Як чорна квасоля впливає на холестерин?

Чорна квасоля допомагає знизити рівень “поганого” холестерину в крові. Завдяки високому вмісту розчинних волокон і антиоксидантів, цей бобовий продукт може стати природним засобом профілактики серцево-судинних захворювань.

Чому чорна квасоля корисна?

Дослідження показують, що дієта з високим вмістом клітковини, особливо розчинної, може знизити загальний холестерин. Одна чашка вареної чорної квасолі містить 15 г клітковини, або близько 54% рекомендованої добової норми. Оскільки більшість людей не отримують достатньо клітковини, додавання чорної квасолі до раціону – це простий і зручний спосіб задовольнити потреби.

Чорна квасоля має дуже низький вміст загального жиру та не містить насичених жирів, що робить її чудовим вибором для здорового харчування для серця. Харчові звички з низьким вмістом насичених жирів пов’язані зі зниженим ризиком високого рівня холестерину та серцевих захворювань. Американська асоціація серця рекомендує обмежувати споживання насичених жирів до не більше 6% від загальної кількості калорій, особливо для людей із серцевими захворюваннями або високим рівнем холестерину.

Як додати чорну квасолю до свого раціону?

Чорна квасоля є також чудовим джерелом білка, забезпечуючи 15 г на чашку. Заміна тваринних білків рослинними може підтримувати здоровий рівень холестерину. Вона також містить резистентний крохмаль – тип пребіотика, пов’язаний зі зниженням рівня холестерину.

Окрім того, що чорна квасоля багата на поживні речовини, які підтримують здоровий рівень холестерину, вона зручна та універсальна. Незалежно від того, чи купуєте ви її сушеною, чи консервованою, її легко включити до будь-якого раціону. Консервовану квасолю потрібно просто відкрити, промити холодною водою, щоб зменшити вміст натрію, і додати до будь-якої страви.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Що відбувається з мозком після півночі?

Ніч здається часом спокою, але з погляду нейробіології – це період, коли наш мозок починає діяти за іншими законами. За словами дослідників Гарвардського університету, після опівночі активність нервових систем, що відповідають за самоконтроль і критичне мислення, знижується. Натомість посилюється реакція на негативні подразники, тривогу, страх і відчуття самотності. Людина, яка не спить у цей час, сприймає навколишній світ більш похмурим, ніж він є насправді. Саме тому вночі частіше виникають негативні думки, відчай і небезпечні імпульси – від переїдання до зловживання алкоголем або навіть саморуйнівних дій.

Теорія “Розум після півночі”

Група нейробіологів запропонувала гіпотезу під назвою Mind After Midnight (“Розум після півночі”). Вона пояснює, що людська поведінка підпорядкована природному 24-годинному ритму – циркадному циклу. Вдень наш мозок налаштований на активність, навчання, соціальні контакти. Уночі ж він переходить у стан відновлення. Коли людина порушує цей цикл – наприклад, працює до ранку або бореться з безсонням, – мозок опиняється у стані дисонансу. Нейромедіатори, що регулюють настрій і мотивацію, змінюють свою активність, а це підвищує сприйнятливість до ризиків і послаблює логічне мислення.

Чому ніч – час ризику?

Дослідження показують, що між північчю та шостою ранку ризик самогубства утричі вищий, ніж удень. У цей час також частішають випадки передозувань і вживання заборонених речовин. Автори теорії наводять два приклади. Перший – наркозалежна людина, яка вдень успішно контролює свою тягу, але вночі не витримує. Другий – студент, який через безсоння поступово втрачає надію та здатність раціонально мислити. Обидві ситуації показують, як “розум після півночі” може стати небезпечним.

Дослідники наголошують: “Мільйони людей не сплять посеред ночі, і є вагомі докази, що їхній мозок у цей час працює інакше. Ми повинні дослідити це питання глибше, адже воно безпосередньо впливає на здоров’я та безпеку людей”, – зазначає невролог з Гарварду Елізабет Клерман.

Недосипання порушує баланс між дофаміном, серотоніном і кортизолом – речовинами, що регулюють мотивацію, емоції та стрес. Науковці підкреслюють, що навіть кілька ночей поспіль без нормального сну можуть змінити сприйняття світу – він здається ворожим, а майбутнє безнадійним.

Що робити, якщо не спиться?

Експерти радять уникати роботи, емоційних рішень чи активного користування гаджетами після опівночі. Якщо безсоння стає регулярним, важливо звернутися до фахівця з медицини сну. Краща стратегія – дотримання стабільного графіка: лягати та вставати в один і той самий час навіть у вихідні.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.