Бюджетний комітет Верховної Ради України опрацював 3 339 поправок до проєкту бюджету на 2026 рік. Орієнтовна вартість пропозицій народних депутатів перевищує 7,1 трлн грн, що становить додатково майже півтора бюджету-2026. Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.

Більшість авторів правок не вказують джерела покриття витрат. Серед тих, хто пропонує фінансування, найчастіше фігурують резервний фонд та видатки на обслуговування державного боргу. Підласа стверджує, що у разі ухвалення всіх пропозицій резервний фонд став би “мінусовим” на 47 млрд грн, а нова програма “військовий резерв” для непередбачуваних оборонних витрат – на 224,2 млрд грн.

Які правки будуть враховані?

За законом, бюджетний комітет має зберегти баланс і не збільшувати дефіцит. “Повністю враховуватимуться лише правки з реалістичними джерелами покриття, а низку слушних ідей комітет доручить уряду допрацювати до другого читання”, – зазначила Підласа.

Коли відбудеться друге читання?

Друге читання по правках до бюджету на 2026 рік заплановано на 18-20 листопада.

Нагадаємо, що пріоритетом державного бюджету на 2026 рік будуть видатки на оборону та соціальну сферу. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття боргів.

Прокуратура повернула державі майже мільйон гривень, безпідставно виплачених підряднику під час будівництва житла для військових. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

Господарський суд Львівської області задовольнив позов заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про стягнення з приватного підприємства на користь держави штрафних санкцій за безпідставно отримані кошти.

Яка сума була повернена державі?

Прокурори встановили, що між Міністерством оборони України та ТОВ було укладено договір на будівництво житла для військовослужбовців вартістю понад 5 мільйонів гривень. Попри те, що такі роботи звільняються від сплати податку на додану вартість, підприємство безпідставно отримало із бюджету майже 1 млн грн ПДВ і не повернуло ці кошти державі.

Що сталося після виявлення порушення?

Після виявлення порушення прокуратура звернулася до суду з вимогою стягнути з підприємства штрафні санкції за невиконання грошових зобов’язань. Суд погодився з доводами прокурора та зобов’язав компанію повернути державі ці гроші. Вказана сума вже зарахована до бюджету в інтересах оборонного відомства.

Нагадаємо: Прокуратура Харкова через суд повернула місту понад 6 млн грн від забудовника, який порушив законодавство, не уклавши договір із Харківською міською радою про пайову участь. Господарський суд Запорізької області зобов’язав акціонерне товариство сплатити місту понад 2,5 мільйона гривень пайової участі. Раніше повідомлялося, що Львівська міська рада планує відсудити в забудовників понад 47,7 млн грн, які вони заборгували як пайовий внесок на розвиток інфраструктури.

Прокуратура у судах добилася стягнення 3 мільйонів гривень пайового внеску від забудовника житлового комплексу у передмісті Одеси. Зі сплатою обов’язкового внеску на розвиток інфраструктури компанія “затягувала” понад 5 років. Господарський суд Закарпатської області зобов’язав ТОВ “Партнер” дружини народного депутата Марина Петьовка, сплатити на користь Тячівської міськради 430 тис. грн пайової участі. Прокуратура оголосила забудовнику з Чернівців підозру: слідство стверджує, що він ошукав вкладників на 13 млн грн.

Національний банк України (НБУ) звернувся до Міністерства цифрової трансформації з пропозицією змінити процедуру закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП), щоб унеможливити використання ФОПів у схемах з ‘дропами’. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

Які зміни пропонує НБУ?

За словами Пишного, на сьогоднішній день ФОП можна закрити автоматично. Регулятор пропонує перед закриттям підприємництва проводити попередній аналіз, який включатиме перевірку оборотів та повноти сплати податків. Лише після такої перевірки, вважає він, слід дозволяти закриття.

Які наслідки від ‘дропів’?

Голова НБУ наголошує, що проблему ‘дропів’ потрібно вирішувати комплексно. Найближчими тижнями до Верховної Ради можуть подати законопроєкт про створення реєстру посиленого моніторингу ‘дропів’ – ще один інструмент для протидії цьому явищу. Пишний також попередив, що ‘дропи’ використовують не лише у фінансових махінаціях, а й у торгівлі зброєю, наркотрафіку та потенційно у терористичній діяльності.

Попри зусилля регуляторів, кількість виявлених ‘карток-дропів’ наразі залишається стабільною: ‘Поточні показники не виходять за межі середніх значень попередніх періодів. Тренду на зростання або зменшення немає’, – зазначив Пишний.

Нагадаємо, що у жовтні 2024 року Національний банк України на пів року встановив ліміт у 150 тисяч гривень на місяць для переказів фізосіб ‘з карти на карту’. У грудні 2024 року найбільші українські банки підписали меморандум, який посилює контроль за операціями деяких клієнтів і знижує місячні ліміти на перекази.

Організатори ‘дроп’-схем можуть отримувати за кожну продану в оренду банківську картку щонайменше 800 гривень на тиждень. Кількість проданих в оренду карток за місяць може становити до 500. У жовтні 2024 року Нацбанк ввів ліміти на карткові перекази – 150 тисяч гривень на місяць, але менеджер ‘дроп’-схем заявив, що після цього картки для схем ‘клієнти’ стали купувати більше через блокування.