Бельгія заблокувала надання Україні “репараційного кредиту” на суму 140 мільярдів євро, який планувалося профінансувати за рахунок прибутків від заморожених російських активів. Лідери ЄС відклали розгляд питання до грудня, зруйнувавши надії українського уряду отримати кошти на початку 2026 року.

Чому Бельгія виступила проти?

Лідери 26 країн ЄС (Угорщина утрималася) попросили Європейську комісію “якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки фінансових потреб України”, але формально не підтримали надання кредиту під заставу знерухомлених російських активів. На саміті в Брюсселі пропозиція щодо використання прибутків від заморожених активів РФ (близько 190 мільярдів євро) для фінансування масштабного кредиту Україні наразилася на опір з боку Бельгії. Оскільки переважна більшість цих активів зберігається в центральному депозитарії Euroclear, розташованому в Брюсселі, Бельгія побоюється стати головною мішенню для юридичних позовів та фінансових контрзаходів з боку Росії.

“Ми ухвалили ключове політичне рішення забезпечити повну фінансову підтримку України для покриття її потреб у 2026 та 2027 роках”, – заявив президент Європейської Ради Антоніу Кошта, відзначивши при цьому наявність “технічних питань”, які ще потребують вирішення.

Які ризики бачить Бельгія?

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер зазначив, що його країні потрібна абсолютна ясність щодо правової основи такого кроку та потенційних ризиків для євро, а також гарантії від інших країн, що гроші можуть бути повернуті за необхідності. “Правова основа – це не розкіш”, – підкреслив він.

Президент Франції Еммануель Макрон зазначив, що кредит “залишається головним механізмом” підтримки України, попри тимчасову невдачу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, хоч і підтримав надання кредиту, визнав, що Бельгія порушила “деякі дуже серйозні питання”, які потребують вирішення.

Відсутність рішення ставить під загрозу плани фінансування оборонних та бюджетних потреб України. Президент Володимир Зеленський, який був присутній на саміті, наголосив на критичній важливості отримання фінансування саме на початку 2026 року. “Нам потрібні гроші у 2026 році, і краще, щоб вони були на самому початку року, але я не знаю, чи це можливо”, – сказав він.

Тепер лідери ЄС планують повернутися до цього питання на своєму наступному саміті 18 грудня.

Що таке “репараційний кредит”?

Ідея “репараційного кредиту” полягає в тому, щоб не конфіскувати заморожені активи РФ напряму, що є юридично складним процесом, а використати їх як заставу. Передбачається, що майбутні прибутки, які генерують ці активи (наприклад, відсотки), будуть спрямовані на погашення кредиту, наданого Україні вже зараз. Це дозволило б Києву отримати значну суму коштів на нагальні потреби, не чекаючи завершення війни та повноцінних репарацій від Росії.

Яка історія питання?

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що Європейський Союз взяв на себе зобов’язання надавати фінансову допомогу Україні до 2027 року включно та підтвердив політичну волю для використання заморожених російських активів на користь України. Як повідомлялося, лідери ЄС 23 жовтня затвердили висновки стосовно України, у яких підтверджується відданість Євросоюзу забезпеченню фінансових та військових потреб України у 2026-27 роках: за документ проголосували 26 держав ЄС з 27. Угорщина традиційно не підтримала подібний документ.

Після масованих обстрілів з боку РФ АТ ‘Укрзалізниця’ змінює частину своїх маршрутів. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Які зміни відбулися на маршрутах?

На Кіровоградщині у результаті обстрілу вночі була пошкоджена залізнична інфраструктура. Затримки на знеструмленій ділянці торкнулися 4 поїздів через рух під резервними тепловозами:

• 51/52 Одеса — Запоріжжя
• 127/128 Львів — Запоріжжя
• 7/8 Харків — Одеса
• 53/54 Дніпро — Одеса

Середній час затримки – більше 2 годин.

Як вплинули обстріли на рух поїздів?

На Харківщині через обмеження в русі, спричинені обстрілами, до Лозової потяги рухаються зміненим маршрутом із затримками, застосовується комбінована логістика. Так, вночі автобусним сполученням за допомоги місцевої влади на Харківщині доправили пасажирів поїзда №92/91 Краматорськ — Одеса — Краматорськ.

Змінив маршрут руху поїзд №103/104 Краматорськ — Львів. Попри затримку та обхідний шлях цим рейсом успішно проведена й планова цивільна евакуація з Лозової 19 маломобільних пасажирів, 2 котів та песика.

Надалі сьогодні об’їзним маршрутом через Мерефу із затримкою в районі 2 годин рухатимуться поїзди:

• №102 Херсон — Краматорськ
• №104 Львів — Краматорськ
• №712 Київ — Краматорськ

На Сумщині, зокрема, пасажирів потягу №787 Терещенська — Київ доправляємо автобусами до Конотопа, де організовано посадку до поїзда №779 Суми — Київ.