Новий стандарт для сонячних панелей від канадських вчених

Канадські вчені представили новий стандарт для сонячних панелей, які можуть живити техніку від світла звичайних ламп. Це рішення допоможе вирішити проблему утилізації токсичних батарейок і зробить розумні пристрої по-справжньому автономними.

Сьогодні у світі набирають популярності екосистеми розумного будинку, що складаються з безлічі датчиків, настінних дисплеїв і побутової смарт-електроніки. Однак багато таких гаджетів потребують одноразових батарей, які забруднюють природу. Технологія внутрішніх фотоелементів (IPV) покликана стати новим джерелом живлення, але її розвиток заважала одна серйозна перешкода, як зазначає Tech Xplore.

Які проблеми виникають при використанні IPV?

На відміну від вуличних сонячних панелей, які тестуються при яскравому і стабільному сонячному світлі, кімнатні варіанти працюють в абсолютно інших умовах. Освітлення в приміщенні постійно змінюється: воно може бути розсіяним, різної яскравості та колірної температури. Через це досі не існувало єдиного стандарту для вимірювання ефективності IPV, а результати тестів у різних лабораторіях сильно відрізнялися.

Яке рішення запропонували вчені?

Експерти з Університету Саймона Фрейзера (SFU) розробили інноваційну систему стандартизації панелей. Набір протоколів і рекомендацій дозволить надійно вимірювати ефективність IPV навіть за розсіяного світла. У цьому допоможе універсальна еталонна комірка, яку тестують у різних умовах освітлення в різних лабораторіях, забезпечуючи порівнянність результатів.

Тепер у розробників є чіткий і надійний інструмент для тестування і поліпшення своїх продуктів, що має значно прискорити прогрес у галузі внутрішніх панелей.

У майбутньому такі установки зможуть живити величезну кількість малопотужних пристроїв у будинках і офісах: датчики диму, пульти, розумні замки, електронні цінники в магазинах і багато іншого. Це не тільки позбавить людей необхідності постійно міняти батарейки, а й зробить міста більш “розумними” та екологічними.

Раніше повідомлялося, що новий матеріал для сонячних панелей може перевернути енергетику, але є нюанси. Дослідники і стартапи по всьому світу заговорили про великі зміни в сонячній енергетиці, зокрема про перовскіт — матеріал, здатний зробити панелі вдвічі ефективнішими і дешевшими. Однак поки складно сказати, як він покаже себе на практиці.

Діамант у протезі: історія, що вразила світ

Що сталося з Слейтером Джонсом?

Американський дизайнер ювелірних виробів Слейтер Джонс став вірусним у мережі після того, як шокував користувачів своїм унікальним протезом: у його очну ямку вбудовано діамант вартістю 2 мільйони доларів. Про це повідомляє Радіо МАКСИМУМ з посиланням на Lad bible.

Чому Джонс обрав діамант?

Коли 23-річний уродженець Алабами втратив праве око, він вирішив не обмежуватися звичайним протезом. Джонс, який працює з коштовностями, об’єднався з експертом Джоном Іммом і вживив собі в очну ямку діамант вагою 2 карати. Лікар Джон Ім пояснив вибір розміру: “Це штучне око найцінніше з точки зору матеріалів. Це діамант вагою 2 карати. Чому б не трикаратний, спитаєте ви? Ну, він би не підійшов”.

Яка історія Слейтера Джонса?

Слейтер Джонс почав втрачати зір на правому оці у віці 17 років через токсоплазмоз — інфекцію, яка спричинила серйозні ускладнення. Після кількох невдалих операцій, коли стало зрозуміло, що зір не врятувати, він вирішив зробити протез із дорогоцінним каменем. “Я втратив око, але воно принесло нове світло в моє життя”, — прокоментував він.

Протез миттєво став вірусним, а користувачі соцмереж порівняли його із лиходіями з фільмів про Джеймса Бонда: “Брате, ти схожий на лиходія з часів Джеймса Бонда”, — написав один із коментаторів. Хоча більшість була вражена двокаратним блиском, дехто висловив занепокоєння щодо безпеки, пов’язаної з носінням настільки дорогої прикраси на публіці.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

В Україні встановлять нові укриття в морських портах

В українських морських портах діє 30 стаціонарних укриттів і 21 мобільна захисна споруда, до кінця року планується встановлення ще 28 укриттів. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

«Ми розбудовуємо мережу укриттів у морських портах, щоб кожен працівник мав захист під час тривоги. Уже зараз діє 30 стаціонарних укриттів і 21 мобільна захисна споруда, до кінця року плануємо облаштувати ще 28», – зазначив заступник Міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.

Які заходи безпеки вживаються?

Чиновник відвідав порти на Півдні України, Українське Дунайське пароплавство та провів робочі наради щодо безпеки працівників і захисту критичної інфраструктури. Окрему увагу під час поїздки приділили безпековому аспекту перевалки у портах різних видів вантажів, зокрема – небезпечних.

Відомство нагадує, що попередньо спільним наказом Командування ВМС та Одеської ОВА були заборонені перевалка, зберігання і транспортування у портах вибухонебезпечних речовин, зокрема аміаку, аміачної селітри та аміаковмісних речовин.

Яка ситуація з перевалкою вантажів?

«Мінрозвитку займає конструктивну позицію та залишається залученим до процесу вироблення збалансованих рішень, що поєднують безпекові вимоги, потреби українських аграріїв і стабільну роботу морських портів», – йдеться у повідомленні.

Вже напрацьовані відповідні пропозиції та ініціативи, які передали до відповідальних органів для врахування під час ухвалення рішень. «Ми проаналізували готовність портів до таких операцій. Наша позиція — потрібно локалізувати перевалку зазначених вантажів на безпечній відстані від густонаселених районів», – зазначив Андрій Кашуба.

Важливо, щоб перевалка здійснювалася лише з дотриманням усіх вимог безпеки, без накопичення вантажів у портах і переважно у світлу пору доби», – наголосив він.

«Українські порти продовжують працювати навіть у найскладніших умовах війни. Через морський коридор вже пройшло понад 150 мільйонів тонн вантажів, із них понад 90 мільйонів тонн зерна доставлено у 55 країн світу», – нагадали у міністерстві.

Нагадаємо, вночі 22 жовтня російська армія атакувала Ізмаїльський порт. Унаслідок атаки ударними безпілотниками пошкоджено термінали та об’єкти портової інфраструктури. На щастя, без жертв і постраждалих.

Раніше у Чорноморському порту встановили перші три мобільні захисні споруди в рамках реалізації програми з встановлення 38 модульних укриттів ДП «АМПУ». До кінця року тут планують встановити ще сім.

Повідомлялося, що до кінця року ДП «Адміністрація морських портів України» встановить 38 додаткових мобільних укриттів у портах Великої Одеси, портах Дунаю та Миколаївського регіону.

Енергоатом замовив гусеничний кран за 79,65 млн грн

15 жовтня АТ “НАЕК “Енергоатом” за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ з ІІ “Юромаш” на постачання гусеничного крана вартістю 79,65 млн грн. Про це повідомляється в системі “Прозорро”.

Коли буде поставлено новий кран?

Новий гусеничний кран ХCMG XLC350, виробництва компанії ХСМG Construction Machinery Co., Ltd. (Китай), буде доставлений до Нетішина Хмельницької області не раніше 2024 року, а завершення постачання заплановано до літа 2026 року. Оплата за товар буде здійснена протягом пів року після його поставки, а гарантія на кран становитиме два роки.

Які технічні характеристики крана?

Кран XLC350 має вантажопідйомність 350 тонн, дизельний двигун потужністю 247 кВт, основну решітчасту стрілу довжиною 60 м, подовжувач стріли зі змінним вильотом та функцією регулювання діапазону нахилу до 64 м. Виліт загальної стріли зі змінним вильотом становить 24 м, а висота підйому вантажу по гаку загальної стріли досягає 116 м. Ця модель активно використовується в енергетиці, металургії, хімічній промисловості, а також у будівництві мостів і метрополітену.

Дорожчим конкурентом на тендері було ТОВ “Коммаш Груп” Івети Жили, яке пропонувало інший кран SANY SCC3500A-6 виробництва компанії Zhejiang SANY Equipment Co., Ltd. (Китай).

Засновницею столичної фірми “Юромаш” є киянка Ганна Покотило, а директором – Ян Герцог. Вони разом з Іриною Дорощук і Дмитром Кукарєкіним володіють ТОВ “Аргепо”, яким керує Сергій Коляденко. Останній володіє ТОВ “Голекс” разом із Геворком Бабаяном.

Нагадаємо, що “Енергоатом” 2 жовтня за результатами тендеру замовило ПП “Тех-Маш” ремонт баштового крана за 260,13 млн грн.

Китай запустив новий безпілотник-невидимку GJ-X

У Китаї здійснив перший політ новий безпілотник-невидимка, відомий під неофіційною назвою GJ-X. Припускають, що це бомбардувальник, оскільки його дизайн дуже схожий на аналогічні американські розробки.

Великий літальний апарат типу “літаюче крило” днями з’явився у мережі в роликах, що демонструють його польоти. Військові експерти порівняли новий безпілотник із супутниковими знімками, зробленими в серпні над авіабазою Малан у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю, і дійшли висновку, що зображення збігаються.

Чим відрізняється GJ-X від інших безпілотників?

З урахуванням того, що розмах крил безпілотника, поміченого над Малан, становить приблизно 42 метри, мова може йти про бомбардувальник нового покоління, який можна порівняти з американським B-21 Raider, що все ще перебуває в розробці. Якщо інформація підтвердиться, це буде перший випадок китайських польових випробувань БПЛА з міжконтинентальним стратегічним потенціалом.

Які особливості конструкції GJ-X?

Фахівці відзначають велику схожість між GJ-X і B-21 Raider. Обидва літальні апарати мають вигнуту форму крила, що нагадує повітряного змія. Така конструкція допомагає уникати виявлення радарами і перелітати на великі відстані.

Як зазначає видання, GJ-X — це лише один із кількох амбітних проєктів, що стосуються китайських розробок БПЛА. Раніше стало відомо, що найменший FPV-дрон у світі літає всередині пачки чипсів, відстань між осями його моторів становить лише 22 мм, що втричі менше за попередній рекорд.