Під час саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN) в Малайзії FIFA та ASEAN підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку футболу в регіоні. Цей документ передбачає створення нового турніру – ASEAN Cup.

У турнірі візьмуть участь національні збірні всіх країн-членів ASEAN. Формат турніру ще не визначений до кінця, але у FIFA зазначають, що він буде натхненний Кубком арабських держав (FIFA Arab Cup), створеним у 2021 році.

Який формат матиме новий турнір?

Остаточно затвердити формат турніру мають спільно FIFA, Азійська конфедерація футболу, Федерація футболу ASEAN і національні федерації. “Формат турніру буде остаточно визначений у належний час”, – обіцяють у FIFA.

Які перспективи ASEAN Cup?

“Турнір буде чудовим доповненням до регіонального футбольного календаря. Завдяки ASEAN Cup ми об’єднуємо країни, і цей турнір буде величезним успіхом, оскільки сприятиме розвитку футболу в усій Південно-Східній Азії”, – заявив президент FIFA Джанні Інфантіно.

Членами Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN) є 11 країн: Бруней-Даруссалам, Камбоджа, Індонезія, Лаос, Малайзія, М’янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, Тимор-Лешті і В’єтнам.

Грецькі танкерні компанії, які, за оцінками Інституту Брукінгса, перевозять третину російської нафти, що йде на експорт із західних портів, почали відмовлятися від роботи з російськими нафтовиками через санкції адміністрації Дональда Трампа. Про це повідомляє російське видання The Moscow Times.

Чому грецькі судновласники скорочують обсяги перевезень?

Зазначається, що участь грецьких судновласників, які цього року щомісяця вивозили на експорт від 10 до 20 млн барелів російської нафти, наприкінці жовтня скоротилася до мінімуму. Нині перевезення сорту Urals здебільшого виконують танкери “тіньового флоту”.

Як змінилися фрахтові ставки?

Водночас фрахтові ставки помітно зросли після посилення санкційного режиму. Доставка однієї партії Urals із Приморська та Усть-Луги до індійських портів перевищила $8 млн проти $7 млн на початку місяця. Окремі перевізники підняли ціни до $10 млн за рейс, розповіли джерела Reuters.

Минулої середи президент США Дональд Трамп запровадив блокувальні санкції проти “Роснафти” і “Лукойлу” — двох найбільших нафтових компаній Росії, на які припадає половина видобутку в країні та кожен другий барель експорту. Одночасно Євросоюз у межах 19-го пакета санкцій додав до “чорних списків” ще 117 танкерів “тіньового флоту”, збільшивши їхню загальну кількість до 558.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Сполучені Штати запровадили санкції проти найбільших російських нафтових компаній “Роснефть” та “Лукойл”, а також їхніх дочірніх компаній. Євросоюз вранці 23 жовтня остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії за письмовою процедурою.

Упродовж 2025 року середня вартість найпопулярніших зарядних станцій на сайті Hotline знизилася на 14%, але у жовтні ціни зросли у середньому на 28%. Це підрахували в аналітичному відділі Forbes Ukraine.

Які моделі подорожчали найбільше?

Зокрема, модель Bluetti AC180P подорожчала на 61%, до $964, Bluetti AC70P на 53% – до $652, EcoFlow River 2 Mx на 26%, до $554. Серед генераторів найбільше зріс у ціні Champion CPG4000DHY-DF-EU на 99% до $994.

Що вплинуло на зростання цін?

Зазначається, що після нових обстрілів, коли попит знову зріс, ціни повернулися до закупівельного рівня та мінімальної маржі. Порівняно з вереснем подорожчання може здаватися різким, але попередні ціни були штучно заниженими й економічно нереалістичними, пише Forbes.

З огляду на сезонність, атаки на енергетичну інфраструктуру та дані держаналітики, взимку очікується чергове зростання попиту й цін на енергопристрої.

Нагадаємо: Після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури та віялових відключень світла, в Україні зріс попит на товари для автономного енергозабезпечення.

До схваленого урядом єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій включено 149 програм і проєктів загальною вартістю понад 269 млрд доларів. Про це повідомляє Міністерство фінансів за підсумками ста днів роботи уряду премʼєр-міністерки Юлії Свириденко.

«Схвалено Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій (ЄПП) — цифровий інструмент, що вперше об’єднує всі інвестиційні програми та проєкти держави, які потенційно можуть отримати фінансування з бюджету, міжнародної допомоги чи інших джерел», – йдеться у повідомленні.

«ЄПП включає 149 програм і проєктів загальною вартістю понад 269 млрд доларів США — це консолідований реєстр усіх ініціатив, які можуть реалізовуватись у перспективі. На основі цього портфеля до проєкту Державного бюджету-2026 включено 66 проєктів і програм на 109,3 млрд гривень», – зазначає міністерство.

Які зміни були внесені до портфеля?

Раніше стратегічна інвестиційна рада внесла зміни до Єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, який відображає ключові державні пріоритети і є дієвим інструментом залучення інвестицій у важливі сектори. Загалом до оновленого ЄПП було додатково включено 42 проєкти та 4 програми на загальну суму понад 1,1 трлн гривень.

Які плани на майбутнє?

Нагадаємо, що інвестиційні ради 19 регіонів схвалили середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на 2026-2028 роки і затверджують їх у місцевих державних адміністраціях. Мінрозвитку стало ініціатором найбільшої кількості інвестиційних програм та проєктів у Єдиному проєктному портфелі публічних інвестицій на 2026 рік.

Раніше бюджетний комітет ВР підтримав зміни до Бюджету-2025 в цілому. Цей бюджет додає ще 325 млрд гривень на оборону. За січень–вересень 2025 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 2,82 трлн гривень. Це на 473,5 млрд гривень (на 20,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Бюджетний комітет рекомендував до першого читання бюджет-2026 року, повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа. Комітет у форматі бюджетних висновків Верховної Ради пропонує уряду внести в проєкт держбюджету низку змін.

Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для фінансування боргів. Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд гривень – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.