Уряд України виділив додаткові 2,5 млрд грн на житлові сертифікати в рамках програми єВідновлення. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

За її словами, ще понад 1600 родин, які втратили свої домівки внаслідок збройної агресії Росії, зможуть придбати нове житло. Сума, яку отримує кожна родина, розраховується індивідуально. Вона також зазначила, що програмою вже скористались 143 тисячі сімей, а держава виплатила понад 50 млрд грн.

Як подати заявку на програму?

Подавати заявки на отримання житлових сертифікатів можна через Дію, у ЦНАПі або у нотаріуса. “Тепер для підтвердження руйнувань вистачить одного загального фото, а геолокація може бути з похибкою до 10 м. Також дозволяємо використовувати як підтвердження космічні знімки та дані підрозділів Сил оборони для місць, куди не можуть дістатися комісії”, – інформує Свириденко.

Податися на програму єВідновлення можна тут.

Яка статистика програми?

Нагадаємо, станом на 22 вересня за програмою єВідновлення компенсації отримали 134 771 українська родина на загальну суму 45,3 мільярда гривень.

Росія і Північна Корея підійшли до фінальної стадії будівництва першого автомобільного мосту між двома країнами. Як повідомляє Радіо Свобода, останні супутникові знімки, зроблені 27 вересня, показують, що з північнокорейської сторони частково побудовані вже два прольоти нового мосту через річку Туманна.

З російської сторони активно розвивається логістична інфраструктура, в тому числі передбачено будівництво вертолітного майданчика. Міст, будівництво якого розпочалося у квітні 2025 року, буде розташовано неподалік від діючого залізничного мосту, по якому курсують пасажирські поїзди.

Які перспективи нового мосту?

Очікується, що новий міст значно збільшить обсяги торгівлі між Росією та Північною Кореєю. Завершення будівництва автомобільного мосту заплановано на 2026 рік.

Що ще відбувається в Північній Кореї?

Нагадаємо, що Північна Корея також розпочала будівництво нового військового заводу. Експерти вважають, що продукція цього заводу призначена для підтримки армії Росії у війні проти України.

Іспанський футбольний клуб Barcelona підписав спонсорську угоду до 2027 року із сервісом з пошуку таксі Uber. Про це 22 жовтня повідомила пресслужба каталонців.

Які ініціативи передбачає угода?

Партнерство включає рекламні та іміджеві ініціативи. У рамках угоди сторони запустять обмежену серію з 30 електромобілів Cupra Tavascan у кольорах клубу, які можна буде викликати через застосунок Uber. “Партнерство має на меті поліпшити мобільність уболівальників та управління трафіком навколо нового стадіону Spotify Camp Nou та простору Espai Barça“, – йдеться у заяві клубу.

Які фінансові вигоди отримає клуб?

Рекламні матеріали Uber з’являться на стадіоні Spotify Camp Nou та навколо нього. Платформа також отримує можливість використання іміджевих прав футболістів та доступ до гостьових зон під час матчів. За даними Mundo Deportivo, за новою трирічною угодою Barcelona заробить 3 млн євро.

Співпраця з Uber є частиною масштабної стратегії Barcelona зі зміцнення комерційного напряму. 17 жовтня клуб оголосив про продовження спонсорської угоди зі Spotify до 2030 року – за нею Barcelona заробить близько 460 млн євро. Також цьогоріч клуб продовжив контракт із Nike на 120 млн євро на рік. Крім цього, у 2025 році Barcelona уклала угоди з урядом ДР Конго на 11 млн євро на рік та китайським виробником побутової техніки Midea на 12 млн євро на рік. За підсумками попереднього сезону комерційні угоди принесли клубу рекордні 259 млн євро.

Нагадаємо: У березні 2022 року ФК Barcelona офіційно оголосив про початок співпраці із стримінговим сервісом Spotify.

Національний банк України ухвалив рішення залишити облікову ставку на рівні 15,5% попри очікування аналітиків на початок пом’якшення монетарної політики. Відповідне рішення ухвалило правління НБУ під час засідання з питань монетарної політики 23 жовтня.

“Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися. За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови”, – йдеться у пресрелізі регулятора.

Чому НБУ не знизив облікову ставку?

В НБУ зазначають, що інфляція дійсно почала знижуватися, проте передусім завдяки більшій пропозиції овочів, врожай яких збільшився порівняно з попереднім роком. Натомість базова інфляція (яка виключає високоволатильні позиції, такі як продукти харчування чи пальне) знижувалася повільніше.

“Фундаментальний ціновий тиск залишався стійким, зокрема через збереження високих витрат бізнесу на оплату праці та енергоресурси. У результаті темпи зростання цін на низку компонентів базової інфляції знижувалися повільно (оброблені продукти харчування) або не знижувалися взагалі (послуги)”, – додають в НБУ.

Які наслідки рішення НБУ?

Там також вказують на вплив ситуації в енергосистемі на динаміку цін та, відповідно, – рішення щодо облікової ставки. “Сповільнення інфляції стримуватимуть додаткові витрати підприємств на забезпечення безперебійної роботи в умовах енергодефіциту та високі темпи підвищення адміністративно регульованих цін”, – йдеться у повідомленні Нацбанку.

Цікаво, що напередодні засідання НБУ більшість аналітиків та економічних журналістів очікували, що регулятор розпочне пом’якшення монетарної політики та знизить облікову ставку до 15%.

Облікова ставка НБУ впливає на рівень ставок в економіці: чим вищою вона є, тим вищими стають ставки за кредитами та депозитами. Зокрема, від облікової ставки залежить розмір ставки за депозитними сертифікатами (у які можуть вкладатися банки) та кредитами рефінансування. Підвищуючи облікову ставку, НБУ заохочує економічних агентів більше відкладати коштів та менше їх витрачати, зокрема брати кредити. Це сповільнює темпи обертання грошової маси та призводить до зниження цін.

Під час попереднього засідання з питань монетарної політики НБУ залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних.

Верховна Рада підтримала законопроєкт №14023 про скасування актів виконаних робіт у першому читанні. Про це повідомили голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та нардеп Ярослав Железняк.

Мета ініціативи – надати підприємствам право передбачати у договорі спрощений порядок оформлення первинних документів з надання послуг. Зокрема, законопроєктом пропонується дозволити складати акт наданих послуг без зазначення посади, прізвища та/або підпису замовника, якщо:

• це передбачено договором;
• послуги оплачені у повному обсязі в безготівковій формі;

Водночас зміни не застосовуватимуться до послуг, оплачених за рахунок бюджетних коштів – для них залишаються чинні вимоги.

За словами Гетманцева, законопроєкт підготовлено на запит бізнесу, аби спростити процес документообігу.

Які рекомендації дав парламентський комітет?

Нагадаємо: У кінці вересня парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт про скасування актів виконаних робіт для бізнесу.