму понад 3 мільярди доларів в межах ініціативи G7 ERA. Його обслуговуватимуть за рахунок заморожених російських активів. Міністр фінансів України Сергій Марченко та Надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Масаші Накаґоме підписали Угоду про надання Україні кредиту обсягом до 471,9 млрд японських єн (близько 3 млрд доларів США).

Уряд Австралії запровадив цільові санкції проти 60 суден, пов’язаних з так званим “тіньовим флотом” Росії.

Російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про можливе виробництво компанією дронів для України. Про це пише The Moscow Times. Відповідну постанову опублікували на офіційному порталі правової інформації, зазначає видання.

“Йдеться про перелік іноземних компаній, що здійснюють діяльність у сфері військово-технічного співробітництва, до яких застосовуються ‘спеціальні економічні заходи’. Він передбачає заходи у відповідь ‘у зв’язку з недружніми діями’ деяких іноземних держав”, – говориться у публікації.

Які заходи передбачені санкціями?

Серед таких заходів – заборона фігурантам списку на вчинення правочинів, включно із зовнішньоторговельними контрактами, обмеження на виконання зобов’язань перед підсанкційними компаніями за вже укладеними угодами. А також – заборона на проведення платежів, вигодонабувачами яких є особи з переліку, а також на операції з цінними паперами.

“Російський уряд склав цей санкційний список у травні 2022 року. До нього входить ще одна категорія компаній, які потрапили під обмеження: юрособи, щодо яких застосовуються спеціальні економічні заходи (тут не йдеться про їхню діяльність у військовій сфері)”, – говориться у повідомленні.

Яка історія Renault в Росії?

Концерн Renault відкрив перший офіс у Росії ще у 1992 році, а в 1998-му підписав угоду з урядом Москви про створення спільного підприємства “Автофрамос”. До 2005 року на його базі було створено завод повного циклу. Потім компанія поетапно збільшила свою частку в підприємстві до 100%, а в 2014 році підприємство було перейменовано в ЗАТ “Рено Росія”.

У квітні 2022-го, після початку російського вторгнення в Україну, автоконцерн, який посідав майже 30% вітчизняного авторинку, ухвалив рішення передати свої підприємства в РФ державі за символічну ціну в один рубль, отримавши при цьому опціон на шість років із можливістю викупу свого бізнесу в країні.

“Після відходу компанії московський завод ‘Рено Росія’ перепрофілювали в автомобільний завод ‘Москвич’, де потім почали складати під радянським брендом копії китайських машин із закуплених у Пекіні комплектів”, – пише The Moscow Times.

У червні 2025 року з’явилися повідомлення, що Renault може почати виробництво дронів в Україні, з пропозицією про це до концерну звернулося Міноборони Франції. У самій компанії стверджували, що рішення ще не ухвалено.

“Після цього віцепрем’єр Денис Мантуров заявив, що можлива реалізація таких планів стане ‘недружньою дією’ щодо Росії і попередив, що це також стане перешкодою для повернення Renault в Росію, незважаючи на укладений раніше опціон”, – говориться у публікації.

Нагадаємо: З 29 вересня найбільший російський виробник легкових автомобілів ‘АвтоВАЗ’ перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який діятиме до шести місяців. Раніше повідомлялося, що російський уряд різко скоротить витрати на створення національної модульної платформи для виробництва електромобілів. ‘АвтоВАЗ’ не зміг запустити масове виробництво нової Lada Iskra через брак запчастин.