Що нового в Єдиному проєктному портфелі?

До розширеного Єдиного проєктного портфелю держави додатково включено 11 проєктів у сфері транспорту, два проєкти та дві програми у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також одну програму у сфері житла. Про це інформує Міністерство розвитку громад та територій.

Йдеться про 11 проєктів у сфері транспорту на суму 387,8 млрд грн, 2 проєкти та 2 програми на 76,8 млрд грн у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також програму у сфері житла на 12,5 млрд грн. “Серед інших проєктів: 25 проєктів (660,06 млрд грн) у сфері енергетики, 3 проєкти (2,5 млрд грн) у сфері безпеки громадян, 1 програма (6 млрд грн) у сфері освіти і науки, а також 1 проєкт (0,4 млрд грн) у сфері правової системи”, – говориться у повідомленні.

Яка мета розширення портфеля?

Стратегічна інвестиційна рада ухвалила рішення про суттєве розширення Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) публічних інвестицій держави, яким визначено пріоритетні проєкти для фінансування з боку держави. До нього додатково включено 42 нові проєкти та 4 програми на загальну суму понад 1 100 млрд гривень.

“Кожен із доданих проєктів та програм — це крок до стійкого відновлення України. Для Мінрозвитку пріоритетним є комплексне відновлення, яке включає інвестиції у житло, транспортне сполучення та муніципальні послуги”, – зазначає Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Які переваги має Єдиний проєктний портфель?

Перевага Єдиного проєктного портфелю полягає в тому, що він дозволяє систематизувати інвестиції у відновлення на всіх рівнях: проєкти з місцевих портфелів можуть бути включені і ефективно інтегровані в програми держави. Єдиний проєктний портфель забезпечує відповідність проєктів пріоритетам відновлення держави та їх узгодженість із Середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій.

Він охоплює 12 ключових секторів, включаючи транспорт, енергетику, житло, муніципальну інфраструктуру, освіту та охорону здоров’я. Портфель складається з програм і окремих проєктів. Затверджені програми (наприклад, з комплексного відновлення населених пунктів) згодом наповнюватимуться пріоритетними проєктами, що надходитимуть із єдиних портфелів громад та регіонів.

Відомство нагадає, що 26 серпня 2025 року Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель, який об’єднав 89 інвестиційних проєктів і 60 державних програм вартістю 11 390 млрд грн.

Нагадаємо: Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що до схваленого урядом єдиного проєктного портфелю публічних інвестицій 149 програм і проєктів загальною вартістю понад 269 млрд дол. Раніше повідомлялося, що інвестиційні ради 19 регіонів схвалили середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на 2026-2028 роки і затверджують їх у місцевих державних адміністраціях.

Мінрозвитку стало ініціатором найбільшої кількості інвестиційних програм та проєктів у Єдиному проєктному портфелі публічних інвестицій на 2026 рік. Раніше бюджетний комітет ВР підтримав зміни до Бюджету-2025 в цілому. Цей бюджет додає ще 325 млрд грн на оборону. За січень–вересень 2025 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 2,82 трлн грн. Це на 473,5 млрд грн (на 20,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль поінформувала про процедуру оформлення відстрочки від мобілізації через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Про це вона розповіла в ефірі телемарафону.

Як знайти найближчий ЦНАП?

“В першу чергу потрібно знайти найближчий ЦНАП, прийти туди з пакетом документів відповідно до типу відстрочки. Також треба мати зареєстровану електронну пошту, на яку потім надійде відповідь за результатами розгляду цих документів”, – зазначила Коваль.

Хто приймає рішення про відстрочку?

Вона підкреслила, що ЦНАП відповідає тільки за прийняття документів, а рішення про надання чи ненадання відстрочки приймає територіальний центр комплектування (ТЦК). За її словами, ЦНАПи поки не мають доступу та функціоналу для прийняття заяв, до 1 листопада цим займаються ТЦК.

Нагадаємо, що Уряд ухвалив рішення, яке впроваджує автоматичне продовження відстрочок, цифровий формат оформлення та можливість подавати документи через ЦНАП. Зміни вступають в дію з 1 листопада.

За інформацією прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, згідно зі змінами, понад 600 тисяч українців отримають продовження відстрочок автоматично — без черг і бюрократії. 80% відстрочок можна буде оформити онлайн через Резерв+. Решта — через будь-який зручний ЦНАП. Електронний військово-обліковий документ з QR-кодом стане основним підтвердженням відстрочки. Жодних паперових довідок з мокрими печатками більше не потрібно.