Очікування, що у разі передачі у концесію контейнерний термінал у порту Чорноморськ згодом забезпечить додаткові 500 тис. TEU на рік, є занадто оптимістичним. Таку думку у колонці для “Економічної правди” висловив президент Асоціації міжнародних експедиторів України Віктор Берестенко.

Чому обіцянка виглядає надто оптимістичною?

У 2024 році українські порти обробили 129 тис. TEU при тому, що їхня сукупна потужність становить понад 3,5 млн TEU, тобто завантаження – менше ніж 4%. “Для порівняння, у 2021 році контейнерообіг становив 1,022 млн TEU. У цьому контексті обіцянка додаткових 500 тис. TEU виглядає надто оптимістично, якщо не сказати – припущенням”, – зазначає він.

Які плани щодо концесії терміналів?

У квітні 2025 року на міжнародній конференції у Варшаві Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури презентувало проєкт концесії, що охоплює два термінали – контейнерний і універсальний. Їх заявлена переробна спроможність – до 760 тис. TEU (двадцятифутовий еквівалент) і понад 5 млн тонн вантажів щороку. “У звіті першої заступниці міністра розвитку громад та територій Олени Шкрум наголошувалося, що проєкт доповнює ‘Український транспортний коридор’ і має підвищити ефективність митниці та довіру до України. Пізніше, у серпні, цифри зменшилися до 500 тис. TEU”, – звертає увагу Берестенко.

Обсяг 500 тис. TEU суттєво перевищує поточні обсяги всієї країни. Навіть якби Чорноморськ перетягнув на себе весь наявний контейнерообіг – він би не досяг цієї цифри, стверджує президент асоціації.

Передача у концесію першого та контейнерного терміналів ДП “Морський торговельний порт Чорноморськ” презентована як найбільший інвестиційний проєкт у портовій сфері за всю історію незалежності. Проте, він викликає як очікування, так і численні запитання, зазначає Берестенко.

Чи потребує підприємство передачі в управління?

Минулого року держпідприємство “Чорноморськ” продемонструвало прибутковість: дохід – 1,9 млрд грн, чистий прибуток – 760 млн грн, активи – 2,5 млрд грн, кількість працівників – 1131. “Ці цифри викликають запитання: чи справді підприємство потребує передачі в управління, якщо демонструє фінансову стійкість?”, – пише Берестенко.

Він нагадує, що початково йшлося про відкритий конкурс. Згодом було обрано процедуру конкурентного діалогу, яка передбачає діалог із потенційними учасниками, коли замовник сам не до кінця розуміє параметри угоди. “Але чи є така невизначеність обґрунтованою після двох раундів презентацій із 20 і потім 40 зацікавленими компаніями?”, – запитує автор публікації.

“Враховуючи ризики, можливо розглянути варіант пілотної угоди на обмежений строк чи на частину активів – з чіткими KPI та механізмом перегляду умов”, – пропонує він.

Берестенко також висловив сподівання, що проєкт стане “саме тим кейсом, який матиме не лише красиву презентацію, але і реальні результати” у цифрах, контрактах, інвестиціях та вантажопотоках.

Нагадаємо: Віце-премʼєр Олексій Кулеба підписав наказ про створення конкурсної комісії для визначення переможця у конкурсі на концесію двох терміналів у Чорноморському морському порту. Кабінет міністрів України в проєкті Програми дій уряду анонсував оголошення концесійного конкурсу щодо двох терміналів в морському порту Чорноморськ, один з яких – контейнерний. До 30 грудня 2025 року планується оголосити концесійний конкурс щодо 40 контейнерного та першого терміналу в морському порту Чорноморськ та ухвалити рішення про доцільність проекту концесії поромного комплексу.

Як повідомлялося, Україна на інвестиційній конференції у Варшаві представила проєкт концесії порту Чорноморськ – одного з найбільш стратегічних морських хабів країни. Про підготовку до передачі трьох терміналів порту “Чорноморськ” у концесію уряд заявив у 2023 році. “Концесія – це зрозумілий механізм для міжнародних інвесторів, а тому розраховуємо на широку географію портових операторів”, – заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.

Компанія “Укрнафта” провела 3D сейсморозвідувальні роботи на площі 1330 км² протягом трьох років, щоб розширити свою ресурсну базу та підвищити точність геологічного моделювання. Про це повідомила компанія.

“У 2025 році загальна площа 3D сейсморозвідки становитиме приблизно 750 км²”, – зазначив виконувач обов’язків голови правління АТ “Укрнафта” Юрій Ткачук. Він також додав, що польова фаза вже завершена на двох родовищах, ще одне перебуває у роботі, а дослідження на трьох нових заплановані до кінця року.

Які переваги бездротової технології 3D сейсморозвідки?

Зазначається, що “Укрнафта” стала першою компанією в Україні, яка застосувала бездротову технологію 3D-сейсморозвідки в гірських умовах. Цей підхід дозволяє працювати у складних геологічних умовах, мінімізує екологічний вплив, скорочує тривалість польових робіт і забезпечує вищу точність геофізичних даних.

Які плани компанії на 2026 рік?

У 2026 році компанія планує продовжити 3D-сейсморозвідку на найбільш перспективних родовищах. Нагадаємо, що АТ “Укргазвидобування”, яке є частиною Групи “Нафтогаз”, також планувало проведення 3D-сейсмічних досліджень на площі 230 кв. км на заході України.

За позовом прокуратури приватне товариство сплатило до столичного бюджету понад мільйон гривень. Про це повідомляє пресс-служба Київської міської прокуратури.

Яке рішення ухвалив суд?

За сприяння Солом’янської окружної прокуратури міста Києва виконано рішення Господарського суду міста Києва, яким стягнуто з товариства понад 1 мільйон гривень за користування земельною ділянкою на вул. Миколи Амосова у Солом’янському районі столиці.

Чому товариство не сплатило за землю?

У квітні 2021 року, придбавши у власність нерухомість, право оренди на землю товариство так і не зареєструвало. Земельну ділянку використовував власник нерухомості без правовстановлювальних документів та без плати за землю.

Солом’янська окружна прокуратура міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з товариства коштів за користування землею. Господарський суд міста Києва та Північний апеляційний господарський суд погодився з доводами прокурора про порушення товариством вимог чинного земельного законодавства та повністю задовольнив позов.

Наразі рішення суду виконано в повному обсязі, гроші перераховано до столичного бюджету.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що на Буковині судитимуть чиновника земельного кадастру та організатора незаконної приватизації комунальних земель. На Рівненщині за позовом прокуратури Смизькій селищній громаді повернули озеро площею 64 гектари. Воно є частиною гідрологічного заказника місцевого значення.

Поліцейські Київщини спільно з СБУ повідомили про підозру екс-голові сільради. Його підозрюють у махінаціях із землями на суму понад 1,9 мільйона гривень. Поліцейські викрили злочинну групу, яка незаконно заволоділа землями поблизу туристичного комплексу “Буковель”.

Прокурори Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону через суд повернули землі державній власності. Ці землі незаконно передали в користування ДСГП “Ліси України” – на них розташований лісовий фонд.

Раніше Верховний Суд заборонив приватизувати або орендувати прикордонні землі на Харківщині, залишивши їх у державній власності.