Фінансування захисту енергетичної інфраструктури в Україні

На фінансування проєкту захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору протягом 2023–2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано 18,71 млрд грн. Про це повідомила Рахункова палата, передає “Інтерфакс-Україна”.

“За весь час реалізації експериментального проєкту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від БпЛА менш ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше ніж на чверть”, – йдеться на сайті відомства.

Які проблеми виявили аудитори?

Як нагадало відомство, Кабінет міністрів з метою подолання наслідків атак і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023–2024 роках реалізував експериментальний проєкт з будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів ПЕК. Координатором і виконавцем проєкту виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

“Аудитори встановили, що проєкт мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту”, – зазначила Рахункова палата.

Що ще було виявлено під час аудиту?

Також проєкт мав недосконалу систему моніторингу та звітування і містив прогалини на етапі формування бізнес-кейсу. Не були оцінені вимоги до проєкту та не були визначені обсяги людських, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для його реалізації.

Окрім того, проєкт мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел, не були визначені показники, яких необхідно досягти, а також ролі учасників та механізми їхньої координації.

При цьому, як стверджують у Рахунковій палаті, Агентство відновлення, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічно бракує цього досвіду і службам відновлення в регіонах, які виступали замовниками робіт, а також підрядникам.

Нагадаємо: Після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури та віялових відключень світла, в Україні зріс попит на товари для автономного енергозабезпечення.

Apple представила нові MacBook Pro, iPad Pro та Vision Pro

Які нововведення в MacBook Pro 14″?

Apple презентувала оновлену версію ноутбука MacBook Pro з 14-дюймовим екраном, який отримав базову версію чіпа M5. Цей чип включає 10 обчислювальних ядер (CPU) і 10 графічних (GPU) ядер, а також 16-ядерний Neural Engine. За словами компанії, M5 у шість разів перевершує M1 у завданнях штучного інтелекту та в 3,5 рази швидший за M4. Продуктивність графіки в професійних додатках та іграх зросла на 60%, а процесорна частина — на 20% у порівнянні з M4.

Пропускна здатність пам’яті збільшилася до 153 ГБ/с, а швидкість роботи SSD-накопичувача подвоїлася. Також вперше для 14-дюймової моделі стала доступна конфігурація з 4 ТБ сховища. Дизайн, дисплей Liquid Retina XDR і час автономної роботи (до 24 годин) залишилися без змін. MacBook Pro 14″ вже доступний для замовлення в США в сріблястому і чорному кольорах за ціною від $1599 (близько 66 700 грн).

Що нового в iPad Pro?

Флагманський планшет iPad Pro також отримав новий чип M5, що робить його найпотужнішим iPad в історії. Приріст у завданнях штучного інтелекту склав до 3,5 разів у порівнянні з M4, а швидкість 3D-рендерингу з трасуванням променів зросла в 1,5 рази. Планшети тепер обладнані бездротовим чіпом Apple N1 з підтримкою Wi-Fi 7 і Bluetooth 6, а версії зі стільниковим зв’язком — модемом Apple C1X, який на 50% швидший за попередника.

Пропускна здатність накопичувачів зросла майже на 30% (до 150 ГБ/с), а швидкість читання і запису збільшилася вдвічі. Моделі на 256 і 512 ГБ тепер постачаються з 12 ГБ оперативної пам’яті замість 8 ГБ. Американські ціни залишилися незмінними: 11-дюймова модель коштує від $999 (≈ 41 710 грн), а 13-дюймова — від $1299 (≈ 54 230 грн).

Які зміни в Vision Pro?

Гарнітура змішаної реальності Vision Pro другого покоління отримала чип M5 та інші важливі апгрейди. Завдяки новому процесору вдалося підвищити деталізацію зображення на 10% і збільшити частоту оновлення до 120 Гц. Час автономної роботи тепер складає до 2,5 годин у звичайному режимі і до 3 годин при перегляді відео.

Головною зміною став новий ремінець Dual Knit Band, який краще розподіляє вагу пристрою. Втім, сама гарнітура стала важчою приблизно на 150 грамів. Ціна Vision Pro в США залишилася на колишньому рівні — від $3499 (≈ 146 000 грн) за версію на 256 ГБ.

Японські вчені покращили натрій-іонні акумулятори

Японські дослідники виправили нагальний недолік натрій-іонних акумуляторів — їхню нестабільність на повітрі та у воді. Добавка невеликої кількості кальцію до складу катода створює на його поверхні захисний шар, який запобігає деградації.

У чому секрет кальцію?

Експерти працювали з одним із найперспективніших катодних матеріалів для натрій-іонних батарей зі складною формулою. У його складі вони запропонували замінити деяку частину іонів натрію аналогічними частинками кальцію. Цей процес, відомий як “легування”, призвів до вражаючих результатів.

Виявилося, що під час контакту з повітрям іони кальцію спонтанно мігрують на поверхню катода, утворюючи тонкий, але міцний шар. Це покриття ефективно захищає катод від руйнівних хімічних реакцій. Якщо звичайний NFM-катод після двох днів на повітрі втрачав 35% своєї ємності, то його аналог з добавкою кальцію не втратив її зовсім. Крім того, легування поліпшило кристалічну структуру матеріалу і збільшило відстань між шарами, що позитивно позначилося і на продуктивності.

Важливість відкриття

У результаті завдяки цій модифікації стануть можливими довговічні та стабільні натрій-іонні акумулятори, які не бояться контакту з повітрям і вологою, зокрема на етапі виробництва. Це значно спрощує і здешевлює їх складання. А це — ключ до масового впровадження таких АКБ. До того ж і натрій, і кальцій — це недорогі елементи, які неважко добувати.

Найкраще вони підходять для стаціонарних систем зберігання енергії — домашніх акумуляторів і промислових накопичувачів для сонячних і вітряних електростанцій, де важливі не стільки розміри, скільки ціна та безпека.

Раніше повідомлялося про 5 потужних матеріалів, здатних замінити літієві акумулятори. Технологічний інститут Нью-Джерсі (NJIT, США) повідомив про виявлення нових пористих матеріалів, які є доступною та екологічною альтернативою літій-іонним акумуляторам.

Експерт про відбудову газової інфраструктури: ризики залишаються

Відновлення державними компаніями пошкодженого внаслідок атак РФ обладнання газової інфраструктури, зокрема компресорних станцій (ДКС), викликає сумніви через ризики нових ударів. Таку думку висловив ексголова НАК “Нафтогаз України” та радник “Бейкень Енергетика Україна” Андрій Коболєв, передає Інтерфакс-Україна.

Чому відновлення компресорних станцій є ризикованим?

“Рік тому приватні компанії вирішили не відновлювати великі установки, перейшовши на мобільні рішення, які хоч і менш економічно доцільні, проте пов’язані з меншими ризиками. Державні компанії, наскільки я чув, стверджують, що економіка має пріоритет, тому ми будемо відновлювати. Але якщо один раз туди прилетіло, а його відбудували, то не потрібно бути військовим стратегом, щоб оцінити ймовірність наступного прильоту. Що зараз і відбувається”, – зазначив Коболєв.

Яка логіка російських агресорів?

За словами експерта, російські агресори намагаються зупинити видобуток газу, завдаючи ударів по ДКС, які забезпечують підняття газу з родовищ і передачу в газотранспортну систему (ГТС), оскільки природного тиску в старих родовищах недостатньо. “ДКС – це критична ланка. Росіяни розуміють, що бити по свердловині сенсу немає, а якщо вдарити по ДКС, куди сходяться шлейфи та труби від численних свердловин, то ви просто зупините видобуток на кількох великих родовищах. Що вони, власне, і пробували робити”, – підкреслив ексглава “Нафтогазу”.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд не продовжив термін дії зобов’язань, покладених на ексголову правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва, обвинуваченого в заволодінні 229 млн грн премії.

Екстрені відключення світла в Україні: подробиці

На Київщині, Одещині, Дніпропетровщині та у місті Київ запровадили екстрені відключення світла. Про це йдеться у повідомленні ДТЕК. “За командою Укренерго у Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській області застосовані екстрені відключення”, – зазначено у повідомленні.

Де ще запроваджено відключення?

Аварійні відключення також запровадили у Львівській області. У Міненерго підкреслили, що аварійні відключення діють у всіх регіонах країни, окрім Донецької та Чернігівської областей. На Чернігівщині обленерго наразі застосовує три черги погодинних відключень.

Що стало причиною відключень?

Нагадаємо, 15 жовтня внаслідок нових російських атак частина споживачів у кількох областях залишалась без електроенергії, а споживання зросло на 4%.