Попри те, що лише чверть з понад 3,3 тис. компаній ритуальної галузі звітують публічно, їхня сукупна виручка зростає щороку і перевищила 1,2 млрд грн у 2024 році. Про це йдеться у дослідженні аналітичної системи YouControl.

Для порівняння, у 2023-му сукупна виручка становила 1,1 млрд грн, а у 2022-му – 894 млн грн. Найбільшу частку (92%) цих доходів забезпечують комунальні підприємства, які залишаються ключовими гравцями на ринку.

Який обсяг ритуальних послуг в Україні?

За інформацією Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, обсяг ритуальних послуг в Україні у 2024 році сягнув 2,139 млрд грн (на 225 млн грн більше, ніж у 2023 році), а 79% усіх поховань виконували служби, створені органами місцевого самоврядування.

Скільки компаній працює у ритуальній галузі?

За даними YC.Market, станом на жовтень 2025 року 541 юридична особа та 2767 фізичних осіб-підприємців (ФОП) мають основний вид економічної діяльності – “Організування поховань і надання суміжних послуг”. Найбільше ФОПів зареєстровано у Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Київській і Харківській областях, а також у тимчасово окупованому Криму.

Майже третина компаній є комунальними – серед них найбільшу виручку у 2024 році (понад 100 млн грн) отримала Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” виконавчого органу Київради.

Крім цього, YouControl зафіксував, що близько 8% компаній вибірки (41 підприємство) зареєстровані або перереєстровані за російським законодавством – це переважно фірми з тимчасово окупованих територій Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

Ще шість компаній із Луганщини мають “двійників” у російському реєстрі юридичних осіб, а деякі мають зв’язки з громадянами РФ. Аналітики YouControl пояснюють, що після тимчасової окупації Криму, а також частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, чимало компаній внесли до російського Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Окрім цього, трапляються випадки створення нових юридичних осіб у РФ. Їх дані можуть повністю або частково збігатися з даними компаній, що зареєстровані в українському ЄДР.

Нагадаємо: З початку 2024 року і станом на червень 2025 року, в Росії різко зріс прибуток ритуальних компаній: доходи галузі досягли 39,5 млрд рублів (понад 440 млн дол) на тлі рекордної смертності й війни в Україні.

Україна та Європейський Союз суттєво збільшують безмитні квоти на частину агропродукції. У парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики вважають, що для України це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції до ЄС. Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

З

Коли набирають чинності зміни до тарифних графіків?

29 жовтня 2025 року набрали чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом, що відкриває новий етап економічного співробітництва між країнами. Ці зміни було ухвалено 15 жовтня 2025 року, нагадує пресслужба апарату ВР.

Рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зменшення ставок ввізного мита та збільшення обсягів тарифних квот для українських агрохарчових товарів при експорті їх до ЄС. Зокрема, найбільше збільшення обсягів безмитних поставок порівняно з 2021 роком отримали мед (квота зросла на 483% – з 6 до 35 тис. тонн) та цукор: (квота на білий цукор збільшилася на 400% – з 20 до 100 тис. тонн).

Також йдеться про сухе знежирене молоко: обсяг збільшився на 208% – з 5 до 15,4 тис. тонн. Обсяг квоти на яйця збільшився на 200% – з 6 до 18 тис. тонн. Квоту на м’ясо птиці збільшили на 33% – з 90 до 120 тис. тонн. Крім того, значне зростання продемонстрували квоти на перероблену продукцію. Так, квота на висівки та їх залишки збільшилася на 405% (з 21 до 85 тис. тонн), а на ячмінну крупу та шрот – на 423% (з 7,8 до 33,2 тис. тонн).

Угода також передбачає нові категорії квот для виокремленої продукції – це товари, для яких окрему безмитну квоту виділили зі складу більшої, загальної квоти. Раніше обсяги експорту таких товарів зараховувались у межах квоти на сировину, з якої вони виготовлені. Зокрема, відокремлено з чинних квот борошно з пшениці, ячменю та кукурудзи, експорт якого раніше враховувався в загальних квотах на пшеницю, кукурудзу та ячмінь.

Тепер експортери можуть безмитно поставити до Європейського Союзу не лише 1,3 млн тонн пшениці, але й додатково 30 тис. тонн борошна з неї, додають у комітеті. Інформація про оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік розміщена на Єдиному державному інформаційному веб-порталі “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

Нагадаємо, зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом набрали чинності 29 жовтня 2025 року. Раніше депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є “аграрне лобі” в ЄС.

6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торгівельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України. Раніше повідомлялося, що скасування Євросоюзом тимчасових заходів, які раніше забезпечували переважно безмитний доступ українського експорту на ринок ЄС, ведуть до різкого падіння експорту України, а нові тарифні квоти частково компенсують втрат не повністю.

У період з січня по вересень 2023 року сплата туристичного збору в Україні зросла на 35,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн. Про це повідомляє Державна податкова служба.

Які регіони лідирують у сплаті туристичного збору?

Згідно з даними податкової служби, найбільшими платниками туристичного збору стали:

• Київ – 52,8 млн грн
• Львівська область – 42,5 млн грн
• Івано-Франківська область – 32,5 млн грн
• Закарпатська область – 21,2 млн грн

Які зміни відбулися у сплаті збору в 2023 році?

Нагадаємо, що за січень-серпень 2023 року до місцевих бюджетів України надійшло 219,5 млн грн туристичного збору. Це на 35,1% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, що становить +57 млн грн.

Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском податковим агентам перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання. Ставку збору встановлюють місцеві ради самостійно за кожну добу проживання:

• до 0,5 % мінімальної зарплати – для громадян України;
• до 5 % – для іноземців.