Які зміни пропонує бюджетний комітет?

Бюджетний комітет Верховної Ради України рекомендував до І читання проект Державного бюджету на 2026 рік. Про це повідомила голова комітету Роксолана Підласа. У рамках бюджетних висновків комітет пропонує уряду внести ряд змін до проекту.

Які рекомендації в сфері оборони та освіти?

У сфері оборони комітет рекомендує розглянути можливість збільшення видатків на оборону, зокрема, на закупівлю зброї для Збройних Сил України, а також на забезпечення підрозділу “Альфа” Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки.

Щодо освіти, комітет пропонує розробити нову модель оплати праці для педагогів середньої школи, щоб вчителі відчули підвищення зарплати на 50%. Також рекомендується підвищити рівень оплати праці педагогічних працівників закладів вищої освіти з 1 січня 2026 року на 50% протягом року.

Які зміни в охороні здоров’я?

У сфері охорони здоров’я комітет радить передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на ахондроплазію, аутоімунні захворювання нервової системи та нейром’язові захворювання. Крім того, рекомендується визначити Міністерство охорони здоров’я відповідальним за всі публічні інвестиційні проекти в цій сфері.

Також комітет пропонує спрямувати 500 млн грн на забезпечення матеріально-технічної бази релокованих закладів вищої освіти з прифронтових територій.

Підласа зазначила, що для місцевих бюджетів при розрахунку показників горизонтального вирівнювання на 2026 рік слід використовувати чисельність наявного населення громади за даними Держстату.

Очікується, що розгляд бюджету відбудеться в залі 21-22 жовтня.

Нагадаємо, що Бюджетний комітет ВР опрацював 3 339 поправок до проекту бюджету на 2026 рік, орієнтовна вартість яких перевищує 7,1 трлн грн. Пріоритетом державного бюджету на 2026 рік залишаться видатки на оборону та соціальну сферу.

Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття боргів.

Сума доходів українців від розміщення контенту на платформі OnlyFans за 2023 рік становить 131,75 млн дол. – це на 20 млн дол. більше, ніж за 2020-2022 роки. Про це йдеться у відповіді Державної податкової служби (ДПС) на запит народного депутата Ярослава Железняка, яка є у розпорядженні ЕП.

За даними податкової, у 2023 році доходи від діяльності на OnlyFans отримували 7914 українців – це на понад 2 тисячі більше, ніж у попередні три роки. У 2020-2022 роках на цій платформі заробляли 5 435 українців.

Сума доходів українців від OnlyFans у 2023 році становила 131,755 млн дол. або 4,89 млрд грн (за середньорічним курсом НБУ). Якби з цієї суми заплатили усі належні податки, то до державного бюджету могло б надійти понад 953 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Які дії вживає податкова служба?

ДПС вже опрацювала відповідні дані про надходження українців від OnlyFans та почала розсилати їм “листи щастя” з вимогою задекларувати доходи та сплатити податки. Крім цього, 29 серпня цього року українська податкова звернулася до податкового органу Великої Британії для того, аби отримати дані про заробітки українців на платформі OnlyFans за 2024 рік. Відповідь на цей запит до України ще не надійшла.

Які ризики пов’язані з діяльністю на платформі?

Зазначимо, що раніше ЕП намагалася отримати від ДПС інформацію про кількість українців, які отримували доходи на OnlyFans у 2023 році, проте у податковій залишили це питання без відповіді, назвавши розголошення цих даних “загрозою для національної безпеки”.

Також у ДПС повідомили, що сума податкового боргу українців за доходи, отримані від OnlyFans у 2020-2022 роках становить 380 млн грн. Зазначимо, що платформу OnlyFans використовують передусім для розміщення та монетизації порнографічного контенту, виготовлення та поширення якого в Україні вважається кримінально карним злочином. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу відповідальність за таку діяльність може сягати до 7 років позбавлення волі.

Попри це податкові органи продовжують стягувати з творців порно податки за отримані ними доходи, а сама платформа OnlyFans є платником податків в Україні (сплачує податок на додану вартість за придбаний українськими споживачами контент).

Напередодні одна з моделей OnlyFans зареєструвала петицію на сайті Офісу президента з вимогою скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення дорослого порно. Своє прохання вона аргументувала тим, що сплатила отриманих на OnlyFans доходів 40 млн грн податків. Згодом на петицію відповів президент Володимир Зеленський, формально переспрямувавши відповідальність за декриміналізацію порно на Верховну Раду.

Нагадаємо: Українська податкова отримала дані про всіх творців контенту на платформі OnlyFans восени 2024 року. Згодом, за рішенням суду, доступ до цієї інформації отримало Бюро економічної безпеки, яке почало проводити обшуки у моделей, які заробили найбільше грошей.

Тоді ЕП отримала копію повістки на допит, яку БЕБ відправила іншій моделі OnlyFans, у якої БЕБ встигла провести обшук та вилучила майно. У ній формальною підставою слідчих дій є розслідування правопорушення за статтею 301 ККУ (що не є у підслідності БЕБ).

Коментуючи цю ситуацію у БЕБ заявили, що громадянки, яких там допитували, просто “неправильно зрозуміли”. У відповідь на запит ЕП у Національній поліції неодноразово повідомляли, що офіційно не отримували дані осіб, які отримували доходи з платформи OnlyFans. Водночас неофіційно ЕП вдалося дізнатися, що відповідними базами даних торгують окремі представники правоохоронних органів за 400 доларів.

Офіційний курс євро до гривні у понеділок, 20 жовтня, збільшиться на 24 копійки до 48,76 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України.

Своєю чергою, курс долара подорожчає на 10 копійок до 41,73 грн.

Які офіційні курси валют на 20 жовтня?

Офіційні курси на понеділок, 20 жовтня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,73 грн (41,63 грн станом на 17 жовтня)
• 1 євро – 48,76 грн (48,52 грн станом на 17 жовтня)

Цього тижня відбулося десять онлайн-аукціонів із суборенди державних сільськогосподарських земель, які принесли до державного бюджету 52,3 млн грн. Про це повідомляє Фонд державного майна України.

У електронній системі “Prozorro.Продажі” пройшли онлайн-аукціони в межах проєкту “Земельний банк”. Загалом було проведено 10 аукціонів, на яких було подано 42 пропозиції. Вартість суборенди зросла у 11,4 раза, а середня ціна за гектар склала 30 736 гривень.

Які регіони брали участь у торгах?

Локації ділянок, які виставлялися на торги, включали Харківську, Миколаївську, Закарпатську, Одеську та Львівську області. Загальна площа ділянок, що були представлені на аукціонах, становила 1 401 гектар.

Переможці аукціонів також зобов’язані сплатити 8,6 млн грн ПДВ. Таким чином, загальний економічний ефект від торгів “Земельного банку” може досягти близько 51,7 млн грн з ПДВ.

Які результати роботи “Земельного банку”?

Нагадаємо, що протягом року аграрії сплатили 1,19 млрд гривень з урахуванням ПДВ за користування державними сільськогосподарськими землями через “Земельний банк”. Генеральний директор “Земельного банку” Ярослав Ярославський раніше повідомив, що за перший рік роботи було оголошено аукціонів суборенди загальною площею 68,5 тис. га, проведено торгів на 64,5 тис. га, а аграріям передали в законне користування 53,2 тис. га державних земель.

Також під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами. За результатами першого півріччя 2025 року від приватизації до державного бюджету вже надійшло 820,5 млн гривень та 156,59 млн гривень ПДВ, що в сумі складає понад 977 млн гривень.