Протягом наступного року уряд має намір напрацювати стабільний механізм фінансування залізниці з державного бюджету. Про це повідомляє ЦТС.

Які фінансові ресурси отримає Укрзалізниця?

У 2025 році на підтримку фінансової стабільності “Укрзалізниці” Кабінет міністрів уже виділив 4 млрд гривень. І додатково планується виділити ще 8 млрд гривень, – зазначив заступник міністра фінансів Олександр Кава. Підтримка “Укрзалізниці” складається не лише з покриття збитків від пасажирських перевезень, але також включає розвиток залізничної інфраструктури.

Проект із будівництва євроколії на ділянці Чоп-Ужгород та її електрифікації на 50% фінансується за рахунок коштів гранту ЄС в межах Connecting Europe Facility, а також з державного бюджету і кредитів Європейського інвестиційного банку. Завдяки реалізації цього проекту вже з 12 вересня на щоденній базі експлуатуються пасажирські поїзди, які йдуть євроколією з Ужгорода в Братиславу, Відень та Будапешт.

Які плани на майбутнє?

У новому розкладі руху, який буде введено в грудні, заплановане розширення мережі поїздок із Ужгорода, повідомив Кава. Однак, за словами заступника міністра фінансів, цього замало для стабільного функціонування та розвитку залізничної галузі.

Наступного року уряд планує продовжити реалізацію проектів із розвитку євроколії, зокрема завершити електрифікацію ділянки Чоп-Ужгород, щоб європейські локомотиви могли доїжджати на електротязі до Ужгорода. У планах – старт будівництва євроколії у Львові на ділянці Мостиська – Львів.

Які результати перевезень Укрзалізниці?

У першому півріччі 2025 року Укрзалізниця перевезла 79,6 млн тонн вантажів — це на 11,8% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна. Гендиректор компанії Олександр Перцовський зазначив, що з такою динамікою за рік буде перевезено лише половину від обсягів довоєнного 2021 року.

АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад. Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” перебуває в процесі аналізу можливих комплексних рішень щодо єврооблігацій та покращення ліквідності.

У липні 2026 року товариство має виплатити значну частину заборгованості по єврооблігаціях, що в сукупності з необхідністю подальшого забезпечення фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат для безперебійних залізничних перевезень та післявоєнного відновлення.

Раніше повідомлялося, що Україна збирається закупити 20 швидкісних електропоїздів корейського виробництва. Вагоноремонтні підприємства “Укрзалізниці” очікують, що цей рік закінчать зі збитками у 600 мільйонів гривень через падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку.

Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 2025 рік з 2,1% до 1,9%, а на 2026 рік – з 2,3% до 2%. Про це йдеться у пресрелізі НБУ.

Які фактори вплинули на прогноз?

У третьому кварталі 2025 року зростання економіки, за оцінками НБУ, пожвавилося завдяки активізації жнив ранніх культур, стійкому споживчому попиту та покращенню ситуації в енергосекторі, яка зберігалася до кінця вересня. Очікуване збільшення бюджетних стимулів наприкінці року підтримає подальше відновлення.

Які ризики залишаються?

Проте, як зазначили в Нацбанку, енергодефіцит, зумовлений останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, разом зі збереженням дефіциту робочої сили суттєво обмежуватимуть ділову активність. З огляду на це НБУ переглянув прогноз зростання економіки у 2025 році до 1,9%.

У наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс, прогнозує регулятор. Зазначається, що позитивний вплив на інвестиційну активність матиме також подальша євроінтеграція України та поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування, що, зокрема, відображатиметься у стабілізації ситуації в енергосекторі та розвороті негативної міграційної динаміки.

Ураховуючи зазначені чинники, НБУ прогнозує зростання реального ВВП України на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.

Нагадаємо, що Світовий банк знизив прогноз зростання ВВП України у 2026 році на понад 3%. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України на 2025 рік з 3,3% до 2,5%, і залишив незмінним прогноз на 2026 рік на рівні 5,0% за умови закінчення війни Росії проти України. Станом на 10 жовтня Міністерство економіки прогнозувало зростання ВВП України у 2026 році на рівні 2,5%.

Посилення митних перевірок на кордоні Росії з Казахстаном призвело до величезних черг з фур. Затримки впливають на терміни поставок та вартість товарів, і найближчим часом це може позначитися на їх ціні.

На кордоні накопичилося близько 10 тисяч транспортних засобів, а пропускна здатність пунктів огляду – близько 100 машин на добу. Інфраструктура не розрахована на таку кількість транспортних засобів, що очікують на огляд. Усі найближчі парковки і навіть узбіччя зайняті вантажівками.

Чому посилили контроль на кордоні?

“Транзитний контроль на російсько-казахстанському кордоні одночасно посилили обидві сторони. Перевіряють до 99% вантажівок, що прямують до Росії. Основна група ризику – вантажі з електронікою та санкційною продукцією, товари подвійного призначення та брендові вироби”, – йдеться у публікації.

Посилення контролю з боку Казахстану логістичні компанії відчули ще наприкінці весни. Тоді перетин пунктів огляду міг тривати до трьох діб. Затримки на російському кордоні пов’язують з боротьбою з сірим імпортом, нелегальним ввезенням товарів. У жовтні перетин кордону з Росії до Казахстану міг тривати до тижня.

Які наслідки для бізнесу?

Затримки впливають на терміни поставок та вартість товарів: логістичні ланцюги подовжуються, зростають складські та транспортні витрати. Це найближчим часом може позначитися на ціні виробів, запевнили учасники ринку.

“Посилення контролю за ввезенням товарів – не тимчасова проблема, а стійка тенденція”, – зазначили у одній з логістичних компаній. “Обхідних маршрутів для вантажів через інші переходи немає: посилення контролю має системний характер на всіх сухопутних переходах, включаючи Забайкальськ і Примор’я. Контроль посилюватиметься, а ‘сірі’ схеми стануть більш ризикованими”, – пояснили виданню.

У компаніях нарікають на збільшення термінів та логістичну невизначеність, особливо для продавців маркетплейсів, які ввозять товари з Китаю. Офіційне ввезення збільшує собівартість товарів вдвічі, кажуть бізнесмени. Між тим, перевізники також “забивають” додаткові витрати у вартість нових відправлень, що теж так чи інакше позначиться на остаточній ціні, прогнозує ринок.

Нагадаємо: раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що російські митні органи отримали вказівку компенсувати дефіцит бюджету за рахунок штрафів із дрібних постачальників китайських товарів. Це призвело до багатокілометрових черг вантажівок на кордонах із Китаєм та Казахстаном.

Обмеження Росії на транзит товарів подвійного призначення спричинили різке зниження вантажопотоку з Китаю до Європи залізницею. Раніше Служба зовнішньої розвідки України також повідомила, що Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями.

Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії. Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту. Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви.

Економіка Росії має серйозні проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.