В морському порту окупованого Бердянська росіяни встановили вантажний пункт пропуску через так званий “державний кордон”. Роботи з технічного обладнання пункту планують завершити протягом 2026 року. Про це повідомляє ЦТС.

Російські окупанти розраховують, що пункт пропуску буде постійним і багатостороннім. Яка пропускна здатність нового пункту? “Російські окупанти розраховують, що в майбутньому річна пропускна здатність об’єкту складатиме близько 4800 членів екіпажів та понад 200 вантажних суден. При цьому, в перспективі розраховують на вантажообіг близько 1,5 млн т вантажів на рік” – йдеться у повідомленні.

ЦТС також зазначає, що аналогічний пункт пропуску росіяни планують відкрити і в порту Маріуполь. Які плани щодо інших портів? Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Росія додала до переліку портів, відкритих для заходу іноземних суден, Маріуполь та Бердянськ. У планах країни-агресора активізувати вивезення з портів вкраденого в Україні зерна та вугілля.

Крім того, раніше повідомлялося, що на тимчасово окупованій частині Херсонщини стрімко погіршується ситуація з водою: рівень води у свердловинах впав, врожайність різко знизилася, а окупаційна влада не вживає жодних заходів.

Також раніше влада анексованого Севастополя повідомила, що планує організувати міжнародні контейнерні перевезення в морському порту, і що судно-контейнеровоз місткістю 260 контейнерів вже здійснило три рейси між Севастополем та портами Туреччини та Єгипту.

На завершення, раніше повідомлялося, що окупаційна влада Херсонської області заявила, що завершила будівництво урядового кварталу під Генічеськом, хоч будівлі там були зведені ще до повномасштабного вторгнення. Також повідомлялося, що Об’єднана суднобудівна корпорація Росії готує список верфей на продаж, щоб розпродати, які простоюють без замовлень.

Скасування Євросоюзом тимчасових заходів, які раніше забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС, веде до різкого падіння експорту України. Нові тарифні квоти частково компенсують втрати, але не повністю. Про це йдеться у дослідженні, проведеному Веронікою Мовчан, директоркою з наукової роботи ІЕД, та Рікардо Джуччі, керуючим директором Berlin Economics, у рамках проєкту German Economic Team (GET).

Які наслідки скасування автономних торговельних заходів?

Скасування Євросоюзом тимчасових автономних торговельних заходів (Autonomous Trade Measures, ATMs), які забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС з червня 2022 року по червень 2025 року, веде до різкого падіння експорту України до ЄС. Нові тарифні квоти, які запрацюють з кінця жовтня 2025 року, частково компенсують втрати, але не повністю. Водночас загальне скорочення експорту буде значно меншим, ніж могло би бути, через переорієнтацію вивільнених обсягів на ринки поза межами ЄС.

Які продукти найбільше постраждають?

Аналітики оцінюють, що експорт України до ЄС зменшиться на 1,14 млрд дол. США на рік порівняно з показниками 2024 року. Основною причиною цих втрат є різке очікуване скорочення експорту в ЄС пшениці. Поставки, за розрахунками, впадуть на 894 млн дол. США щорічно, що становитиме чотири п’ятих від загального скорочення експорту до ЄС. Експорт цукру, ячменю, м’яса птиці, яєць, яблучного соку та меду також зазнають втрат.

Проте, якщо порівнювати нові тарифні квоти зі старими, які діяли до червня 2022 року, нинішні зміни означають суттєву лібералізацію торгівлі. Повністю скасовано чотири тарифні квоти, ще 26 – розширено. Найбільш значне розширення відбулося для меду, цукру, ячмінної крупи та висівок. Ця лібералізація пропонує потенційне розширення безмитного експорту на суму 630 млн дол. США на рік, або 35% порівняно з попередніми умовами, і може заощадити до 165 млн дол. США на імпортних митах.

Вероніка Мовчан зазначила: “Причина скорочення експорту – це скасування автономних торговельних заходів, що діяли з середини 2022-го. Нові тарифні квоти, які вводяться зараз, на жаль, недостатньо великі, щоб нівелювати це скасування”. Вона також додала, що експорт постраждає набагато менше через переорієнтацію українських експортерів на інші ринки.

Очікується, що українські експортери переорієнтують вивільнені обсяги на ринки поза межами ЄС. Оцінене річне скорочення експорту до ЄС на 1,14 млрд дол. США буде частково компенсовано за рахунок переорієнтації 891 млн дол. США експорту на інші напрямки. Відповідно, оцінене річне скорочення загального експорту України є більш помірним і становить 253 млн дол. США.

Втрати обумовлені вищими транспортними витратами, переважно для відправки пшениці за межі ЄС, та нижчими цінами на альтернативних ринках для таких продуктів, як м’ясо птиці, цукор та яблучний сік. Загальне скорочення еквівалентне 0,6% від загального обсягу експорту у 2024 році.

Нагадаємо, раніше депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є “аграрне лобі” в ЄС. 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України.

Фірма “Артденбуд” отримала без конкуренції підряд від Національної гвардії України на ремонт п’ятиповерхового нежитлового будинку з прибудовою. Ймовірна переплата на будівельних матеріалах складає більше 7 млн грн.

Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України 29 вересня за результатами тендеру замовила ТОВ “Артденбуд” ремонт п’ятиповерхового нежитлового будинку з прибудовою за 183,38 млн грн. “Основний договір було укладено у грудні 2024 року на суму 254,43 млн грн. Відтак загальна вартість угод становить 437,81 млн грн“, – йдеться у повідомленні.

Додаткові роботи повинні виконати до березня 2027 року. Адресу будинку не повідомляли з міркувань безпеки. Відомо лише, що це в Києві. Роботи фінансуються коштом державного бюджету. Договірна ціна тверда та включає 2,05 млн грн на покриття ризиків та 12,55 млн грн на інфляцію. Хто проводив експертизу проектної документації не відомо через секретність.

Чи є переплата за будівельні матеріали?

Видання звертає увагу на ймовірну переплату за будівельні матеріали. “У інформації про ціни на матеріальні ресурси штукатурку Ceresit CT 60 база С замовили по 224 грн/кг. “Епіцентр” у Києві продає її по 98 грн/кг, що вдвічі дешевше. Лінолеум Grabo Astral Color врахували по 895 грн/кв. м. Компанія “Parketti” продає таки й по 334 грн/кв. м, а “ПолMall” по 455 грн/кв. м. Це в 2-2,5 раза дешевше”, – наводить приклади видання.

Щебінь фракції 40-70 мм врахували по 1 176 грн/куб. м. “Еxpress-Тehbud” пропонує такий щебінь по 303 грн/куб. м, що майже вчетверо дешевше. За даними серпневого моніторингу ДП “НІРІ”, на Київщині ціни щебню 40-70 мм різнились від 250 до 686 грн/куб. м, що на 42-79% дешевше. Ймовірна переплата на низці позицій складає більше 7 млн грн, стверджує видання.

Яка зарплата робітників на будівництві?

Середньомісячну заробітну плату на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 в кошторисі вказали 18 570 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії вищий – 20 455 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі “Work.ua” у Києві значно вища – 40 000 грн.

“Якщо насправді на будівництві робітникам середнього розряду треба платити в середньому не 18 570 грн, а 40 000 грн в місяць, то зарплатний фонд мав би бути збільшений щонайменше вдвічі – з 24,59 млн грн до 52,98 млн грн“, – йдеться у публікації.

“Тобто нестачу у 28,39 млн грн підприємці можуть компенсувати виплатою неоподаткованих зарплат в конвертах з маржі, яку закладають в будматеріали. Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на спрощену закупівлю більше ніхто не подався”, – припускають видання.

“Фірма отримала підряд без конкуренції, бо на спрощену закупівлю більше ніхто не подався. Для участі вимагали підтвердити обсяг доходу у 2024 році у розмірі не менше 40% очікуваної вартості предмета закупівлі – 73,47 млн грн“, – пише видання.

Нагадаємо: В Чугуєві Харківської області в ніч на 12 жовтня російські війська зруйнували ліцей. За даними з “Прозорро”, раніше вартість його ремонту становила майже 200 млн грн. У місті Лозова на Харківщині планують відремонтувати дорогу за 38 млн грн. Громадська організація “Харківський антикорупційний центр” повідомила, що ремонт дороги на одній вулиці за 38 мільйонів – це рекорд на території Харківської області з початку повномасштабної війни.

Правоохоронці вручили підозру посадовцю квартирно-експлуатаційного управління, причетному до масштабних махінацій під час закупівлі ліжок для військових частин. Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного відчуження землі державного підприємства “ДГ “Дніпро” Інституту зрошуваного землеробства НААН України у Дніпропетровській області.