Остаточне рішення щодо девальвації гривні залишається за Національним банком України. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу. Він підкреслив, що у фокусі співпраці з МВФ завжди були і залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.

“НБУ реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних навігаційних документів, які погодили в рамках діючої програми. Тож під час обговорень ми аналізуємо ефективність цих рішень. Однак ми розуміємо, як і наші партнери, що остаточне рішення, як і відповідальність, залишається за Нацбанком”, – зазначив Пишний.

Коли відбудуться дискусії щодо нової програми?

За його словами, в найближчі декілька тижнів відбудуться дискусії, які будуть присвячені обговоренню нової програми. “Натомість політика Нацбанку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність та стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – наголосив голова НБУ.

Який тиск відчуває НБУ з боку МВФ?

Нагадаємо: Напередодні Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомив, що НБУ зазнає тиску з боку Міжнародного валютного фонду щодо девальвації гривні.

Національний банк України продовжує очікувати, що у 2025 році кількість українців, які перебувають за кордоном, збільшиться на 200 тисяч осіб. Про це повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час пресбрифінгу 23 жовтня, відповідаючи на запитання журналістів.

«Звісно, частина з них – молоді люди віком 18-22 роки. Але цей фактор не призведе до суттєвої зміни наявної робочої сили», – зазначив Ніколаєнко, додавши, що відповідно не відбудеться суттєвих негативних змін на ринку праці.

Які наслідки матиме виїзд молоді?

Нагадаємо, раніше, наприкінці липня, Національний банк очікував, що чистий відплив мігрантів з України становитиме близько 200 тисяч у 2025 році. Станом на початок жовтня, 41% роботодавців в Україні відчули вплив на заповнення вакансій через рішення щодо дозволу чоловікам 18-22 років безперешкодно перетинати кордон.

Євросоюз активно працює над отриманням більших повноважень для огляду танкерів “тіньового флоту”, проте підготовлений проект декларації не зможе суттєво вплинути на транспортування російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Про це повідомляє Lloyd’s List.

Високий представник ЄС Кая Каллас зазначила, що міністри ЄС обговорили більш рішучу відповідь, включаючи розширення повноважень для огляду суден “тіньового флоту”. Дипломати ЄС вже розпочали переговори з іншими організаціями щодо проекту декларації, яка має на меті зміцнити Міжнародний трибунал з морського права.

Які нові можливості відкриває декларація?

Ця декларація надасть державам-членам підстави для огляду суден тіньового флоту. Документ пропонує укладення двосторонніх угод з державами прапора, що дозволить державам-членам оглядати та інспектувати судна в межах Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права. Проте, як зазначає Lloyd’s List, навіть якщо інспектори піднімуться на борт, їм все ще потрібна юридична підстава для подальших дій.

Які ризики пов’язані з новими угодами?

Експерти попереджають, що відсутність законних підстав для дій може призвести до звинувачень у перешкоджанні свободі судноплавства, що створює небезпечний прецедент. Якщо буде укладена така двостороння угода, держави-члени зможуть діяти у разі виявлення недоліків, але не виключно на основі примусового виконання санкцій, якщо країна прапора не є стороною санкцій.

Навіть якщо ЄС укладе угоди з найбільш популярними державами прапора, судна, що підпадають під санкції, вже змінюють прапори “безпрецедентними темпами”. Це означає, що навіть укладення угоди з одним реєстром не завадить судну просто перейти під прапор країни, з якою ЄС не має угоди.

Крім того, потенційна тактика затримання танкерів тіньового флоту може призвести до позовів з боку Росії до Міжнародного трибуналу з морського права у разі помилок.

Нагадаємо, що вранці 23 жовтня Євросоюз остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії. “Енергетичний” блок пакета санкцій передбачає заборону імпорту російського СПГ через 6 місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових контрактів, що синхронізовано з планом Єврокомісії RePowerEU.

Також посилюється заборона співпраці з “двома нафтовими гігантами Росії” та вводяться санкції проти ще 117 танкерів “тіньового флоту”, що збільшує загальну чисельність підсанкційних суден до 558. Раніше повідомлялося, що Євросоюз планує внести до санкційного списку три фірми, які видали фальшиві документи про прапор певної країни низці танкерів “тіньового флоту” РФ.

За українськими даними, Росія має у розпорядженні більш ніж 500 танкерів “тіньового флоту”, які ходять під прапорами інших держав.