Після п’ятиденного страйку у порту Роттердама робітники припинили протестні дії. Вони досягли попередніх домовленостей з двома компаніями-роботодавцями. Про це повідомляє ЦТС.

Які умови нової угоди?

“Після п’ятиденного страйку такелажники в порту Роттердама уклали попередню угоду про нову колективну угоду між профспілкою FNV Havens та двома роботодавцями – International Lashing Service (ILS) та Matrans Marine Services”, – йдеться у повідомленні. Представники сторін повідомили, що дія угоди розрахована до 2028 року.

Документ передбачає щорічне підвищення базових окладів більш ніж на 4% понад автоматичну індексацію на інфляцію, що в сукупності дасть зростання зарплат приблизно на 17-20% за три роки.

Які ще домовленості були досягнуті?

Крім того, сторони домовилися про посилення заходів безпеки для робітників-такелажників.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що у найбільшому порту Європи — Роттердамі — розпочався 48-годинний страйк вантажників, який може частково паралізувати роботу контейнерних терміналів.

Також раніше повідомлялося, що Роттердам готується до потенційного конфлікту з Росією, резервуючи місця для суден з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти вантажі, якщо почнеться війна.

У серпні у США понад 3200 працівників оборонного підрозділу Boeing оголосили страйк після провалу перемовин щодо нової трудової угоди. Бортпровідники канадської Air Canada, які є членами профспілки, 16 серпня вранці припинили роботу після того, як переговори щодо оплати праці з найбільшим авіаперевізником країни зайшли в глухий кут.

За дев’ять місяців 2025 року Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) забезпечило страхову підтримку українського несировинного експорту на суму 9,49 млрд грн. Це на понад 66,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року (5,7 млрд грн). Про це інформує Міністерство економіки.

Які обсяги підтриманого експорту?

Кредитних договорів з січня по вересень 2025 року ЕКА застрахувало на понад 1,18 млрд грн. Найбільші обсяги підтриманого експорту зафіксовані у Львівській області – 2,49 млрд грн. Також серед лідерів: Хмельницька область – 1,37 млрд грн, Тернопільська – 1,16 млрд грн, Волинська – 1,15 млрд грн.

Які ключові ринки збуту?

Ключовими ринками збуту стали: Польща, до якої експортовано продукції на понад 2,6 млрд грн, Австрія – 1,07 млрд грн, Литва – 600 млн грн, Нідерланди – 511 млн грн, Чехія – 492 млн грн. Також суттєвими залишаються поставки до Німеччини, Естонії, Швейцарії.

Які види продукції підтримуються?

За видами продукції найбільше підтримано експорт: харчових продуктів (суміші з рослинних і молочних жирів) – 2,19 млрд грн; деревини та виробів з неї – 1,78 млрд грн; меблів і предметів інтер’єру – 1,47 млрд грн; продуктів переробки овочів і фруктів – 952 млн грн; алкогольних і безалкогольних напоїв – 866 млн грн.

“Підтримка несировинного експорту – важлива складова політики розвитку українських виробників ‘Зроблено в Україні’. Держава надає інструменти не лише для роботи виробництв по всій країні, а й для виходу компаній на зовнішні ринки”, – зазначає заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа.

“Там бізнес потребує, перш за все, зниження ризиків – і ми пропонуємо страхування експортних кредитів та зовнішньоекономічних контрактів через ЕКА”, – додає він.

“Понад 60% зростання обсягів підтриманого експорту показує, що ці інструменти працюють зрозуміло та ефективно, посилюючи присутність українських виробників на міжнародних ринках”, – каже чиновник.

Нагадаємо: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України затвердило 30 нових заявок на отримання грантів для переробних підприємств, загальний обсяг підтримки – 168,7 млн грн. Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що стане аналогом німецькому KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau – Кредитна установа для реконструкції). Закон передбачає, зокрема, і удосконалення Експортно-кредитного агентства. Йдеться про страхування та перестрахування, в тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту.

У жовтні на залізничній мережі було навантажено 911 тис. т зернових, що на 7% більше, ніж у вересні. Проте, порівняно з аналогічним періодом минулого року, спостерігається суттєве падіння — на 35%. Про це повідомляє RAIL.insider.

Які обсяги перевезень зернових у жовтні?

За два тижні жовтня на експорт залізницею було перевезено майже 837 тис. т зернових вантажів. Загалом, обсяги перевезень зернових у жовтні зменшились і становили 1 млн 39 тис. т. Цей показник на 5,9% нижчий порівняно з вереснем та на 35% — до жовтня минулого року.

Які зміни в експортному сполученні?

Обсяги перевезення зернових в експортному сполученні знизилися ще суттєвіше. Порівняно із вереснем показник скоротився на 9,8%, а до відповідного періоду минулого року — на 36%. У жовтні експортовано майже 837 тис. т, з яких 92% було транспортовано до морських портів, а 8% — до західних прикордонних переходів.

Нагадаємо, що у вересні обсяг експортованого залізницею зерна знизився на понад 20%. Протягом 16 діб вересня залізничним транспортом було перевезено на експорт понад 1 млн 49 тис. т зернових вантажів.

Упродовж січня–серпня 2025 року залізничним транспортом перевезено 18 млн 797 тис. 500 т зернових вантажів, що на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У серпні 2025 року Україна експортувала 4,0 млн т продукції АПК, що на 15,6% більше, ніж у попередньому місяці.

Крім того, “Укрзалізниця” планує домовитися з урядом щодо індексації тарифів на залізничні перевезення та підвищити тариф на транспортування зерна. У першому півріччі 2025 року Укрзалізниця перевезла 79,6 млн тонн вантажів, що на 11,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна.