З близько 1,6 тис. повідомлень про корупцію, які Національне агентство з питань запобігання корупції отримало від фізичних осіб, лише близько 20% із цих повідомлень стали основою для подальших заходів реагування. Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

НАЗК інформує, що з квітня по жовтень 2025 року опрацювало майже 2,9 тис. повідомлень про корупцію від громадян, правоохоронних та інших органів, адвокатів тощо. Із них – близько 1,6 тис. повідомлень від фізичних осіб. “На основі отриманих звернень фахівці НАЗК розпочали 220 повних перевірок декларацій, з яких уже завершено 56”, – говориться у повідомленні.

Які результати перевірок декларацій?

У 39 деклараціях виявлено ознаки недостовірної інформації, необґрунтованості активів та інші порушення вимог фінансового контролю. Із них 15 випадків передбачають кримінальну відповідальність, 23 — адміністративну, ще один — цивільну конфіскацію активів. У 16 деклараціях встановлено неточні відомості, а одна перевірка завершилася без виявлення порушень.

Що ще виявило НАЗК?

Крім того, 22 матеріали стали підґрунтям для проведення моніторингу способу життя. НАЗК повідомляє, що станом на початок жовтня на основі повідомлень громадян НАЗК провело 79 заходів моніторингу щодо конфлікту інтересів. За їх результатами внесено 12 приписів, складено 2 обґрунтовані висновки про встановлення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, ще один — про наявність ознак корупційного правопорушення, а також 1 протокол про адміністративне правопорушення.

Решта повідомлень не стали підставою для таких дій через низку причин. Так, питання, порушені у повідомленнях, були поза компетенцією НАЗК. Такі повідомлення можуть адресуватись правоохоронним органам з антикорупційною підслідністю: Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) чи органів Національної поліції України.

Частина повідомлень, які надійшли до НАЗК, були перенаправлені компетентним органам. Серед інших причин – у повідомленнях відсутні фактичні дані: вони містять загальні скарги, припущення, без конкретних фактів, які можна перевірити. Або ж повідомлення стосуються осіб, на яких не поширюється дія закону “Про запобігання корупції” — зокрема, працівників приватного сектору чи лікарів сімейної медицини.

Також причиною ставало те, що виявлені розбіжності у деклараціях, про які йшлося в повідомленнях, не перевищують порогового значення в 150 прожиткових мінімумів, що не дає підстав для кваліфікації порушення. Або ж повідомлення стосуються порушень декларування, строки давності для притягнення до відповідальності за якими вже спливли (поданих до 2023 року).

Нагадаємо: Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило зміни до порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У вересні Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 75 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення були виявлені у кожній з перевірених у вересні декларацій.

Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави. З початку року НАЗК провело 110 контролів щодо повноти заповнення декларацій публічних службовців і встановило у деклараціях недостовірні відомості на понад 180 млн грн.

Протягом останніх днів в Україні масово розсилають фейкові електронні листи під виглядом Державної податкової служби (ДПС). Про це йдеться у повідомленні ДПС.

Яка тема листа?

Тема листа – повідомлення про проведення “фінансової перевірки за фактом легалізації коштів” щодо певної організації. Наголошую! ДПС не має до цієї розсилки жодного стосунку, тому просимо всіх бути уважними, – цитують повідомлення в.о. голови ДПС Леся Карнаух.

Які ризики пов’язані з цими листами?

У повідомленні йдеться, що листи містять віруси. Відкриття прикріпленого файлу призводить до запуску програми, яка створює технічні можливості для прихованого доступу до персонального комп’ютера користувача. Повідомлення розсилаються з електронних скриньок, які жодним чином не пов’язані із Державною податковою службою України.

Нагадаємо: Шахраї, представившись співробітниками monobank, викрали у популярної блогерки Оксани Манекен більше шести мільйонів гривень.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну оборудку, організовану посадовцями Держспецзв’язку та представниками приватних компаній під час закупівель безпілотників для Сил оборони України. Про це повідомляє НАБУ.

За даними слідства, після ухвалення змін до Державного бюджету у 2023 році, Держспецзв’язку було виділено 30 млрд грн на закупівлю БпЛА. У керівника одного з департаментів відомства виник план розтрати частини цих коштів.

Яка схема була використана?

“Він передбачав постачання дронів за завищеними цінами наперед визначеними компаніями. Для їхньої перемоги на тендерах залучили підконтрольні фірми, що імітували конкуренцію, а також спотворені маркетингові дослідження”, – йдеться у повідомленні.

“Таким чином, у травні–вересні 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJI Mavic 3 та 1300 дронів Autel Evo Max 4T за цінами, що перевищували ринкові на 70–90%. Унаслідок цього державі завдано збитків на понад 90 млн грн”, – стверджує НАБУ.

Що далі з розслідуванням?

Ці кошти учасники схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній, зокрема за кордоном. “Завдяки своєчасним діям НАБУ та САП накладено арешт на понад 4 млн дол. США на рахунках компаній за кордоном та 17 млн грн в Україні”, – йдеться у повідомленні.

Двом посадовцям Держспецзв’язку та двом представникам приватних компаній повідомлено про підозру у розтраті коштів в особливо великих розмірах. Слідство триває, встановлюються інші ймовірні учасники оборудки.

Нагадаємо: Раніше детективи БЕБ у Київській області спільно з СБУ викрили посадовця військової частини та його спільників у заволодінні бюджетними коштами під час закупівлі дронів для потреб Збройних Сил України. Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону повідомила про підозру начальнику селищної військової адміністрації, який разом зі спільниками незаконно отримав від підлеглих 930 тисяч гривень.

Вищий антикорупційний суд заочно заарештував власницю компаній-постачальниць Міноборони. У 2023 році видання Zn.ua з посиланням на угоду Міністерства оборони про закупівлю харчів повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва. Міноборони назвало цю інформацію введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до СБУ. Згодом Державне бюро розслідувань повідомило, що заблокувало схему масштабного розкрадання продуктів харчування для військових.