Українські виробники у 2025 році отримали доступ до ринків 11 нових експортних напрямків для поставок 17 різних груп агротоварів. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, передає Укрінформ.

Які товари експортуватимуть до нових країн?

Зокрема, до Албанії вітчизняні експортери зможуть постачати харчові яйця, до Євразійського економічного союзу – сировину нехарчових тварин для виробництва кормів, а до Грузії – композитні продукти, що містять м’ясо птиці та молочні інгредієнти, доведені до кулінарної готовності.

У Канаду вже дозволено постачання столових яєць та яблук. Ринок Китаю відкрився одразу для трьох позицій: морських ссавців, водних продуктів дикого вилову та гороху. До Кувейту Україна зможе експортувати перероблені харчові продукти, а до Малайзії – молочну продукцію та яєчні продукти.

Які ще країни відкрили свої ринки для України?

Молдова надала доступ для ринку молочної продукції, що не призначена для споживання людиною, а також для консервованих і перероблених кормів для домашніх тварин. Султанат Оман відкрив свій ринок для м’яса, субпродуктів та інших продуктів птахівництва. До Туреччини постачатимуть консервовані корми для домашніх тварин, а до Чилі – м’ясо-кісткове та пір’яне борошно, а також деякі види тваринних жирів.

“Загалом очікуємо підписати ще три позиції до кінця року. Нагадаю, нещодавно українські виробники презентували в США понад два десятки позицій, зокрема снеки, вода, кондитерські вироби. Торік на американський ринок також вийшло українське вино, тож зараз ми також чекаємо позитивних зрушень”, – зауважив Ткачук.

Нагадаємо: Торік дозвіл на експорт продукції до Європейського Союзу отримали 22 українських виробники харчових продуктів. Зокрема, із них 12 – виробники м’яса птиці та продукції з нього, 3 – рибопереробні підприємства та 5 – молокопереробних.

Частка України в імпорті кукурудзи до Європейського Союзу знизилася до 17%, тоді як минулого року вона становила майже 50%. Затримка збиральної кампанії та стриманість виробників призводять до втрати основного ринку збуту. Про це повідомляє Latifundist.com.

Станом на 13 жовтня Європа імпортувала 4,3 млн тонн кукурудзи, з яких 2,4 млн тонн — бразильського походження, 900 тис. тонн — американського і 720 тис. тонн — українського. Збирання кукурудзи продовжується із затримкою. Станом на 16 жовтня намолочено 4,9 млн тонн проти 13,1 млн тонн минулого року на цю ж дату.

Який вплив на ціни має збирання кукурудзи?

“Зазвичай перші 10 млн тонн зібраної кукурудзи починали створювати тиск на ціни, що мали потенціал зниження ціни на 5-10%. Цього ж року вже 5 млн тонн кукурудзи, зібрані в середині жовтня, чинять тиск на ціни на тлі слабких експортних продажів і відвантажень”, — зазначають у компанії Spike Brokers.

Наприкінці минулого тижня кукурудза торгувалася в напрямку морських портів у діапазоні 203-204$/т з поставкою у жовтні-листопаді. Спотовий індекс ціни кукурудзи з поставкою протягом 30 днів залишився без змін порівняно з п’ятницею 10 жовтня — 204$/т.

Які альтернативи для української кукурудзи?

За даними брокерів, ринок західного кордону України залишається швидкою та ефективною альтернативою для задоволення попиту на італійському ринку. Поки в портах формуються суднові партії, українська кукурудза вже відвантажується потягами до Італії, де шлях займає до 5 днів проти 8-9 днів морем.

Ціни на кукурудзу на умовах FCA, завантажену у євровагон на угорському або словацькому кордоні, почали знижуватися та торгувалися в межах 182-183€/т з поставкою у листопаді.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що на тлі хаосу навколо імплементації закону щодо експорту сої та ріпаку відбулася координаційна нарада бізнесу та державних органів, за результатами якої стало зрозуміло, що швидких рішень поточних проблем не буде. Також раніше повідомлялося, що унаслідок літньої посухи урожайність пізніх культур в Україні суттєво поступається минулорічним результатам. У серпні 2025 року Україна експортувала 4,0 млн тонн продукції АПК, що на 15,6% більше аналогічного показника попереднього місяця.

Найбільший російський виробник титану “ВСМПО-Авісма” з 1 грудня 2023 року переведе частину своїх співробітників на 4-денний робочий тиждень, що означає режим неповної зайнятості. Про це повідомляє The Moscow Times.

Цей крок стосується тих, хто не задіяний у ключових виробничих процесах, в основному адміністративного персоналу. В “ВСМПО-Авісма” назвали цей крок “непростим”, але необхідним для збереження “операційної стабільності”. Компанія зазначила, що це дозволить утримати команду, підготуватися до відновлення ринку та запропонувати співробітникам додаткове навчання.

Які терміни нового режиму роботи?

Режим неповного робочого тижня діятиме до 31 травня 2026 року. Водночас компанія запевнила, що виконуватиме зобов’язання перед клієнтами та партнерами, “зберігаючи позиції лідера світового ринку титану”.

Яка ситуація на підприємстві?

У червні представники уряду Кремля цікавилися станом підприємства, а керівник держкорпорації “Ростєх” Сергій Чемезов визнавав, що завантаження виробництва впало. Він пояснив це, зокрема, замороженням спільного підприємства з Boeing.

“ВСМПО-Авісма” є найбільшим у світі виробником титану, який також забезпечує 90% випуску цього металу в Росії. Компанія має повний технологічний цикл: від переробки сировини до випуску готових виробів з високим ступенем механічної обробки.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про проблеми в інших галузях російської економіки. Зокрема, 4-денний робочий тиждень запровадили “Цемрос”, найбільший в Росії виробник цементу, Горьковський автозавод (ГАЗ), “Камаз” та “Автоваз”. Вимушені скорочення провели “Алроса”, головний в країні видобувач алмазів, і майже всі металургійні заводи.