У вересні кількість пропозицій на ринку оренди зросла практично у всіх областях України. Про це свідчать дані DIM.RIA. Найбільшу динаміку зафіксовано у Кіровоградській області (+73%), однак такий приріст може бути пов’язаний з загальною невеликою кількістю оголошень у регіоні.

У Києві пропозиція зросла на 21%, що у кількісному значенні є досить значним приростом. В окремих областях зафіксовано значне зменшення пропозицій: найістотніше — у Волинській (-31%) та Житомирській (-29%) областях, йдеться в дослідженні.

Які ціни на оренду житла в Україні?

За даними аналітики, у вересні Закарпатська область випередила Київ за середнім цінником на оренду: в регіоні він склав 18,5 тис. грн за однокімнатну квартиру. Столиця розділила другу позицію з Волинською областю, де середня вартість становила 15 тис. грн. Найдешевше житло в оренду у Харківській області: за однокімнатну квартиру в середньому потрібно заплатити 4,5 тис. грн.

Якщо розглядати Київ більш детально: найдорожча оренда в Печерському районі — 32,8 тис. грн, найдешевша у Деснянському — близько 10 тис. грн за однокімнатну квартиру, згідно з дослідженням.

Чи зменшився інтерес до оренди?

Загалом по Україні спостерігається падіння цін у порівнянні з серпнем, коли зазвичай спостерігається найбільший ажіотаж на ринку оренди, підсумували експерти. За їхніми словами, інтерес до оренди на початку осені впав практично по всій території країни. Найбільше падіння зафіксовано в Одеській (-24%), Волинській (-21%) та Чернівецькій (-21%) областях.

У прифронтових регіонах, навпаки, зафіксовано зростання пошукових запитів від користувачів на оренду житла. Співвідношення кількості оголошень про оренду та кількості відгуків на них у серпні для Києва становить 1:7, тоді як у більшості областей ці показники відрізняються у рази: найвищий дисбаланс у Миколаївській (1:60) та Житомирській (1:54) областях.

Нагадаємо: За підсумками червня в Україні зріс попит на оренду житла та зменшився інтерес до купівлі новобудов. У серпні в Україні найдорожчим регіоном для оренди житла залишався Київ з вартістю 19 тис. грн за однокімнатну квартиру. За місяць оренда подорожчала на 4%, а протягом останнього року збільшення склало 5%.

Дві галузі економіки тримають лідерство у наповненні зведеного бюджету. Протягом 9 місяців підприємства переробної галузі та торгівлі забезпечили третину всіх надходжень. Про це у Facebook повідомила в. о. голови Державної податкової служби Леся Карнаух.

Зокрема, переробна промисловість забезпечила 17,8 % усіх надходжень, а оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,8 %. Також серед лідерів державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування, фінансова та страхова діяльність.

Яке зростання сплати податків у галузях?

“Маємо також значне зростання сплати податків у таких галузях порівняно з минулим роком”, – зазначила Карнаух. Переробна промисловість – +29,4 % (+62 млрд грн), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – +27,8 % (+56,1 млрд грн). Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування дали +28,9 % (+41,4 млрд грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – +32,5 % (+22,6 млрд гривень).

Як війна впливає на економіку?

“Щоденні атаки ворога впливають на економіку. Попри ризики та складні умови роботи бізнес знаходить можливості функціонувати та сплачувати податки. Бо це про відповідальність та оборону країни”, – додала очільниця ДПС.

Нагадаємо: Податкова у вересні оновила план-графік перевірок компаній та підприємців. У 2025 році заплановано 4908 перевірок, що на 122 більше, ніж у попередньому варіанті графіка. Після запровадження мораторію лише за серпень кількість фактичних перевірок Державною податковою службою скоротилась майже на третину із збереженням якості їх результативності, повідомила в. о. голови ДПСУ Леся Карнаух.

У серпні загальна сума виторгів, проведених через РРО/ПРРО, склала 506,3 млрд грн. Це на 112,1 млрд грн або на 28,4% більше, ніж у січні цього року.

Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило зміни до порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Національне агентство з питань запобігання корупції у вересні 2025 року завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення були виявлені у кожній з перевірених у вересні декларацій.

Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави.

У разі, якщо держава знову запровадить підвищену ставку податку на прибуток для банківських установ у розмірі 50% з 2026 року, то в окремих державних банків може виникнути потреба у докапіталізації. Про це Національний банк України повідомив у відповідь на запит.

Національний банк зазначив: “Це рішення дійсно може спричинити негативний вплив на ліквідність сектора через потребу відволікти для сплати податку значного запасу коштів. Також виникає ризик невиконання низкою банків, в тому числі й державними, програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2025 року та регуляторних вимог в межах інтеграції з ЄС, що може призвести до потреби докапіталізації окремих держустанов коштом платників податків”.

Підвищений податок банки сплачували вже двічі: у 2023 році (77 млрд грн) та 2024 році (96 млрд грн), забезпечивши третину податкових надходжень держави, зазначають в НБУ. “Зараз взагалі вважаємо цю ініціативу небезпечною, такою що підриває довіру до податкової системи та матиме серйозні наслідки не лише для банків”.

Крім цього, Нацбанк звертає увагу на те, що повторне застосування підвищеної ставки податку на прибуток може дестимулювати банки працювати прозоро та спонукатиме їх до “податкового арбітражу”. При цьому, фіскальний ефект від такого кроку буде невеликим – 20 млрд грн (хоча у пояснювальній записці відповідного законопроєкту очікувані надходження оцінили у 30 млрд грн). Передусім тому, що більшість прибутків генерують саме державні банки, які у будь-якому разі переказують державі свій прибуток у вигляді дивідендів.

В НБУ також додають, що банки могли б забезпечити набагато більші відрахування у бюджет, вкладаючись в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Проте підвищена ставка податку на прибуток зриває ці плани. “Тому Національний банк ініціюватиме подальше обговорення цього питання на всіх рівнях, щоб не допустити повторення помилкових кроків”.

Зазначимо, що ставка податку на прибуток для банків становить 25% (проти 18% для всіх інших нефінансових компаній). У 2023 році держава, як екстраординарний захід, одноразово запровадила ще вищу ставку податку – 50%. Рішення ухвалили наприкінці року, тож фактично його запровадили “заднім числом”. У 2024 році ситуація повторилася: наприкінці року Рада ухвалила законопроєкт, яким знову підвищила ставку податку на прибуток до 50%. Нові правила також запрацювали ретроспективно.

У 2025 році ставка податку на прибуток для банків залишається у розмірі 25%. Водночас голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев зареєстрував законопроєкт, яким пропонує втретє запровадити підвищену ставку податку – з 2026 року. На відміну від попередніх таких випадків, цього разу рішення не будуть запроваджувати “заднім числом”. Водночас воно порушить принцип стабільності податкового законодавства, прописаний у Податковому кодексі: будь-які податкові зміни мають запроваджуватися не пізніше ніж за 6 місяців до моменту, коли вони набудуть чинності.