За колишнього очільника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького внесли заставу у розмірі 13,7 мільйона гривень. Про це повідомляють джерела ЕП. За їхньою інформацією, Кудрицький ще не вийшов з СІЗО, але це має статися найближчим часом.

Яка причина обшуків у Кудрицького?

Нагадаємо: ДБР 21 жовтня прийшло з обшуками до колишнього керівника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького. ‘Хочу сказати, що жодних підозр мені не було вручено, просто був обшук’, – заявив Кудрицький.

У чому звинувачують Кудрицького?

За даними джерел УП у правоохоронних органах, слідчі дії проводили за підозрою у зловживанні службовим становищем та заволодінні коштами державної компанії. Слідство вважає, що Кудрицький і Гринкевич могли заволодіти коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще у 2018 році.

28 жовтня Державне бюро розслідувань затримало на Львівщині колишнього керівника ‘Укренерго’ Володимира Кудрицького. 29 жовтня Кудрицькому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 13,7 мільйона гривень.

Уряд України ухвалив рішення, яке дозволяє Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку та безпілотні системи, без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Які зміни були ухвалені?

Кабінет Міністрів України вніс зміни до пункту 9 “Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Згідно з новими правилами, Фонд розвитку інновацій зможе закуповувати спеціальні технології, включаючи розробки подвійного та військового призначення, без дотримання традиційних процедур закупівель.

Чому це важливо для оборони?

Зміни стосуються закупівель, необхідних для забезпечення діяльності експериментального підрозділу NEXT. “Розробка і тестування бойових дронів, наземних роботів, водних платформ потребує швидкого та гнучкого постачання компонентів. Традиційні закупівельні процедури передбачають конкурентність, а для реалій фронту необхідно здійснювати закупівлі переважно у виробників”, – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа. Він також додав, що спрощення дозволить Фонду напряму отримувати необхідні технології та обладнання для прискореного тестування, адаптації та передачі військовим, що посилить технологічну перевагу та допоможе зберегти життя захисників.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року. Документ визначає порядок і умови проведення закупівель під час воєнного стану, встановлює заборону на закупівлі у громадян та компаній держав-агресорів, а також закріплює, що закупівлі мають здійснюватися з дотриманням принципів прозорості, добросовісної конкуренції та ефективного використання коштів.

Нагадаємо, що Рахункова палата раніше розпочала аудит діяльності на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”. Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запускають грантовий конкурс Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.

Уряд України підтримав розроблений Міністерством розвитку громад та територій законопроект “Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України”. Про це повідомляє Мінрозвитку.

Документ створений, щоб адаптувати українську залізницю до законодавства та стандартів Європейського Союзу. Його мета — підвищити безпеку руху, забезпечити технічну сумісність із європейською системою та зробити український залізничний транспорт частиною єдиного європейського простору.

Які зміни передбачає законопроект?

Законопроект передбачає створення сучасної системи управління безпекою на залізничному транспорті за вимогами ЄС та запровадження оцінки ризиків і єдиних правил технічного регулювання. А також – нову систему обслуговування рухомого складу та відповідальності за його стан, європейські стандарти допуску машиністів до роботи, навчання й підвищення кваліфікації, технічну та операційну сумісність залізничної інфраструктури з країнами ЄС.

“Ми переходимо від національних стандартів до єдиних європейських правил, що відкриває для України шлях до створення спільного ринку залізничних перевезень, підвищує безпеку руху і довіру міжнародних партнерів”, — наголосив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Які перспективи після прийняття законопроекту?

Прийняття законопроекту є частиною виконання зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС та індикаторів ініціативи Ukraine Facility, що відкриває шлях до багатомільярдного фінансування від ЄС та Світового банку, додають у міністерстві.

“Генеральні директорати DG MOVE і DG NEAR підтвердили, що документ відповідає європейським вимогам у сфері безпеки, технічної сумісності та ліцензування залізничних підприємств. Разом з наступними підзаконними актами він дозволить повністю імплеметувати всі акти законодавства ЄС у цих сферах”, – говориться у повідомленні.

Після схвалення Урядом законопроект буде подано на розгляд Верховної Ради України. Передбачається, що його положення набудуть чинності через три роки з дня опублікування — цей перехідний період необхідний для адаптації галузі до нових стандартів.

Нагадаємо: У першому півріччі 2025 року Укрзалізниця перевезла 79,6 млн тонн вантажів — це на 11,8% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна.

Гендиректор компанії Олександр Перцовський зазначив, що з такою динамікою за рік буде перевезено лише половину від обсягів довоєнного 2021 року. АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів затвердив новий склад наглядової ради АТ “Укрзалізниця”. Головою наглядової ради АТ “Укрзалізниця” обрано Гепарда Хафера.

Уряд збирається надати компаніям “Нафтогаз” та “Укрзалізниця” понад 16,4 млрд грн із резервного фонду. Уряд виділив понад 6 мільярдів гривень з резервного фонду державного бюджету для реалізації заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності держави з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Раніше Крюківський вагонобудівний завод заявив, що у законопроєкті про держбюджет на 2026 рік не передбачено фінансування для придбання нових пасажирських вагонів.