Денні архіви: 14.10.2025

Переробка соняшнику в Україні знизилася до мінімуму

Оприлюднено автором

У вересні 2023 року переробка соняшнику в Україні знизилася до мінімального рівня з липня 2022 року — до близько 560 тисяч тонн. Про це повідомляє інформагентство “АПК-Інформ”.

Чому знизилася переробка соняшнику?

Обмежена пропозиція соняшнику в період міжсезоння сприяла тому, що багато заводів почали дозавантажувати свої потужності ріпаком або соєю, пропозиція яких на внутрішньому ринку значно зросла після запровадження дії експортного мита з 4 вересня. “Крім того, через фактичне блокування експорту та потенційне збільшення пропозиції сої та ріпаку всередині країни багато аграріїв поспішали з реалізацією соняшнику, побоюючись значного падіння цін на нього”, — додають в інформагентстві.

Які прогнози на майбутнє?

Це призвело до накопичення запасів олійної на 1,5-2 місяці, що стало головним чинником зниження цін на сировину у вересні. Проте, ціни на соняшник швидко почали відновлюватися у жовтні. Головним чином це сталося через затримку збирання олійної, а також через зростання цін на соняшникову олію, яке отримало підтримку з боку суміжних ринків рослинних олій та незадоволеного попиту на соняшниковий продукт з поставкою у вересні-жовтні.

Оцінки причорноморського урожаю соняшнику продовжують скорочуватися, що створює певні ризики для переробників у новому сезоні. “Обсяг переробки соняшнику в новому сезоні навряд чи перевищить минулорічний показник і поки що очікується на рівні 12,3 млн тонн (-4% до вересневої оцінки АПК-Інформ)”, — йдеться у повідомленні.

Однак, поки що складна ситуація з налагодженням безмитного експорту сої та ріпаку для агровиробників грає на боці переробних підприємств. Загальна переробка трьох ключових олійних культур в сезоні-2025/26 може зрости до 16 млн тонн (+3%) і буде залежати від подальшого розвитку ситуації навколо соєво-ріпакових експортних мит, прогнозує “АПК-Інформ”.

Нагадаємо: у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, що спричинили обмежена пропозиція соняшника та перехід більшості заводів на переробку сої та ріпаку.

У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку — до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають. Україна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження. У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську.

Підприємці сплатили 55,9 млрд грн єдиного податку в Україні

Оприлюднено автором

В Україні у січні-вересні 2025 року підприємці сплатили майже 55,9 млрд грн єдиного податку. Це на 11,4% більше, ніж за відповідний період торік. Про це повідомила Державна податкова служба.

“За 9 місяців цього року до місцевих бюджетів надійшло майже 55,9 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 11,4%, або +5,7 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Де найбільше сплачено єдиного податку?

Найбільші суми єдиного податку сплачено до бюджетів у Києві – 11,8 млрд грн, на Дніпропетровщині – майже 5 млрд грн, на Львівщині – 4,6 млрд грн та Київщині – 4,1 млрд грн.

Які ще надходження до місцевих бюджетів?

Нагадаємо: Протягом січня – вересня 2025 року місцеві бюджети отримали 33,8 млрд грн плати за землю. Це на 15,3%, або на 4,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді надходження становили 29,3 млрд гривень.

Нові екологічні матеріали для акумуляторів від NJIT

Оприлюднено автором

Технологічний інститут Нью-Джерсі (NJIT, США) оголосив про відкриття нових пористих матеріалів, які можуть стати доступною та екологічною альтернативою літій-іонним акумуляторам. Учені з NJIT впевнені, що матеріали на основі магнію, кальцію, алюмінію і цинку здатні вирішити багато проблем, пов’язаних із роботою літієвих батарей, таких як недовговічність, нагрівання, загоряння та негативний вплив на навколишнє середовище.

На відміну від звичайних літій-іонних акумуляторів, які використовують іони літію з одним позитивним зарядом, нові акумулятори з багатовалентними іонами використовують елементи, іони яких несуть два або навіть три позитивні заряди. Це означає, що такі батареї можуть зберігати значно більше енергії. Однак більший розмір і заряд багатовалентних іонів ускладнюють їхнє ефективне використання. Цю проблему вирішили дослідники з NJIT.

Як ШІ допоміг у дослідженнях?

Вчені не могли протестувати мільйони комбінацій матеріалів, тому використали штучний інтелект для швидкого аналізу великих обсягів даних і виявлення структур, які могли б зробити багатовалентні батареї практичними. ШІ допоміг дослідити тисячі нових кристалічних структур, що раніше було неможливо зробити традиційними лабораторними методами.

Які результати досліджень?

У результаті було виявлено п’ять абсолютно нових структур пористих оксидів перехідних металів, відкриті канали яких ідеально підходять для швидкого і безпечного переміщення об’ємних багатовалентних іонів. Це важливий крок в удосконаленні акумуляторів наступного покоління. Команда перевірила нові структури, створені за допомогою ШІ, за допомогою квантово-механічного моделювання та випробувань на стабільність, підтвердивши, що матеріали дійсно можна синтезувати експериментально і вони мають великий потенціал для реального застосування.

Вчені впевнені, що розробили масштабований метод дослідження будь-яких передових матеріалів, від електроніки до рішень у сфері чистої енергії.

Раніше повідомлялося, що цинкові акумулятори можуть замінити літієві, оскільки вони стали ефективнішими на 99%. Дослідники з Сеульського національного університету (Південна Корея) поліпшили продуктивність і стабільність цинк-іонних акумуляторів на водній основі, модифікувавши одну молекулу в електроліті.

Атаки безпілотників на Бєлгород та Крим: нові деталі

Оприлюднено автором

Яка конструкція нових безпілотників?

Безпілотні літальні апарати, виготовлені на основі труби, атакують цілі в Бєлгородській області Росії та тимчасово окупованому Криму. За інформацією російського Telegram-каналу “Разработчик БПЛА”, дрон складається з дешевих комплектуючих і оснащений бензиновим двигуном. На фото уламків видно, що в основі дрона лежить 160-мм каналізаційна труба, всередині якої розташований паливний бак, що веде до двигуна.

Які особливості конструкції дронів?

Крила дронів виготовлені з фанери та обтягнуті плівкою, вони кріпляться до фанерного корпусу посередині. Бойова частина закріплюється на зовнішньому підвісі, виготовленому зі шматка профілю та двох смуг у вигляді хомутів. Хоча конструкція є простою і дешевою, вона може бути легко знешкоджена противником, якщо не вибухнула. Апаратний відсік розташований у коробці з фанери, а бойова частина кріпиться хомутами до носа.

Російські аналітики зазначають: “Сміятися ми над ним не будемо, бо таки долетів (хоч і не влучив)”.

Які компоненти використовуються в дронах?

Електроніка, захоплена під час атаки по Криму, не вціліла, тому російські військові не можуть оцінити стійкість безпілотника до засобів радіоелектронної боротьби. У березні 2025 року в Бєлгородській області окупанти знайшли схожий “труболіт”, в якому були такі компоненти:

  • сервомашини цифрові SAVOX SV-1270TG;
  • приймач FrSky RX8R PRO 2.4Ghz S.Port 8/16ch;
  • датчик повітряної швидкості CUAV SKYE Airspeed Sensor;
  • дистанційний оптичний вимикач Opto Gas Engine Kill Switch V2.0.

У 2024 році росіяни демонстрували схожі українські дрони, виготовлені з труб і фанери. Найдорожчими елементами в них є бензиновий двигун і система управління. На БПЛА також виявили камеру, яка, ймовірно, дозволяє керувати польотом у реальному часі для точнішого враження цілей. Назва апарата залишається невідомою широкому загалу.

Експерти детально вивчили конструкцію українських “трубольотів”. Вони звернули увагу на цікаву конструкцію крил з двома алюмінієвими трубами у вигляді лонжеронів і дерев’яними стрингерами. Пінопластові вставки підтримують форму передньої кромки крила, а задні кромки ребер крила служать шарнірами для елеронів. Судячи з двигуна, 4 літри палива забезпечують дальність польоту близько 200 км.

Сонячні панелі для резервного живлення в Україні

Оприлюднено автором

Цей проєкт покликаний забезпечити резервне живлення для критично важливої інфраструктури на випадок блекаутів. Сонячними панелями планують обладнати сотні лікарень, шкіл, дитячих садків і житлових будинків. Загальна потужність нових електростанцій становитиме близько 178 МВт, пишуть UBN і censor.net.

Як працюватимуть нові електростанції?

У згаданих установах, крім сонячних модулів, встановлять і акумулятори. Це дасть змогу об’єктам працювати повністю автономно протягом 4-6 годин у разі відключення основного електропостачання. “Впровадження цієї концепції забезпечить запасне живлення для структур охорони здоров’я, освіти, соціального захисту та житлового фонду, створивши для них резерв на випадок пошкодження централізованих мереж”, — пояснили в КМДА.

Як фінансуватиметься проєкт?

Фінансувати проєкт планується коштом міського та державного бюджетів, а також із залученням коштів інвесторів і міжнародних фінорганізацій. У Києві вже є успішні приклади впровадження сонячної енергетики. Наприклад, у пологовому будинку №3 встановлено СЕС на 120 кВт, а в лікарні №12 — на 100 кВт.

Також у житловому будинку на вулиці Великій Васильківській працює дахова СЕС з акумуляторами, яка живить ліфти, насоси та інше необхідне оснащення. Загалом у житлових будинках столиці вже встановлено близько сотні СЕС, які не тільки покривають нагальні потреби під час відключень, а й можуть віддавати надлишки в загальну мережу.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі поліпшили на 28%, просто наливши на них води. Міжнародна група вчених розробила доступний метод охолодження сонячних панелей за допомогою стоячої води. Він підвищує їхню продуктивність майже на третину. Ця технологія не потребує складного обладнання і легко впроваджується в наявні системи.